Майяуель (Mayáhuel) — одна з богинь родючості, богиня агави-магей, п'янкого напою очтлі в ацтекській міфології, а також деяких інших народів Месоамерики. Її ім'я перекладається «Та, що оточує магей». Є покровителькою 8 дня (Кролика), 8 трецени (1 Трава — 13 Ящірка) священного календаря.
Опис Описується як молода жінка синього кольору (на забарвлення листя агави) з 400 грудьми, що нагадують плоди агави. На її обличчі жовті плями. У носі є нефритове кільце. На руці носить подвійну мотузку, лебідку. В другій — глиняний горщик.
Міфи Вважається, що прототипом була реальна жінка Майяуель, яка одного разу побачила на полі кроля, що пустував і абсолютно не боявся людини. Придивившись, селянка виявила, що миша кусає листя агави. Майяуель принесла листя додому і зробила з їхнього соку хмільний напій. За винахід пульке Майяуель після смерті обожествили.
Була шанованою богинею, оскільки ацтеки дуже шанували агави, яку вживали в їжу, колючки застосовували у ритуальних цілях, публічних церемоніях та медицині, у ремеслах. ЇЇ чоловіком за різними міфами був Шочипіллі, або Патекатль, чи коханкою бога Еекатля. Є матір'ю Кенцон Тоточтін та бога очтлі Ометочтлі.
З нею пов'язаний міф з появою агави і отриманням пульке. Боги людині дали насіння, яке забезпечувало їжею, але в житті було мало задоволень і радості. Тому боги вирішили, що треба знайти засіб, що змушує людей співати і танцювати. Кетцалькоатль подумав, що п'янкий напій скрасить життя людини, і згадав про Майяуель, юну і прекрасну богиню агави, яка жила на небі зі своєю бабусею демоном-ціцімітль у Будинку Сонця. Збудивши сплячу Майяуель, Кетцалькоатль умовив дівчину спуститися разом з ним на землю. Внизу вони з'єдналися у вигляді великого роздвоєного дерева — Кетцалькоатль став однією з його гілок, а Майяуель — другою. Прокинувшись і виявивши зникнення Майяуель, її бабуся розлютилася і звернулася до інших зоряних демонів темряви, щоб ті допомогли знайти заблудлу внучку. Розлючені ціціміме спрямувалися з небес до дерева, в якому ховалися Кетцалькоатль і Майяуель. При їх наближенні дерево розкололося на дві частини, і його гілки впали на землю. Бабуся ціцімітль впізнала гілку, на яку перетворилася Майяуель, в люті розірвала її на частини і кинула іншим демонам, які жадібно поглинули шматки її внучки. Гілка, в яку перетворився Кетцалькоатль, залишилася цілою і неушкодженою. Після того як ціціміме повернулися на небо, Кетцалькоатль прийняв колишній вигляд. Убитий горем, він зібрав обгризені кістки Майяуель і закопав у землю, а з цієї могили виросла перша агава, чудесне джерело очтлі (пульке).
Вважалося, що тому, хто народився у день Майяуель, не щастило в житті.
Культ На честь цієї богині було названо вино з меду магея (агави), яке виробляли міштеки. Її завжди згадували під час свят та завершення збирання врожаю.
Джерела Boone, Elizabeth Hill (2007). Cycles of Time and Meaning in the Mexican Books of Fate. Joe R. and Teresa Lozano Long series in Latin American and Latino art and culture. Austin: University of Texas Press. ISBN 978-0-292-71263-8. L'histoire du Mexique //Manuscript francais inedit du XVIsiecle. — JSA(n.s.) Vol.11. 1905, № l.P.27-28. Женщины в легендах и мифах/ Пер. с англ. О. Перфильева. — М., «Крон-Пресс», 1998. — 592 с. С. 485.