Хасанія ( Ḥassānīya) — один з різновидів магрибської арабської мови, яким розмовляють мавританські араби та сахраві. Нею говорили бедуїнські племена бені-хасан, які поширили свою владу на більшу частину Мавританії, південно-східне Марокко та Західну Сахару між 15 і 17 століттями. Хасанійська арабська була мовою, якою розмовляли в околицях досучасного міста Шингетті.

Ця мова повністю замінила берберські мови, якими здавна говорили в цих землях. Хоча хасанія явно належить до західноарабських мов, вона дуже віддалилася від інших магрибських говорів арабської мови. Її географічне розташування піддало її значному впливу берберських мов зенаґа і волоф. Існує кілька говірок хасанії, які відрізняються переважно фонетично. Сьогодні хасанією говорять в Алжирі, Лівії, Марокко, Мавританії, Малі, Нігері, Сенегалі та Західній Сахарі. У декотрих із цих країн має офіційний статус.

Фонологія Фонологічна система хасанії одночасно консервативна та інноваційна. Усі фонеми класичної арабської представлено в говорі, але є і численні нові. Як і в інших бедуїнських говорах, фонемі [q] класичної арабської відповідає діалектна /ɡ/, фонеми /dˤ/ і /ðˤ/ злилися в /ðˤ/, тоді як міжзубні /θ/ і /ð/ збереглися. Як і в інших західних говорах арабської, сучасна стандартна арабська ج /ʤ/ представлена як /ʒ/.

Утім, ці відповідності в деяких випадках порушуються. Наприклад, класична /q/ представлена як /ɡ/ у /ɡbaðˤ/ «брати», але залишається /q/ у /mqass/ «ножиці». Так само /dˤ/ стає /ðˤ/ в /ðˤəħk/ «сміх», але не змінюється в /mrˤədˤ/ «хворіти». Інколи приголосний корінь може проявлятись обома способами: /θaqiːl/ «важкий, обтяжливий (умоглядне)» проти /θɡiːl/ «важкий (фізично), великоваговий». Деякі з «класичних» форм легко пояснити як нещодавні запозичення з латиницятурної мови (наприклад, /qaː.nuːn/ «закон») або у випадку понять, що стосуються осілого способу життя (як вищенаведене /mqass/ «ножиці»). Для решти немає очевидного пояснення (наприклад, /mrˤədˤ/ «хворіти»). Етимологічне /ðˤ/ завжди залишається таким, ніколи не стає /dˤ/.

Тим не менш, фонематичний стан /q/ і /dˤ/, а також /ɡ/ і /ðˤ/ виглядає дуже стійким, на відміну від багатьох інших арабських говорів. Дещо подібним чином класичне /ʔ/ у більшості контекстів зник або перетворився на /w/ або /j/ (/ahl/ «сім'я» замість /ʔahl/, /wak.kad/ «наполягати» замість /ʔak.kad/ і /jaː.məs/ «вчора» замість /ʔams/). Однак у деяких латиницятурних виразах воно чітко збереглося: /mət.ʔal.lam/ «страждання» (класичне /mu.ta.ʔal.lim/).

Приголосні Хасанія оновила багато приголосних за рахунок поширення відмінності емфатичні/неемфатичні. На додаток до вищезгаданого, / rˤ / та / lˤ / фонематично стійкі, а /bˤ fˤ ɡˤ mˤ nˤ/ дещо слабше. Одна додаткова емфатична фонема /zˤ/ запозичена із сусідньої берберської мови зенаґа разом із цілим піднебінним рядом /c ɟ ɲ/ з нігеро-конголезьких мов півдня. Принаймні деякі мовці розрізняють /p/–/b/ через запозичення з французької (та іспанської у Західній Сахарі). Усього приголосних фонем у хасанії 31, або 43, враховуючи крайні випадки.

+Приголосні фонеми арабської хасанії Губні Міжзубні Зубні/Ясенні Середньо-піднебінні Задньо-язикові Язичкові Глоткові Гортанні прості емфатичні прості емфатичні  прості  емфатичні Носові () Проривні глухі () () дзвінкі () Африкати () Щілинні глухі дзвінкі () Дрижачі Апроксиманти

На фонетичному рівні класично арабські приголосні /f/ і /θ/ зазвичай втілюються як дзвінкі [v] і [ð]. Останнє, однак, вимовляється інакше, ніж звичайне /ð/, відмінність, ймовірно, полягає в кількості видуваного повітря. У подвоєних і кінцевих позиціях обидві фонеми глухі, у деяких ж мовців /θ/ замінює /ð/ в усіх положеннях. Язичковий щілинний /ʁ/ також стає глухим у стані подвійного, утім не у вигляді щілинного приголосного, а як проривне [qː]. В інших положеннях етимологічний /ʁ/ знаходиться у вільному взаємозаміщенні з /q/ (етимологічний /q/, проте змінюється лише з /ɡ/).

Голосні Голосні звуки поділяються на два види: довгі і короткі. Довгі голосні такі самі, як у класичній арабській мові — /aː iː uː/, а коротких однією більше: /a i u ə/. Класичні дифтонги /aj/ та /aw/ можуть переінакшитись по-різному, найпоширенішими втіленнями є [eːʲ] та [oːʷ] відповідно. Проте, такі реалізації, як [aj] і [aw], і навіть [eː] і [oː], також можливі, хоча менш поширені.

Як і в більшості магрибських говорів арабської мови, етимологічні короткі голосні зазвичай опускаються у відкритих складах (за винятком закінчення іменника жіночого роду /-a/): */tak.tu.biː/ > /tə.ktbi/ «ви пишете», */ka.ta.ba/ > */ka.tab/ > /ktəb/ «він написав». У закритих складах діалектний /а/ зазвичай відповідає класичному /а/, а класичні /i/ та /u/ злилися в /ə/. Примітно, що морфологічний /j/ представлено через [i], а /w/ через [u] у початковому передприголосному положенні слова: /u.ɡəft/ «я встав» (корінь w-g-f; пор. /ktəbt/ «я написав», корінь k-t-b), /i.naɡ.ɡaz/ «він спускається» (префікс підмета i-; пор. /jə.ktəb/ «він пише», префікс підмета jə-). У деяких контекстах цей початковий голосний навіть подовжується, добре проявляючи свою голосність: /uːɡ.vu/ «вони встали». Крім того, короткі голосні /a i/ у відкритих складах зустрічаються в берберських запозиченнях, як-то /a.raː.ɡaːʒ/ «людина», /i.vuː.kaːn/ «телята від 1 до 2 років», а короткий /u/ — при пасивному стані: /u.ɡaː.bəl/ «його зустріли» (пор. /ɡaː.bəl/ «він зустрів»).

Система письма Хасанійська арабська зазвичай записується арабицею. Однак у Сенегалі уряд прийняв використання латинського алфавіту для написання мови, як це встановлено Указом 2005—980 від 21 жовтня 2005 року Decret n° 2005—980 du 21 octobre 2005 .

Хасанійський алфавіт Сенеґалу A B C D Ḍ E Ë F G H Ḥ J K L M N Ñ O Q R S Ṣ Ŝ T Ṭ Ŧ U V W X Ẋ Y Z Ż Ẓ ʔ a b c d ḍ e ë f g h ḥ j k l m n ñ o q r s ṣ ŝ t ṭ ŧ u v w x ẋ y z ż ẓ ʼ

Розподіл мовців

За даними Ethnologue, існує приблизно три мільйони мовців хасанії, розподілених таким чином: Мавританія: 2 770 000 (2006) Західна Сахара і південний район Марокко, відомий як землі Текна: понад 200 000 (1995) Малі: 175 800—210 000 (2000) Алжир: 150 000 (1985) Лівія: 40 000 (1985) Нігер: 10 000 (1998)

Багатомовність Багато носіїв хасанії перескакують між мовами. Так, у Західній Сахарі зазвичай перемикання відбувається між хасанією, сучасною стандартною арабською та іспанською, оскільки Іспанія раніше володіла цим регіоном; на решті країн, де говорять хасанією, додатковою мовою є французька.

Приклад мови

Ëwwël mën sa'aadët linsaan: graaytu. — Перше щастя людини: навчання. Wë li gra yëḥraar wë yënḥallu ʼayniih. — Той, хто навчається, прокидається і відкриває очі. Wël li bëyn ël gaari wël maahu gaari huwwë li bëyn, ëʼmë wë ëŝŝaayiv. — Він знає, що є очевидним, а що прихованим . Примітки

Джерела Хассанія — арабська мова

«Hassaniya, the Arabic of Mauritania», Al-Any, Riyadh S. / In: Linguistics; vol. 52 (1969), pag. 15 / 1969 «Hassaniya, the Arabic of Mauritania», Al-Any, Riyadh S. / In: Studies in linguistics; vol. 19 (1968), afl. 1 (mrt), pag. 19 / 1968 «Hassaniya Arabic (Mali): Poetic and Ethnographic Texts», Heath, Jeffrey; Kaye, Alan S. / In: Journal of Near Eastern studies; vol. 65 (2006), afl. 3, pag. 218 (1) / 2006 Hassaniya Arabic (Mali): poetic and ethnographic texts, Heath, Jeffrey / Harrassowitz / 2003 Hassaniya Arabic (Mali) — English — French dictionary, Heath, Jeffrey / Harrassowitz / 2004 Taine-Cheikh, Catherine. 2006. Ḥassāniya Arabic. In Kees Versteegh (ed.), Encyclopedia of Arabic Language and Linguistics, 240—250. Leiden: E.~J.~Brill.