Геологічна будова Афганістану відрізняється винятковою складністю, що зумовлено його розташуванням у зоні зчленування Середземноморського та Альпійсько-Гімалайського складчастих поясів. Територія країни є гетерогенною мозаїкою тектонічних блоків різного віку та генезису, що відокремилися від суперконтиненту Гондвана і послідовно інтегрувалися до структури Євразійської плити під час закриття палеоокеану Тетіс. Наслідком тривалих геодинамічних процесів, інтенсивного магматизму та метаморфізму стало формування унікальних металогенічних провінцій. Сучасний Афганістан акумулює колосальний потенціал твердих корисних копалин та рідкісноземельних елементів, дослідження яких має стратегічне значення для світової індустрії.

Геологічна будова Афганістан розташований в основному в межах Середземноморського геосинклінального поясу. На півночі знаходиться Туранська епігерцинська платформа, складчаста основа якої оголюється в хребтах Гіндукуш і Паропаміз. Тут відомі родовища руд заліза, золота, рудопрояви міді, вольфраму та ін. Осадові і вулканогенно-осадові комплекси мезокайнозойського платформного чохла займають значну площу на півночі країни в межах Бактрійської рівнини і північних передгірь Гіндукушу і Паропамізу. Тут знаходяться родовища кам'яного вугілля, сірки, кам'яної солі, целестину, гіпсу, нафти і газу, скарнова золото-мідна мінералізація. Центральний Афганістан займає область мезозойської складчастості, в межах якої відомі гідротермальні рудопрояви міді, поліметалів, олова, ртуті, заліза, хромітів, азбесту. Східна частина країни в межах Белуджистанських гір належить до області альпійської складчастості. Тут розташовані древні (допалеозойські) серединні масиви: Гільменд-Аргандабський, Кабульський, Паміро-Нуристанський, чохол яких складають венд-палеогенові осадові і вулканогенно-осадові утворення. До них приурочені родовища руд міді, олова, золота, а також лазуриту, дорогоцінних і виробних каменів, фосфатів, графіту. Для Афганістану характерна висока сейсмічність.

Сейсмічність

Гідрогеологія

На території Афганістану виділяється Північно-Афганська та Південно-Афганська артезіанські області, а також Центральноафганська гідрогеологічна складчаста область. Складна геологічна будова, своєрідність гідрогеологічних, геохімічних та кліматичних умов в країні обумовили розвиток тут таких видів мінеральних вод: вуглекислих (азотно-вуглекислих) холодних і термальних, приурочених до зон глибинних розломів; азотних термальних — до зон тріщинуватості в контактах гранітних масивів; сульфідних термальних вод нафтогазоносних структур, гіпсоносних та соленосних відкладів. У холодних вуглекислих тріщинно-жильних водах деяких джерел виявлені промислові концентрації рідкісних елементів. На заході та в центрі країни знаходяться соляні озера, ропа яких містить підвищений вміст літію та бору.

Див. також Корисні копалини Афганістану, Гірнича промисловість Афганістану, Історія освоєння мінеральних ресурсів Афганістану, Економіка Афганістану.

Література

Географічний атлас світу / гол. ред. І. Л. Дрогушевська; відп. ред. В. В. Радченко; худож.-оформ. М. Гутман. — К. : ДНВП «Картографія», 2018. — 184 с. — ISBN 978-966-946-053-0 Геологія материків і океанів / За ред. В. Г. Крочака. — Львів : ЛНУ ім. Івана Франка, 2012. — 392 с.

Гожик П. Ф., Лялько В. І., Бабаєв Ю. Ю. Регіональна геологія світу. — К. : Наук. думка, 2015. — 424 с. </div>

Посилання

Огар В. В. Регіональна геологія : підручник. К. : КНУ, 2023