Юковський Леонід Людвігович (?-4.09.1919 ) — повітовий очільник дворянства Тираспольського повіту Херсонської губернії у 1911—1916 рр. , голова Тираспольської повітової земельної комісії.
Біографія Леонід Людвігович Юковський отримав село Андріївку у спадок від батька.Список землевладельцев Тираспольского уезда. Составлен к 20 августа 1892 года. Тирасполь, 1892 год Як представник якогось титулованого дворянського роду він зробив кар'єру фактично з нуля. У 1901 році він в чині титулярного радника був земським начальником четвертої ділянки Тираспольського повітуПамятная книжка Херсонской губернии на 1901 год / Сост. Херсонск. губ. правлением. — 1901. — XЛ, 352 с.. До 1904 року Леонід Юковський є вже гласним від дворян у земській управі. У 1911 році Юковський — надвірний радник, обирається повітовим головою дворянстваПамятная книжка Херсонской губернии на 1911 год / Сост. Херсонск. губ. правлением; Под ред. А. А. Золотарева. Т.1-2. — 1911. — 963 с.. У 1914 році переобирається на другий термінПамятная книжка Херсонской губернии на 1914 год. — 1914. По закінченню третього терміну як повітовий предводитель дворянства, згідно з табелем про ранги, Юковський автоматично мав отримати чин статського радника, що відповідало посадам віцедиректора міністерського департаменту або віцегубернатора.
Родина Батько, Людвіг Францевич Юковський, губернський секретар. Мати: Юковська Є. Я.
Був одружений з Антоніною Модестівною (до шлюбу Каменська). Мав дітей: Ніну і Леоніда.
Маєток Л. Л. Юковський мав більше тисячі десятин землі, в районі села Андріївка (нині — частина с. Михайлопіль)список землевладений Тираспольского уезда. Составлен к 20 августа 1892 г. по поземельным книгам, сообщениями старшего нотариуса Одесского окружного суда и другими материалами. — Тирасполь: тип. С. П. Тимченка, 1892. — 144 с.. У 1903 р. Юковський розпочав у селі Першо-Андріївка будівництво маєтку, яке завершилося в 1913 р.
Вбивство Весною 1919 р. в село прийшов загін Попова. Леонід Людвігович надав їм допомогу, але його все одно розстріляли. Слова свідка: «Я збирав гільзи в садку біля будинку. Коли бачу, вертаються галопом вершники. Я заховався за огорожу, і побачив, як вояки вивели пана. Він ішов попереду, а кінні за ним. Вони зупинилися, пан зняв шапку і почав хреститися. Вершники почали стріляти: четверо вгору, а двоє в груди Юковському».
Примітки
Джерела https://dumskaya.net/news/odesskaya-glubinka-rodovoe-pomeste-v-sele-aistov-037957/