«Агі́рре, гнів божий» () — німецька пригодницька драма 1972 року поставлена режисером Вернером Герцоґом з Клаусом Кінскі в головній ролі. Прем'єра фільму відбулася 27 грудня 1972 рокуFilmstarts.de , Дата доступу 11.12.2015..
Сюжет 1560 рік. Великий загін іспанців-конкістадорів і перуанських індіанців (всього близько двох з половиною тисяч осіб) під командуванням Гонсало Пісарро виходить з Перу з метою досягти міфічної «золотої країни» Ельдорадо. Чернець Гаспар де Карвахаль веде щоденник експедиції. Пройшовши останню ущелину Анд, герої потрапляють до зони безкрайніх боліт. Пісарро наказує побудувати три плоти і відправити їх притокою Амазонки на розвідку і пошуки продовольства. На плотах повинні відплисти 40 осіб; старшим призначено дона Педро де Урсуа (за яким уперто йде його наречена Іньєс де Атьєнца), а його помічником — дон Лопе де Агірре (Клаус Кінскі) (з яким пливе його донька Флорес).
Сплав через пороги виявляється вкрай небезпечним. Один пліт затягує виром; людей на ньому вбивають загадкові аборигени, що ховаються від іспанців. Агірре зовсім не збирається повертатися до Пісарро. Він мріє прославитися навіки, подібно до Кортеса в Мексиці, а тому руйнує плоти і підбурює загін до заколоту, в результаті якого Урсуа усунуто і поранено. Агірре призначає командиром загону Гусмана, який пізніше оголосить себе «імператором Ельдорадо». На фіктивному суді він засуджує Урсуа до страти через повішення, проте Гусман милує засудженого. Загін вирушає в дорогу на новому плоту і незабаром знаходить в прибережному селі купу людських кісток — доказ того, що десь неподалік перебувають індіанці-канібали.
Річка тече спокійно, і пліт просувається по ній дуже повільно. Серед членів загону панує мовчання. Хтось гине від крихітної стріли, пущеної невидимим ворогом. Карвахаль намагається обернути одного з індіанців у християнство і переконати його, що у Біблії міститься слово Боже. «Бог не розмовляє», — відповідає індіанець і відкидає книгу, після чого його вбивають. Незабаром гине Гусман. Агірре наказує солдатам повісити Урсуа. Пліт пропливає повз індіанців, які жваво скачуть берегом і кричать від радості. Їх жести можна трактувати приблизно так: «Ось пливе свіже м'ясо»!.
Іспанці підпалюють село на своєму шляху, і знаходять сіль, якої давно були позбавлені. Наречена Урсуа зникає в лісі. За наказом Агірре страчують солдата, що хотів повернути назад. Все більше іспанців гине від рук невидимих ворогів. Пліт починає дрейфувати по колу. Члени загону остаточно занепадають духом. Люди стомлені і виснажені. Вони бачать корабель на верхівці дерева. Карвахаль, а услід за ним і донька Агірре гинуть від стріл. На плоту, захопленому мавпами, Агірре вимовляє монолог про свої прийдешні завоювання («Ми поставимо на сцені Історію, як в театрі ставлять трагедії»).
В ролях Клаус Кінскі ···· Лопе де Агірре |-valign="top" |align="right"| Руй Герра || ···· ||Педро де Урсуа Дель Негро ···· Гаспар де Карвахаль |-valign="top" |align="right"| Елена Рохо || ···· ||Інес Сесілія Рівера ···· Флорес |-valign="top" |align="right"| Едвард Роуленд || ···· ||Окелло Армандо Поланьа ···· Армандо |-valign="top" |align="right"| Даніель Адес || ···· ||Перуччо Алехандро Репуллес ···· Гонсало Пісарро |-valign="top" |align="right"| Петер Берлінг || ···· ||Фернандо де Гусман
Значення У своїй найрепрезентативнішій стрічці «Агірре, гнів божий» Герцоґ проаналізував функціонування потягу до смерті і процес невротизації суспільства — те, що відбувається з людьми, коли на вершині соціальної піраміди виявляється неврастенік з манією величіРадио «Маяк» / Антон Долин и Мария Кувшинова — о фильме «Агирре, гнев божий» . У фільмі дозволено бачити своєрідний коментар на тему витоків фашизмуMichael Atkinson, Laurel Shifrin. Flickipedia. ISBN 978-1-55652-714-2. Page 69.: покоління, до якого належав Герцоґ, хвилювало питання про те, що привело їх батьків до фашистської ідеології. Американська кінокритик заявляла, що саме з фільму Герцоґа виріс «Апокаліпсис сьогодні» Ф. Ф. Копполи — принаймні, проблематика у фільмів спільнаPauline Kael. Taking It All In. Holt, Rinehart, and Winston, 1984. Page 402..
Критика Цим фільмом у творчості Герцоґа відкривається короткий період геніального творчого підйому (1972—1974), коли він вже сформулював теми, що цікавлять його, але ще не почав повторювати самого себе (Жак Лурселль) . Багато хто розглядав ці фільми як заглиблення в себе, як деяке «духовне вигнання» і як виникнення потреби в неоекспресіоністській течії, але створюється враження, що цій течії судилося застигнути в нерухомих водах формалізму, звідки немає виходу. (Клод Бейлі) Фільм — гімн блискучій поразці, танець смерті, яку приносять учасникам походу стріли індіанців, течії, голод, гарячка, розбрат і безумство. (Михайло Трофименков)Фильм Агирре на сайті inoekino.ru
Визнання Нагороди та номінації фільму «Агірре, гнів божий»Нагороди та номінаціъ фільму «Агірре, гнів божий» на сайті IMDb Рік Кінофестиваль/кінопремія Категорія/нагорода Номінант РезультатНімецька кінопреміяПремія «Золота чаша» за найкращий художній фільмАгірре, гнів божий Золота нагорода найкращому операторовіТомас Маух Золота нагорода за найкращу гру актора у головній роліКлаус Кінскі Премія «Сезар»Найкращий фільм іноземною мовоюАгірре, гнів божий Синдикат французьких кінокритиківНайкращий іноземний фільм Гран-прі Асоціації кінокритиків Бельгії Національна спілка кінокритиків СШАНайкраща операторська роботаТомас Маух У 2010 році часопис Empire включив стрічку до 100 найкращих фільмів світового кінематографу (19-та позиція у рейтингу)Список на офіційному сайті журналу ..
Література
Примітки
Посилання (станом на 11.12.2015)
Агірре, гнів божий на сайті Filmportal.de