Пешва () — індійський титул, еквівалентний сучасному прем'єр-міністру, у маратхів. Слово Пешва походить з перської мови і відоме з 1152 року. Був заснований імператором Шиваджі у XVII столітті, а з XVIII століття, з часу правління пешви Баладжі Вісванатха, посада стала спадковою і фактично означала верховного правителя. Першим пешвою був брагман Моропант Тримпак Пінгл. Посада була скасована із загарбанням маратхів англійцями у 1818 році..
Останній пешва, Баджі Рао II (правив 1796—1818), після розпуску свого уряду отримував від англійців щорічну пенсію.
Пешви Моропант Тримпак Пінгл (1674—1689) Рамчандра Пант Амат'я (1689—1708) Бахіроджі Пінгал (1708—1711) Паршурам Тримпак Кулкарні (1711—1713) Баладжі Вішванат (1713—1719) Баджі Рао I (1719—1740) Баладжі Баджі Рао (1740—1761) Мадхав Рао I (1761—1772) Нараян Рао (1772—1773) Раґханатх Рао (1773—1774) Мадхав Рао II (1774—1795) Баджі Рао II (1796—1818)
Примітки