Марк Борисович Щукін (; 14 жовтня 1937, Ленінград — 14 липня 2008, Санкт-Петербург) — російський археолог, доктор історичних наук, провідний науковий співробітник Державного Ермітажу, член-кореспондент Німецького археологічного інституту, широко відомий фахівець в археології римського періоду.
Життєпис Марк Борисович Щукін народився в родині, де батько працював художником, а мати займалася кресленням. Під час блокади Ленінграду був евакуйований в Вологодську область і лише в 1949 році його родина повернулася до м. Ленінграду. Марк із ранніх років цікавився історією. Після закінчення навчання у школі і служби в армії він в 1959 році вступив на навчання до історичного факультету Ленінградського державного університету. Вчителями Щукіна були М. А. Тиханова, М. І. Артамонов, також він слухав і лекції Л. М. Гумільова. Після закінчення університету в 1967 році влаштувався на роботу до Відділу історії первісної культури Державного Ермітажу, де став хранителем черняхівських і сарматських колекцій. Роботу поєднував з навчанням в аспірантурі Ленінградського відділення Інституту археології Академії наук СРСР (нині Інститут археології РАН). У 1971 році він захистив кандидатську дисертацію «Європейська Сарматія і Черняхівська культура (Проблема хронологічних співвідношень)»Пам'яті Марка Борисовича Щукіна // Археологія. — 2009. — Вип. 4. — С. 112—113. . Пізніше, в 1978 році, з ініціативи М. Б. Щукіна в Ермітажі була створена Слов'яно-Сарматська археологічна експедиція. У 1991 році захистив докторську дисертацію «Центральна і Східна Європа на рубежі нашої ери: досвід історико-археологічної реконструкції політичних подій III ст. до н. е. — I ст. н. е.».
Праці Сарматские памятники Среднего Поднепровья и их соотношение с зарубинецкой культурой // Археологический сборник Государственного Эрмитажа. — , 1972. — Вып. 14. — С. 43— 52. Об «узких» и «широких» датировках // Проблемы археологии. — , 1978. — Вып. II. — С. 28—32. Славянское поселение Сущаны-Хмельник на реке Уборти // Древние памятники культуры на территории СССР. — , 1982. — С. 93—103,174—182. Горизонт Рахны — Почеп: причины и условия образования // Культуры Восточной Европы I тысячелетия. — Куйбышев, 1986. — С. 26—38. О трех путях археологического поиска предков раннеисторических славян. Перспективы третьего пути // Археологический сборник Государственного Эрмитажа. — , 1987. — Вып. 28. — С. 103—118. Rome and the Barbarians in Central and Eastern Europe (1 st Century B.C. — 1 st Century A.D.). — Oxford, 1989. — 491 p. Проблема бастарнов и этнического определения поянешти-лукашевской и зарубинецкой культур. // Скифы. Сарматы. Славяне. Русь. Петербургский археологический вестник. — , 1993. — № 6. — С. 89—95. На рубеже эр. Опыт историко-археологической реконструкции политических событий III в. до н. э. — I в. н. э. в Восточной и Центральной Европе. — , 1994. — 323 с. Готский путь (Готы, Рим и Черняховская культура). — , 2005. — 592 с.
Пам'ять Петербургский апокриф: Послание от Марка. — , Кишинев, 2011. — 588 с.
Примітки
Посилання
Ушел из жизни талантливый археолог Марк Борисович Щукин :: SpbLand Персональная информация Российская археология :: EVXpress Тихонов И. Л., Щукин Марк Борисович // Биографика СПбГУ