Соломон Ієгуда Лейб Раппопорт (; 7 січня 1790, Львів — 16 жовтня 1867, Прага) — галицький рабин, основоположник вивчення історії єврейського народу, діяч Гаскали у Галичині. Ідейний противник хасидизму, учень Натана Крохмаля.
Життєпис Народився 7 січня 1790 року в місті Львові,Берґер Е., Гуцал П., Дуда І., Пиндус Б. Раппопорт Соломон-Ієгуда Лейб // що на той час входило до складу коронного краю Галичини та Володимирії.
У 1810 році одружився з Францішкою Фрейде Геллер, дочкою , відомого галицького рабина, талмудиста і галаха. Вже в молодому віці прославився як знавець талмудичної і середньовічної , написав коментар на роботу свого тестя . У 1815 році він написав антихасидський памфлет , де обстоював ідеї Гаскали, який, однак, був опублікований лише у 1869 році, після його смерті.
Погляди Рапопорта викликали різке осудження львівських хасидів, які оголосили йому і його поплічникам херем. Після смерті тестя, який підтримував Соломона матеріально, той працював управляючим в орендарів податків, пізніше намагався отримати місце рабина у Берліні чи викладача Талмуду у деяких містах Італії. Покинувши торгівлю, якою він певний час займався у Бродах, він був обраний рабином у Тернополі (служив у 1837—1840 роках). Після конфлікту з місцевими хасидами, а також нападок у пресі, переїхав до Праги, де обіймав посаду головного рабина.
Окрім релігійних текстів Рапопорт публікував брошури (), вірші, переклади, драматичні твори. Саме в цей період він зацікавився історією євреїв, результатом вивчення якої став ряд праць: (1824), — біографічна монографія про видатних єврейських учених раннього середньовіччя (, , , , Ханан'ела бен Хушіеле, з ).
Помер 16 жовтня 1867 року в м. Прага (нині Чехія).
Твори
«Опис міста Парижа й острова Ельба», 1814 «Світильник заповіді», 1815 «Уцілілі юдеї», 1827 «Порядок слів», 1852 «Слова миру і правди», 1861 «Тора — світло», 1869 «Частка Єгуди», 1869
Примітки
Джерела Берґер Е., Гуцал П., Дуда І., Пиндус Б. Раппопорт Соломон-Ієгуда Лейб //
Посилання