«Чоловіче — жіноче» () — фільм Жана-Люка Годара за оповіданням Гі де Мопассана. Нагорода «Срібний ведмідь» Берлінського кінофестивалю 1966 року Жану-П'єру Лео.
Сюжет Поль — тільки що відслуживший в армії молодий чоловік, який намагається влаштуватися в житті. Він зустрічає дівчину на ім'я Мадлен, яка працює в журналі моди і її знайомий допомагає йому влаштуватися туди. Тим часом Мадлен починає будувати кар'єру поп-зірки. Вони починають зустрічатися, але подруги Мадлен ревнують її до Поля і її успіху. Друг Поля захоплює його політичною діяльністю, вони протестують проти війни у В'єтнамі і капіталізму. Весь фільм у Поля немає постійного житла і врешті він гине на будівництві будинку, де нарешті придбав власну квартиру, щоб жити з Мадлен. Мадлен вагітна, але не знає, чи залишить дитину.
Фільм складається з діалогів героїв, в які вклинюються гротескні сцени насильства і дивно поводячих себе людей. Сцени спілкування перемежовуються нарізкою кадрів життя Парижа, роботи та відпочинку героїв, на які накладаються монологи Поля, Мадлен і Бріджит Бардо (зіграла в епізоді), і інтертекстовими вставками, що супроводжуються звуком пострілу. Зміст інтертексту не має прямого відношення до сюжету. Одна з фінальних вставок говорить: «Цей фільм міг би називатися „Діти Маркса і Кока-коли“.»
У ролях • Жан-П'єр Лео …Поль• …Мадлен• Марлен Жобер …Елізабет• Мішель Дебор …Робер• Катрін-Ізабель Дюпорт …Катрін-Ізабель• Бріжіт Бардо …себе (камео)• Франсуаза Арді …дружина Американського офіцера (камео)
Посилання Офіційний сайт фільму
Примітки