Зима Павло Григорович (*22 грудня 1886, Вовчок — †після 1941) — військовий, повстанський отаман, командир Лубенського повстанського загону, командир бронепотяга «Республіканець»; сотник піхоти Армії УНР.

Біографія

Закінчив Курську реальну школу (1907-1914) та школу прапорщиків (1916). У російській армії — з 12 серпня 1914 року. Служив у 1-й гірській батареї у Києві.

До української армії пішов у листопаді 1917 року. Хорунжий 1-ї Запорозької стрілецької дивізії Армії УНР.

Під час Першого зимового походу потрапив у полон до більшовиків. З лютого по травень 1920 перебував у концентраційному таборі.

У серпні 1920 знову потрапив у полон, але втік з в'язниці і пробився у розташування української армії. У складі 2-го Запорозького ім. гетьмана Івана Мазепи куреня перетнув українсько-польський кордон і був інтернований до табору Пикуличі. За участь у Першому зимовому поході та бої нагороджений орденом Залізного хреста.

1924 року навчався в «господарчо-садовій школі на Мораві».

Пожертвував кошти на видання книжки Симона Наріжного «Українська еміграція» (Прага, 1942).

Нагороджений Хрестом Симона Петлюри.

Література

Авраменко Н. Спомини Запорожця. — Київ: Темпора, 2007. — С. 403.

оренець В. Земляки Миколи Міх-новського в боротьбі за Українську державність. — Київ — Вінниця: Історичний клуб «Холодний Яр», ДП "Державна картографічна фабрика, 2012. -С. 160—161. Наріжний С. Українська еміграція. Культурна праця української еміграції між двома світовими війнами. Ч. 1. — Прага, 1942. — Студії Музею Визвольної боротьби України. — Т. 1. — С. 5. ЦДАВО України. — Ф. 3795. -Оп. 1. — Спр. 1112. — Арк. 2, 4. ЦДАВО України. — Ф. 3Російські військовики Першої світової війни217. — Оп. 1. — Спр. 394. — Арк. 1 — 2.