Vickers Vigilant була британською керованою по дротах протитанковою ракетою 1960-х епохи MCLOS яка використовувалася британською армією, а також будувалася за ліцензією у США для корпусу морської піхоти США під назвою Clevite.
Історія Приватна розробка Vigilant почалася у 1956 компанією Vickers-Armstrongs«The Antitank Missile» Flight International, 17 July 1960, p. 823. Guided Weapons Department у Брукленді, Суррей як протитанкової зброї для британської армії. Назва була сформована з перших літер VIsually Guided Infantry Light ANti-Tank (Візуально-керована легка протитанкова ракета). Vigilant керувалася по дротам і відстежувалася оптично, як і її наступник Swingfire. Для використання у піхоті, її можна було монтувати на бронеавтомобіль Ferret та Land Rovers. Vigilant мало була на озброєнні: Swingfire почала заміняти Vigilant з 1966 року.
Опис Ракетна система налічувала багато конфігурацій. Переносна конфігурація складалася з пускової установки, яка складалася у транспортний контейнер, комбінованого прицілу та контролеру, батареї та 63 метрів кабелю. Додатковий Missile Selector Box дозволяв контролювати до 6 ракет. Пусковий контейнер встановлювали на землю у напряму атаки і під'єднували до контролеру прицілу, який можна було розташовувати на деякій дистанції. Контролер прицілу мав пістолетну рукоятку з двома ручками. На передній ручці була пускова скоба, а на задній було розташовано джойстик для керування ракетою. Приціл складався з монокуляру з малим збільшенням (3.2x). Нанесені горизонтальні лінії дозволяли просте визначення дистанції.
Оператор слідкував за ціллю за допомогою прицілу, потім запускав ракету. Поки вона була у польоті, оператор керував нею за допомогою джойстику. Автопілот ракети використовував гіроскоп для вирівнювання траєкторії польоту від пускової точки до цілі, компенсуючи пориви вітру. Коли оператор рухав джойстик, ракета повертала у потрібну сторону, після того як оператор відпускав джойстик коригування відбувалося автоматично. Vigilant було легкою у керуванні і не потребувала серйозної підготовки від оператора. Це було зроблено завдяки методу 'контролю швидкості' Vigilant, який спирався на гіроскопи, на відміну від простого 'контролю прискорення' у подібних ракет інших виробників, таких як Entac або SS.11.«VIGILANT» FLIGHT International, 27 July 1961, pp. 115—117.
Максимальної дальності «Vickers Vigilant» FLIGHT International, 22 May 1959, p. 717, cutaway drawing of Vigilant missiles main components. у 1 375 метрів ракета досягала за 12,5 секунд. Під час випробувань, кумулятивна боєголовка пробивала 576 мм броні. У Vigilant було два типи боєголовок: У Британії розробили боєголовку зі складним зондом який розкривався після пуску для досягнення максимального бронепробиття, а у Швейцарії фірма CML розробили тупий ніс з загартованої сталі, який при косому ударі занурювався у броню і обертався для покращення пробиття кумулятивним струменем.«Around the Stands» FLIGHT International, 13 September 1962, bottom p. 454.
Оператори
Колишні оператори Дубай / Сили оборони Абу Дабі Армія Об'єднаних Арабських Еміратів
Фінська армія
Кувейтська армія
Королівські сухопутній війська Саудівської Аравії
Британська армія
Примітки
Посилання «Vigilant Success Story» a 1960 Flight article