Ярослав Олексійович Кузик (, село Мілієве Вижницького району Чернівецької області) — український поет, фольклорист, етнограф, українознавець, перекладач, критик, редактор, видавець.
Біографія В 1972 році закінчив філологічний факультет Чернівецького державного університету. Працює вчителем української мови і літератури та вчителем світової літератури. Проводить активну дослідницько-пошукову роботу, висвітлюючи літературно-мистецьке минуле рідного краю. В його доробку майже 300 публікацій різного спрямування (літературознавчі, літературно-мистецькі, українознавчі, краєзнавчі). Серед них «Міліїв у творчості Д. Загула», «Я йду в країну мрій», «Школі на Валах — 100 літ» та інші.
Літературна діяльність Автор книг «Віки говорять».«Віки говорять» (у співавторстві з І. Москалем), Вижниця, 1975. «Крапля сонця на долоні».«Крапля сонця на долоні», Вижниця ВПП «Черемош», 2002. «І любов, і творчість…».«І любов, і творчість…», Вижниця ВПП «Черемош», 2002. «Вони до часу мовчазні».«Вони до часу мовчазні», Вижниця ВПП «Черемош», 2004. «Чи це десь в лісочку?».«Чи це десь в лісочку?», Косів «Писаний Камінь», 2004. «Зметикуй!»,«Зметикуй!», Косів «Писаний Камінь», 2005. «Йдем до них у гостину».«Йдем до них у гостину», Косів «Писаний Камінь», 2005. «І моя долонька в України міць».«І моя долонька в України міць», Косів «Писаний Камінь», 2005. «Спи, синочку, засинай».«Спи, синочку, засинай», Косів «Писаний Камінь», 2005. «В долині широкій…».«В долині широкій…», Косів «Писаний Камінь», 2006. «Дослідники творчості Дмитра Загула».«Дослідники творчості Дмитра Загула», Косів «Писаний Камінь», 2010. «Письменники — гості Вижниччини».«Письменники — гості Вижниччини», Вижниця, «К-М», 2011. «Від Вашківців до Волоки».«Від Вашківців до Волоки», Вижниця, Видавництво «Черемош», 2011. «Ти ж бо, Мілієве — справжній мій скарб».«Ти ж бо, Мілієве — справжній мій скарб», Вижниця, «К-М», 2012. «Карапчівського роду багатство».«Карапчівського роду багатство», Вижниця, ВПП «Черемош», 2012. В цій книжці зібрано 83 особистості, що приносили, приносять і будуть приносити славу Карапчеву. Книжка починається «Гімном Карапчеву». Далі вміщено Герб та Прапор с. Карапчів, затверджені рішенням № 1 VIII сесії VI скликання від 15 червня 2011 р. Розповіді про славних людей Карапчева доповнюються замітками «Слово про Карапчів», «Моє рідне село Карапчів», «Моє село», «Неначе писанка моє село», «Перлини рідного села»; віршами «Моє село», «Моє рідне село»; «Піснею про Вали».
Упорядник книг «Микола Юрійчук. Його зустріла вічність. Поезії. Публіцистика. Вінок печалі і тривоги».«Микола Юрійчук. Його зустріла вічність. Поезії. Публіцистика. Вінок печалі і тривоги», Косів «Писаний Камінь», 2007. «Дмитро Загул: який він?».«Дмитро Загул: який він?», Вижниця, «К-М», 2011. «У вінок пошани Дмитрові Загулу».«У вінок пошани Дмитрові Загулу», Вижниця, «К-М», 2011. «Вижничани про Дмитра Загула».«Вижничани про Дмитра Загула», Вижниця, «К-М», 2012. На слова його віршів створено ряд пісень такими композиторами, як: Василь Михайлюк, Кузьма Смаль, Орест Князький, Володимир Василіка. Почесний громадянин села Карапчів (2011).
Нагороди Лауреат премії імені Омеляна Поповича (1996 р.), Лауреат літературної премії імені Дмитра Загула (2002 р.), Лауреат літературно-мистецької премії часопису «Німчич» (2007 р.), Лауреат районної літературної премії імені Юрія Федьковича (2008 р.).
Примітки
Література Іванюк М. Літературно-мистецька Вижниччина. Вижниця, 2001. — с. 101-102. Богайчук М. Література і мистецтво Буковини в іменах. Чернівці, 2005. Поляк М. П. Вижниччина — ворота Карпат. Чернівці: Петрович і Петрівна, 2012. — 392 с. Поляк М. П. Мілієве народжує таланти. Чернівці: Петрович і Петрівна, 2015. — 128 с.