Дуглас A-26 Інвейдер () — американський двомоторний легкий бомбардувальник-штурмовик виробництва американської авіакомпанії Douglas Aircraft Company, розроблений на початку 1940-х років. Перебував на озброєнні військово-морських сил США та багатьох інших країн за часів Другої світової, Корейської та В'єтнамської війн, а також низки локальних конфліктів другої половини XX століття.
Гарно захищений літак з порівняно великим бомбовим навантаженням був одним з найшвидших бомбардувальників союзників. Всього було побудовано приблизно 1355 штурмовиків А-26В і 1091 бомбардувальників А-26С.
Історія створення Наприкінці 1940 року на фоні перебігу подій у Західній Європі, керівництво військово-повітряних сил армії США видало замовлення на розробку лінійки багатоцільових ударних літаків, які мусили поєднувати в собі функції легкого бомбардувальника ближнього радіуса дії та штурмовика. В результаті компанія «Дуглас» представила на конкурс три варіанти літаків: тримісний бомбардувальник Douglas XA-26 з заскленою носовою частиною фюзеляжу, двомісний нічний винищувач XA-26A з радаром та важкий штурмовик XA-26B, озброєний 75-мм гарматою. Концептуально проект багатоцільового літака базувався на попередній моделі A-20 «Хевок», але мав використовувати потужніші двигуни Pratt & Whitney R-2800-27, що дозволило збільшити бомбове навантаження, захисне озброєння і радіус дії.
Завершення першого прототипу затрималось приблизно на пів року через проблеми з виготовленням обладнання. Тому прототип XA-26 вперше піднявся в повітря тільки 10 липня 1942 року з майбутнього міжнародного аеропорту Лос-Анджелеса в Ель-Сегундо, а 31 жовтня 1942 року вперше піднявся в небо XA-26A. Після виготовлення і випробувань усіх трьох дослідних зразків армія вирішила відмовитись від нічного винищувача і використання гармат великого калібру і доцільним запуску в виробництво було визнано тільки бомбардувальний варіант XA-26 і штурмовик з кулеметним озброєнням.
Попри тому, що в цілому літак продемонстрував високі льотно-технічні характеристики, проблеми з силовою установкою відстрочили термін прийняття його на озброєння. Після довгих іспитів, ретельного вивчення досвіду застосування штурмовиків у Європі та на Тихому океані, A-26B урешті-решт був замовлений урядом для повітряних сил армії США. У серпні 1944 року поступило перше замовлення на 1 355 одиниць штурмовиків. Виробництво A-26 Invader почалося на заводі в Лонг-Біч вже в вересні 1943 року, але до кінця року було завершено тільки 7 літаків, проте вже наступного року почалось дійсно масове виробництво. Загалом до серпня 1945 року було виготовлено 2523 A-26.
Основні модифікації
A-26B (з 1948 року — B-26B) — штурмовий варіант з посиленим курсовим озброєнням. Оснащувався двигунами R-2800-27, -71 або -79. (1355 екз.) XJD-1 — буксирувальник на основі A-26B (1 прототип) ТВ-26В — навчальний варіант без озброєння. VB-26B — літак управління СВ-26В — транспортна модифікація. A-26C (з 1948 року — B-26С) — бомбардувальний варіант з заскленою носовою частиною. (1144 екз.) JD-1 (з 1962 року — UB-26J) — буксирувальник мішеней для ВМС (140 переобладнано з A-26C) JD-1D (з 1962 року — DB-26J) — JD-1 пристосований для запуску та управління безпілотними літальними апаратами FA-26C (з 1962 року — RB-26C) — фоторозвідник на базі A-26C ЕВ-26С — літак для випробувань керованих ракет і озброєння B-26K (з 1966 року — A-26A) — переобладнані для протипартизанських місій. Було встановлено потужніші двигуни, знято захисне озброєння, але посилено ракетно-бомбове. (40 літаків переобладнано в 1964-65 роках.)
Історія використання
Друга світова війна
Європейський ТВД
У вересні 1944 року 553-тя бомбардувальна ескадрилья, озброєна «Інвейдерами» почала діяти над територією Франції. Перший бойовий виліт відбувся 6 вересня проти цілей поблизу Бреста. До листопада новими літаками була оснащена ціла 416-а бомбардувальна група, а до весни 1949 таких груп вже було чотири. Ескадрилії комплектувались одночасно модифікаціями A-26B і A-26C, при цьому A-26C використовувались як лідери ударних груп. З січня 1945 «Інвейдери» в складі 47-ї бомбардувальної групи з'явилися на передовій в Італії, де завдавали удари з повітря по німецьких військах і комунікаціях. На початку травня 1945 року в Франції було 489 A-26, а в Італії ще 138.
Пілоти були захоплені маневреністю і легкістю управління, але штурмовик А-26 володів надмірно складною і виснажливою приладовою дошкою, а також — слабкою передньою стійкою шасі, яка легко руйнувалася при посадці. Ліхтар кабіни екіпажу було важко відкрити у разі аварійного залишення машини. З часом ці проблеми були вирішені, й пілоти літака А-26 пишалися опануванням вимогливої, але ефективної бойової машини.
За нетривалий час з моменту появи на фронті до повної капітуляції Німеччини на Європейському ТВД «Інвейдери» здійснили 11 567 вильотів і скинули 18 054 тонн бомб. А-26 був настільки спритним, щоб міг постояти за себе при зустрічі з винищувачами супротивника. 19 лютого 1945 майор Майрон Л. Дарки з 386-ї бомбардувальної групи у Франції записав на свій рахунок «ймовірну перемогу» над гордістю німецької авіації — реактивним винищувачем «Мессершмітт» Me-262.
У Європі з різних причин було втрачено близько 67 «Інвейдерів», але за А-26 лічиться сім підтверджених перемог у повітряних боях.
Тихоокеанський ТВД На Тихому океані «Інвейдер» також прогресував від невдалого початку до досягнення високої ефективності. Ще літом 1944 року перші чотири штурмовики A-26B прибули на Нову Гвінею, де були включені в 3-ю бомбардувальну групу, але до травня 1945 року «Інвейдери» майже не використовувались, екіпажі 3-ї групи здійснювали періодичні нальоти проти Формози.
Після прибуття на Окінаву 41-ї бомбардувальної групи з 102 A-26, останні почали активно використовуватись для бомбардувань цілей на території Японії і Китаю. В липні на Окінаву прибула ще 319-а бомбардувальна група, а загалом до осені 1945 року на цьому театрі діяло близько 250 «Інвейдерів».
Післявоєнне використання
Після перемоги над Японією більшість A-26 спочатку були переведені в резервні частини або законсервували, а в строю залишились тільки дві групи — 3-я в Японії і 47-а в Техасі. Але до початку активної фази Корейської війни їх почали повертати в стій і під час війни ВПС США мала близько 120 A-26 базованих в Кореї. Новіша модифікація B-26K активно використовувалась протягом війни в В'єтнамі, але після 1969 року всі вони швидко були зняті з озброєння.
Окрім США B-26 активно використовували Повітряні сили Франції, які отримали близько 200 літаків в 1951 році. Французькі B-26 брали активну участь в війнах в Індокитаї та Алжирі.
Тактико-технічні характеристики
Дані з Ударная авиация Второй Мировой — штурмовики, бомбардировщики, торпедоносцы
Технічні характеристики A-26B-15 A-26C-30 Довжина 15,24 м 15,62 м Висота 5,64 м Розмах крил 21,34 м Площа крил 50,17 м² Маса пустого 10 147 кг 10 365 кг максимальна злітна 15 876 кг 15 876 кг Двигуни 2 × Pratt & Whitney R-2800-27 Потужність 2 × 2000 к. с. Максимальна швидкістьна висоті 4570 м 571 км/год Дальність польоту 2255 км Практична стеля 6735 м
Озброєння Стрілецьке A-26B: курсове — 6 × 12,7-мм кулеметів в носовій частині (з серії A-276B-50 — 8 кулеметів в носовій частині і 6 в крилах) захисне — по 2 12,7-мм кулемети в верхній і нижній дистанційно керованих баштах (в A-276B серій -51, -56, -61 і -66 замість нижньої башти встановлювався додатковий паливний бак) A-26C: курсове — 2 × 12,7-мм кулемети в носовій частині захисне — по 2 12,7-мм кулемети в верхній і нижній дистанційно керованих баштах Бомбове до 1814 кг в бомбовому відсіку 2 × 454 кг бомби на зовнішніх підвісах або 14 × 127-мм некерованих ракет
Країни-експлуатанти
Повітряні сили Анголи Біафра Повітряні сили Біафри
Повітряні сили Бразилії
Королівські повітряні сили Великої Британії
Повітряні сили Республіки В'єтнам
Повітряні сили Домініканської Республіки
Повітряні сили Гватемали Повітряні сили Гондурасу
Повітряні сили Індонезії
Військово-повітряні сили Колумбії
Повітряні сили Демократичної Республіки Конго
Військово-повітряні сили Куби
Повітряні сили Нікарагуа
Повітряні сили Перу
Повітряні сили Португалії Повітряні сили Сальвадору
Королівські повітряні сили Саудівської Аравії
Повітряні сили армії США Повітряні сили США Військово-морські сили США
Повітряні сили Туреччини
Повітряні сили Франції
Повітряні сили Чилі
Див. також Список літаків Другої світової війни Ту-2 Ambrosini SAI.207 Junkers Ju 188 Bristol Brigand Nakajima B5N Dewoitine D.520
Джерела
Література
Francillon, René. «The Douglas Invader Story». Air Enthusiast, Number Seven, July–September 1978, pp. 215—234. Bromley, Kent, UK: Pilot Press Ltd., 1978. Gallemi, Francis. A-26B/C Invader (Warbird Profile 1). Vaudreuil, Quebec, Canada: Aries Publications, 1994. ISBN 1-84176-080-3. Johnsen, Frederick A. Douglas A-26 Invader. North Branch, Minnesota: Specialty Press, 1999. ISBN 1-58007-016-7. Roeder, Jim. A-26 Invader Units of World War 2: Osprey Combat Aircraft 82. Botley, UK: Osprey Publishing, 2010. ISBN 978-1-84603-431-2 Thompson, Scott. Douglas A-26 and B-26 Invader. Ramsbury, Marlborough, Wiltshire, UK: Crowood Press Ltd., 2002. ISBN 1-86126-503-4. Winchester, Jim. «Douglas A-26 Invader.» Aircraft of World War II. London: Grange Books, 2004. ISBN 1-84013-639-1.
Посилання
Douglas A-26 / B-26 Invader Medium Bomber / Heavy Assault Aircraft (1944) Douglas A-26 Invader Douglas A-26 Invader The Douglas A-26 Invader A-26B Invader A-26C Invader
Примітки
Відео A-26 Flying Tips: How to Fly the Douglas A-26 Invader Attack Bomber