Радчицька во́лость — історична адміністративно-територіальна одиниця Пінського повіту Мінської губернії з центром у селі Радчицьк.
Станом на 1885 рік складалася з 14 поселень, 10 сільських громад. Населення — (3754 чоловічої статі та 3665 — жіночої), 474 дворових господарства.
У наш час більша частина колишньої Радчицької волості входить до складу Рівненської області, менша — до складу Білорусі.
+Земля волостіПлоща, десятинУ тому числі орної, дес. Сільських громад 15423 6634 Приватної власності 12898 2279 Іншої власності 366 182 Загалом 48687 9095+
Основні поселення волості: Радчицьк — колишнє власницьке село, , 66 дворів, православна церква, школа. За 6 верст — хутір Руач, винокурний завод, млин. Бродниця — колишнє власницьке село, , 16 дворів, православна церква. Витчівка — колишнє власницьке село, , 86 дворів, православна церква. Жолкинь — колишнє власницьке село, , 34 двори, православна церква. — колишнє власницьке село при річці Стир, , 30 дворів, православна церква. Сварицевичі — колишнє власницьке село, , 44 двори, православна церква. Серники — колишнє власницьке село, , 23 двори, православна церква, єврейський молитовний будинок, 4 лавки. Умаль — колишнє власницьке село, , 15 дворів, православна церква.
У складі Польщі
Після окупації поляками Полісся волость називали ґміна Радчиськ і включили до Пінського повіту Поліського воєводства Польської республіки. Центром ґміни було село Радчицьк.
1 січня 1923 р. розпорядженням Ради Міністрів Польщі ґміна вилучена з Пінського повіту і включена до Столінського повітуRozporządzenie Rady Ministrów z dnia 6 grudnia 1922 r. o utworzeniu powiatu stolińskiego oraz włączeniu gmin dobrosławskiej i pohostskiej do powiatu pińskiego. .
Розпорядженням Міністра внутрішніх справ Польщі 23 березня 1928 р.Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 23 marca 1928 r. o zmianach terytorjalnych gmin wiejskich na obszarze województwa poleskiego. Dz.U. 1928 nr 46 poz. 452 ґміна Радчиск ліквідована і територія поділена між ґмінами: Столін — містечко Городно і село Цмень II; Плотніца — решта.
Джерела
Книжки «Волости и важнейшие селения...».
Примітки