Мико́ла Степа́нович Закомо́рний (*21 листопада 1901, Ясинувата — †20 лютого 1982, Оффлі, графство Гартфордшир, Велика Британія) — український військовий, громадський і пластовий діяч, чотовий 5-ї Херсонської дивізії Армії УНР, доктор біохімії Познанського університету, науковий співробітник Манчестерського університету; хорунжий Армії УНР. Нагороджений Хрестом Симона Петлюри та Воєнним хрестом.

Життєпис Народився в сім'ї Степана Сидоровича Закоморного та Марії Луківни (до шлюбу Забаріна).

Закінчив 5 класів Єнакіївської комерційної школи (1913-1918).

До Армії УНР зголосився 20 березня 1920 року.

Служив у 4-й Київській бригаді.

У таборах для інтернованих перебував з листопада 1920 до 11 червня 1924 року.

Навчався в реальній школі в таборі Щипйорно.

Закінчив гімназію ім. Тараса Шевченка в Каліші та хіміко-технологічний відділ інженерного факультетуту Української Господарської академії в Подєбрадах. Тема дипломної роботи — «Запроектування нафтопереробного заводу для добової переробки 300 тон парафінистої нафти». Мав наміри стати доктором при УГА.

У час роботи у Познанському університеті опублікував у співавторстві кілька посібників польською мовою та низку наукових праць німецькою мовою в журналі «». Основні наукові зацікавлення — хімічні процеси в органічних сполуках під впливом грибків плісені, біохімічні дослідження складників пивного хмелю.

З 1944 — у Німеччині, в таборах для переміщених осіб.

1947 року виїхав у Велику Британію, в Манчестер, де наприкінці лютого 1948 очолив наукову лабораторію філії Інституту пивоваріння () при Манчестерському муніципальному технологічному коледжі (). На цій посаді працював до 1950 р., а після цього переїхав у м. Лутон, де обійняв посаду головного хіміка-технолога (керівника дослідного відділу) на пивоварному підприємстві «» (з 1954 р. — «».

З червня 1951 р. — член Інституту пивоваріння. У цей період опублікував дві наукові праці в журналі Інституту пивоваріння ().

У 1962 переїхав у село Оффлі неподалік від Лутона і продовжував працювати у «» до виходу на пенсію у листопаді 1966 року.

Жертвував кошти на національну справу.

Нагороджений Хрестом Симона Петлюри. 6 грудня 1966 року — Воєнним хрестом.

Твори

Автор статей: «Український пласт в Ч. С.Р», «Загін Українських Старших Пластунів (Ольд-скаутів) імени Орлика при Українській Господарській Академії в Ч. С. Р.», «Кіш Українських Пластунів в Подєбрадах», «Пластова вечірка в Подєбрадах», «Подєбрадський гурток танцюристів» та ін.

Примітки

Джерела Енциклопедія Українознавства. Перевидання в Україні. — Львів: Наукове товариство ім. Т. Шевченка у Львові, 1993. — Т. 2. — С. 727. Іванис В. Стежками життя (спогади). — Кн. V. — Новий Ульм, 1962. — С. 56, 64, 126. Ковалів Ю. Закоморний Микола // Українці у Сполученому Королівстві. Інтернет-енциклопедія. — http:// www.ukrainiansintheuk.info/ukr/02/ zakomomyi-u.htm Коваль Р., Моренець В. «Подєбрадський полк» Армії УНР". — Т. 1. — Київ: Історичний клуб «Холодний Яр», «Український пріоритет» (2016, 2-ге видання). — С. 247—248.

ЦДАВО України. — Ф. 3795. -Оп. 1. — Спр. 1092. — Арк. 2, 69 — 70, 117, 128.