Гро́дненська о́бласть (, ) або Городнянська о́бласть () — адміністративно-територіальна одиниця, розташована на заході Білорусі. Адміністративний центр і найбільше місто області — Гродно (Городня).
Природа Для області характерний плоский рельєф (130—190 метрів). Центральне положення займає Німанська низовина, витягнувшись уздовж Німана, при виході Німана за кордони республіки знаходиться найнижча точка країни — 80 метрів над рівнем моря. На півночі та північному сході розташована Лідська рівнина (до 170 метрів) і Ошмянська височина (до 320 метрів), на крайньому північному сході республіки — частина Нарачано-Вілейської низовини. На півдні та сході знаходяться моренні згладжені височини: Гродненська, Вовковиська, Новогрудська, на якій лежить найвища точка області — Замкова гора (323 метри).
Корисні копалини: залізні руди (Новоселковське родовище ільменіт-магнетитових руд у Корелицькому районі і деякі прояви руди вздовж кордону з Литвою у Гродненському районі), торф (головним чином у Німанській низовині), крейда, цегляна та черепична глини, цементна сировина (головні родовища у Вовковиському районі), силікатні піски, вапняна сировина, піщано-гравійний матеріал.
Зима в області м'яка і коротка, літо — довге і помірно тепле. Середньомісячна температура повітря у січні коливається від −6,6 °C в Корелицькому і Новогрудському районах до −5 °C на південному заході в Берестовицькому та Свіслоцькому районах, у липні температура сягає 17-18,2°С. Вегетативний період триває 189—200 діб. Річна кількість опадів становить 520—640 мм, 71 % із них припадає на теплу половину року (квітень — жовтень).
Практично всі терени області належать до басейну Німана і його приток: Березина, Гав'я, Дітва, Лебеда, Котра (праворуч), Уша, Сервач, Щара, Ласосна. На північному сході тече річка Вілія (з Ошмянкою). На північному заході починається річка Нарва — притока річки Вісла. Августовський канал з'єднав басейни Німана та Вісли. Найбільші озера: Біле, Рибниця, Молочне, Світязь (в межах Світязянського ландшафтного заказника), Свирь та Вишневське (на кордоні з Мінською областю).
Ґрунти сільськогосподарських угідь значно ерозовані і забрилені, значно заболочені. Дерново-підзолисті ґрунти становлять 78,9 % площ сільгоспугідь, дерново-підзолисті заболочені — 17,5 %. Переважають супіщані ґрунти — 56,9 %, є суглинисті — 23,1 %, піщані і торф'яні — по 10 %. Осушені землі становлять 18,5 % сільгоспугідь.
Середня лісистість становить 33 %, від 10-12 % в Берестовицькому і Зельвенському районах до 50 % — у Свіслоцькому. Ліси переважно хвойні (68,8 %) та ялинові (11 %), менше березових, чорновільхових, дубових, грабових, ясеневих. Збереглися великі лісові масиви — пущі: Налибокська, Липичанська, Графська, частково Біловезька.
Переважають низинні болота, що займають 6,6 % території області, більша частина їх осушена. Під луками зайнято 14,4 % території, 2/3 з них — низинні. На території області знаходяться 10 природних заказників республіканського значення, 50 пам'яток природи.
Історія
Територія Гродненщини заселена, починаючи з пізнього палеоліту. Найдревніші стоянки — на озері Світязь, біля села Черешля Новогрудського, Несиловичі Дятловського, Збляни Лідського районів, біля гирла річки Котра.
Наприкінці першого — початку другого тисячоліття на території Гродненщини склалася вкрай складна етнічна ситуація. Тут жили східнослов'янські племена (дреговичі, кривичі, волиняни, древляни), західнослов'янські (мазовшани), східнобалтські (литва), західнобалтські (ятвяги). У другій половині 1 тисячоліття починається слов'янська колонізація. Опановуючи території Гродненщини, слов'яни поступово асимілювали балтомовне населення, що жило там. Асиміляція балтів тривала аж до 12-13 століть.
До початку 12 століття значна частина Верхнього Принімання виявилася в складі давньоруської держави — Київської Русі. У цей час з'являються перші великі міста — Гродно (1128), Новогрудок (давньоруською мовою — Новгородок або Новогородок) (1212), Слонім (1251), Вовковиськ (1005), Ліда (1323).
У XII — першій половині XIV сторіччя існували Гродненське, Новогрудське й Вовковиське князівства. Ці самостійні державні об'єднання несли на собі відбиток єдиного політичного й соціально-економічного розвитку східнослов'янських земель у складі Київської Русі. Князівства, як і інші західноруські землі, тривалий час перебували під постійною загрозою монголо-татарського завоювання. Понад два сторіччя вони були форпостом боротьби з агресією хрестоносців.
Саме ці обставини зумовили утворення в XII—XIV століттях багатонаціональної держави — Великого князівства Литовського, Руського й Жемойтського. Першою столицею цього державного утворення стало місто Новогрудок.
В умовах боротьби проти агресії хрестоносців у замку Крево, що в Сморгонському районі, укладена знаменита Кревська унія 1385 року, що поклала початок об'єднанню Великого князівства Литовського і Польщі у єдину державу — Річ Посполиту.
Значною віхою в спільній боротьбі за незалежність проти зовнішньої агресії стала Грюнвальдська битва 1410 року, де була здобута перемога над завойовниками.
В 12-16 століттях найбільші міста й містечка Гродненщини стали відігравати значну роль в економічному й культурному житті країни. Деякі з них (Гродно, Новокупок, Слонім) одержали самоврядування відповідно до магдебурзького права. Гродненська економія, як адміністративно-територіальна одиниця, була в той час однією з найрозвиненіших і богатих у державі.
Після 2 і 3 поділів Речі Посполитої в 1793 і 1795 р. територія сучасної Гродненської області ввійшла до складу Російської імперії. Значною подією в її історії став 1801 рік, коли була утворена Гродненська губернія, що незабаром стала однієї з найбільше економічно розвинених губерній Росії.
Мешканці Гродненщини брали активну участь у повстаннях під керівництвом Тадеуша Костюшка, Костянтина Калиновського. В останньому випадку, повстання підтримали в основному поляки й литовці. Білоруські селяни здебільшого не прийняли повстання Калиновського й разом із царськими військами воювали проти нихКоялович М. О. Читання по історії Західної Росії. — Мн.: Беларуская Энцыклапедыя, 2006. — 480 с.; Втрата С., диакон. Повстання 1863—1864 р. і церковне життя в Білорусі (кандидат. дис.). — Жировичи, 2000; Історія Білорусі: З найдавніших часів до нашого часу. / И. И. Ковкель, Э. С. Ярмусик. 4-і видання. Мінськ, Аверсэв, 2004.. Також жителі Гродненщини брали участь у виступах 1917 року. За умовами Ризького мирного договору 1921 року вся територія сучасної Гродненської області була включена до складу Польщі.
У вересні 1939 року, внаслідок радянської анексії західнобілоруських земель Гродненщина була включена до Білоруської РСР. Гродно одержав статус районного центру в новоутвореній Білостоцькій області. У роки німецько-радянської війни на території області діяли радянські й польські партизани. Частина Гродненщини за німців належала до Білостоцької округи, решта — до генеральної округи Білорутенія. Після зайняття Білорусі радянськими військами, її області були розукрупнені. З частин Білостоцької, Берестейської і Барановицької областей 20 вересня 1944 року була утворена Гродненська область із центром у місті Гродно. В 1946 р., відповідно до договорів Ялтинської конференції 1945 р., кордон Білорусі й Польщі встановлювалася по так званій лінії Керзона. У результаті західні прикордонні ділянки Гродненської області були передані Польській народній республіці. В 1954 р. після укрупнення областей БРСР до Гродненської області приєднали ділянки розформованих Молодечненської та Барановицької областей, і вона отримала сучасні обриси.
Населення
На 2019 на теренах Гродненської області мешкало 1026 тисяч осіб, з них: 771 тис. — в містах, 255,7 — в селищах.
Кількість чоловіків в Гродненщині становить 475,7 тис., кількість жінок — 551,1 тис. Численність населення у віці до 16 років становить 191 тис. осіб, працездатного віку — 573 тис., пенсійного віку — 261,9 тис.
За національним складом: білоруси становлять 62,3 %, поляки — 24,8 %, росіяни — 10,1 %, українці — 1,8 %, литовці — 0,2 %, татари — 0,2 %, євреї — 0,4 %, інші національності — 0,4 %.
Історична динаміка національного складу населення Гродненської області за даними переписів. 195919701979198919992009 Білоруси646 718729 381698 420702 208738 216715 249 Поляки332 430276 507299 250300 836294 090230 810 Росіяни72 25086 14599 597124 250119 20087 451 Українці12 00416 23018 67723 40121 16614 983 Литовці…4 2243 4273 0872 9642 153 Татари2 0752 0862 1772 4622 1611 710 Вірмени…1931914611 049905 Азербайджанці…142194526581678 Євреї3 7443 1992 6532 208938537 Цигани…226330376452372 Німці…171276435669329 Молдавани…151274471415319 Грузини…169167224285264 Всього1 076 7891 120 3951 127 4651 163 6081 185 1781 072 381
195919701979198919992009 Білоруси 60,06 % 65,10 % 61,95 % 60,35 % 62,29 % 66,70 % Поляки 30,87 % 24,68 % 26,54 % 25,85 % 24,81 % 21,52 % Росіяни 6,71 % 7,69 % 8,83 % 10,68 % 10,06 % 8,15 % Українці 1,11 % 1,45 % 1,66 % 2,01 % 1,79 % 1,40 % Литовці … 0,38 % 0,30 % 0,27 % 0,25 % 0,20 % Татари 0,19 % 0,19 % 0,19 % 0,21 % 0,18 % 0,16 % Вірмени … 0,02 % 0,02 % 0,04 % 0,09 % 0,08 % Азербайджанці … 0,01 % 0,02 % 0,05 % 0,05 % 0,06 % Євреї 0,35 % 0,29 % 0,24 % 0,19 % 0,08 % 0,05 % Цигани … 0,02 % 0,03 % 0,03 % 0,04 % 0,03 % Німці … 0,02 % 0,02 % 0,04 % 0,06 % 0,03 % Молдавани … 0,01 % 0,02 % 0,04 % 0,04 % 0,03 % Грузини … 0,02 % 0,01 % 0,02 % 0,02 % 0,02 %
Найбільші міста
Міста з населенням понад 20 тисяч осіб:
+Назва містаНаселення,осіб (2009Belarus: Regions, Districts, Cities, Urban Settlements, City Districts - картографічний портал www.citypopulation.de ) Гродно 338200 Ліда 95800 Слонім 50800 Вовковиськ 46500 Сморгонь 36900 Новогрудок 30800+
Економіка
У 2009 р. підприємства області виробили промислової продукції у фактичних відпускних цінах (з урахуванням давальницької сировини) на суму 11,603 трлн рублів(2008-11,033).
ЗМІ «Рэгіянальная газета» () — щотижнева суспільно-політична газета білоруською мовою.
Голови виконавчого комітету Гродненської обласної ради .09.1944 — 1948 Ратайко Петро Іванович 1948 — 1950 Ляхов Федір Олександрович 1950 — .08.1961 Кононович Іполит Сильвестрович .08.1961 — .01.1963 Молочко Микола Петрович .01.1963 — .12.1964 (сільського) Молочко Микола Петрович .01.1963 — .12.1964 (промислового) Доркін Василь Григорович .12.1964 — .10.1972 Молочко Микола Петрович .10.1972 — 24.01.1978 Фомичов Григорій Філатович 16.03.1978 — 31.10.1983 Кабяк Сергій Терентійович 31.10.1983 — 20.09.1993 Арцименя Дмитро Костянтинович 21.10.1993 — 12.12.1994 Домаш Семен Миколайович 12.12.1994 — 4.02.2001 Дубко Олександр Йосипович 29.03.2001 — 25.01.2010 Савченко Володимир Єгорович 20.04.2010 — 14.11.2013 Шапіро Семен Борисович 15.11.2013 — 22.08.2020 Кравцов Володимир Васильович 22.08.2020 — 3.03.2025 Караник Володимир Степанович 31.03.2025 — Караєв Юрій Хаджимуратович
Голови Гродненської обласної ради .04.1990 — 1991 Дубко Олександр Йосипович
Перші секретарі Гродненського обласного комітету КП(б)Б .09.1944 — 13.12.1948 Калінін Петро Захарович 13.12.1948 — .11.1951 Притицький Сергій Осипович .11.1951 — .08.1953 Авхімович Микола Єфремович .08.1953 — .02.1958 Баранов Федір Олексійович .02.1958 — .04.1962 Пономарьов Григорій Григорович .04.1962 — .01.1963 Міцкевич Володимир Федорович .01.1963 — 12.12.1964 (промислового) Язикович Валентин Федорович .01.1963 — 12.12.1964 (сільського) Міцкевич Володимир Федорович 12.12.1964 — .01.1968 Міцкевич Володимир Федорович .01.1968 — 16.09.1972 Микулович Іван Федорович 16.09.1972 — 15.11.1989 Кльоцков Леонід Герасимович 15.11.1989 — 25.08.1991 Семенов Володимир Михайлович
Відомі уродженці Мокржецький Сигізмунд Олександрович — професор, ентомолог і фітопатолог, дослідник Біловезької пущі Володось Микола Леонтійович — радянський та український серцево-судинний хірург та вчений. Доктор медичних наук. Лауреат Премії ім. О. М. Бакулєва.
Примітки
Посилання Гродненський обласний виконавчий комітет Карти області й районів, плани міст