Проба Шелестюка або Проба на гідрофільність тканин за П. І. Шелестюком — проба для визначення ступеня зневоднення (дегідратації) та відповідно потреби у введенні рідини. Вона найчастіше використовується при лікуванні гострого панкреатиту, кишкової непрохідності, перитонітуСтудопеідія. Визначення рівня дегідратації при перитоніті (проба за Шелестюком)Бібліотека здоров'я. Клінічні протоколи надання медичної допомоги хворим з перфорацією порожнистого органу.. Проба дає лише орієнтовні цифри. У будь-якому випадку необхідно звертати увагу на інші дані, такі як темп діурезу, зміна центрального венозного тиску, аускультативної картини легень тощо.
Походження епоніма Пробу запропоновано П. І. Шелестюком у 1978 році. Вона є модифікацією проби Мак-Клюра-Олдрича, запропонованої Мак-Клюром та Олдричом () у 1923 році.
Петро Іванович Шелестюк — українець, народився у 1922 році у селі Китайгород Вінницької області. З 1981 по 1997 рік завідував кафедрою онкології з курсом променевої діагностики та променевої терапії Мордовського державного університету імені Н. П Огарьова, місто Саранськ, Мордовія.
Методика проби
Проводиться обробка шкіри передньої поверхні передпліччя антисептичним розчином. Внутрішньошкірно вводиться 0,25 мл 0,9 % розчину натрію хлориду. Відмічається час повного розсмоктування «лимонної шкірки». За часом розсмоктування по номограмі визначається орієнтовний ступінь дегідратації.
Номограма за Шелестюком У випадку достатньої гідратації «лимонна шкірочка» розсмоктується за 45-60 хвилин.
Ступінь дегідратації Час розсмоктування (хв) Кількість рідинидля корекції(мл/кг/добу) Добова кількістьрідини для хворогомасою 70 кг (мл) I 30-40 50-80 3500-5600 II 15-30 80-120 5600-8400 III 5-15 120-160 8400-11200
Примітки