Алоїзій Бунш (; 13 березня 1859, Ораст — 23 травня 1916, Краків) — польський скульптор і педагог. Автор скульптур на релігійні теми, а також портретів. У своїх роботах представляв історизм, пізніше перейшов до сецесійного напрямку у своїй творчості. Батько художників Адама Бунша та письменника Кароля Бунша.
Біографія Народився в місті Ораст (угор. Szászváros) в Трансільванії, Австро-Угорщина. Вивчав скульптуру під керівництвом Целестина Гошовського у ц.-к. Вищій реальній школі у ЛьвовіBiriulow J. Rzeźba lwowska od połowy XVIII wieku do 1939 roku. — Warszawa : Neriton, 2007. — S. 133. — ISBN 978-83-75430-09-7.. Закінчив навчання в Академії образотворчих мистецтв у Відні (1880—1883)opr. Instytut Sztuki PAN: Słownik Artystów Polskich, tom 1. Wrocław: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1971, s. 278, 279. на відділенні скульптури у Каспара фон Цумбуша, автора багатьох пам'ятників у Відні та у Едмунда Гельмера, одного з головних представників Віденської сецесії. У 1885–1887 роках працював в різьбярській майстерні Е. Гаузера у ВідніSprawozdanie c. k. Państwowej Szkoły Przemysłowej w Krakowie za lata 1916—1917. Kraków, 1917, s. 24..
Був учителем малювання і різьбярства спершу в Ліберці (австр. Райгенберг), а потім в школі мистецтв в Закопане (1888—1892)H. Kenarowa, Od zakopiańskiej Szkoły Przemysłu Drzewnego do Szkoły Kenara. Kraków: WL, 1978, s. 86, 96, 99.. У 1892 році став професором, а потім викладачем в Державному промисловому училищі в Кракові, де працював до 1916 рокуSprawozdania c. k. Państwowej Szkoły Przemysłowej w Krakowie za lata 1892—1917.. У 1894–1897 роках проводив навчальні подорожі-студіювання в Бельгію і Нідерланди, додатково підвищував свою кваліфікацію, студіюючи у Відні, Берліні, Мюнхені, Флоренції та Римі. У 1901 році відправився в Зальцбург для спеціальних професійно-технічних досліджень в галузі мистецької освітиSprawozdanie c. k. Państwowej Szkoły Przemysłowej w Krakowie za lata 1901—1902. Kraków: 1902, s. 32..
Після того, в 1896 році одружився з Марією Александрою Садловською, сестрю відомого львівського архітектора Владислава Садловського, з яким неодноразово співпрацював при підготовці скульптурного оформлення архітектурних проектів. Згодом оселився в Кракові. Регулярно експонував свої роботи в Товаристві друзів витончених мистецтв в Кракові та ЛьвовіJ. Biriulow: Rzeźba lwowska od połowy XVIII wieku do 1939 roku. Warszawa: Neriton, 2007, s. 133. ISBN 978-83-75430-09-7., а також взяв участь у першій виставці сучасного польського церковного мистецтва у Кракові в 1911 роціKatalog Pierwszej Wystawy Współczesnej Polskiej Sztuki Kościelnej im. P. Skargi w Krakowie. Kraków: TPSP, 1911, s. 38.. Крім того, є автором медальйонів, барельєфних портретів та бюстів відомих людей Кракова, в тому числі Адама Хмеля, Владислава ЛущкевичаK. Bąkowski: Dawne cechy krakowskie. Kraków: 1903, s. 134—135., проф. Едварда Медвецького, а також інших портретних робіт. При цьому часто використовував техніку поліхромної штукатурки. Особливе визнання принесли йому два проекти: конструювання та проектування скульптурного модерн інтер'єру каплиці родині Гулімкув в МицовіArchitekt", Rok VI (1905), Zeszyt 10, s. 149—150, Myców (ilustracja), tabl. 51, Lwów (ilustracja). та мармуровий фриз вхід Ісуса в Єрусалим в каплиці Кафедрального собору у ЛьвовіJ. Langman: O polskiej sztuce religijnej. Katowice: Związek Artystów Śląskich, 1932, s. 159, 178..
Він також був членом Товариства друзів історії та пам'яток Кракова.
Помер в 1916 році. Похований на Раковицькому кладовищі в КраковіK. Grodziska-Ożóg, Cmentarz Rakowicki w Krakowie (1803—1939), wyd. II. Kraków: Wydawnictwo Literackie, 1987, s. 100..
Примітки
Посилання Zdjęcie z Krzyża — płaskorzeźba z kaplicy w Mycowie Alojzy Bunsch w Dziejach Krakowa Rzeźba Psyche — Katalog Zbiorów MNK w Krakowie