Максим Павлович Мальков (нар. 21 листопада 1939, Ленінград) — російський філолог-літературознавець, славіст, перекладач, педагог, журналіст, історик музичного театру, колекціонер грамзаписів і матеріалів з історії оперного мистецтва.

Біографія У 1957 році вступив на філологічний факультет Ленінградського державного університету ім. А. А. Жданова, який закінчив і де в подальшому працював до 2012 року на кафедрі слов'янської філології.

Кандидат філологічних наук (1981), доцент (1987). Вів курси «Історія польської літератури», «Історія польського фольклору», спецкурс «Порівняльно-типологічне вивчення творчості польських та російських авторів (Я. Івашкевич і О. Блок, М. Павликовська-Ясножевська і А. Ахматова)»Мальков М.П. Ярослав Ивашкевич и Александр Блок: Опыт сопоставительно-типологического исследования. — Л.: ЛГУ, 1988. — 160 с. — 2558 экз. — ISBN 5-288-00109-X., спецсемінари «Порівняльне слов'янське літературознавство» і «Методологія та техніка літературознавчого дослідження ». Наукові інтереси: російсько-польські культурні зв'язки, творчість Я. ІвашкевичаИвашкевич Я. Избранное / Сост., вступ. ст., прим. и переводы. Л.: Худож. лит., 1987. 600 с. і поетів «Скамандра», польська сатира (А. Слонімський, С. Е. ЛецЛец С. Е. Непричесанные мысли / Сост., пер., послесл. СПб.: Академ. проект, 1999. 173 с., Сл. Мрожек), худож. перекладПольская новелла XIX-XX вв. / Сост., вступ. ст. и переводы. Малькова М.; Справки об авторах Соколова С. Л.: Худож. лит., 1988. 568 с.; історія музичного театру і оперного іскусстваБ. Горович. Оперный театр: Вступ.ст., пер. с польск. Л.: Музыка 1984.С 1964 по 2007 рік вів на Ленінградському (Петербурзькому) радіо авторські програмні цикли «З колекції рідкісних записів» і «Звучна історія оперети» (всього понад 300 випусків)«Говорит и показывает Ленинград» от 07.05.1977 г.; интервью «Союз музыки и слова». Фонды Ленинградского-Петербургского радио..Племінник уродженця України, народного артиста РРФСР П.М.ЖуравленкоПевец – актёр шаляпинской школы (П.М.Журавленко) //Мастера советской оперной сцены. Очерки. Л.: Музыка.1989. С.3-40, М.Мальков багато публікацій і радіопередачі присвятив майстрам її оперного і камерного виконавства (С. КрушельницькаВозрождённый голос (С.Крушельницкая). «Муз. жизнь» №11.1975.С. 22Гордость мировой оперной культуры (С.Крушельницкая).«Сов. музыка»,№1.1981. С.104-108,М. Менцинський, О.Мишуга, О. Рогачевський, Н. Кошиц і ін.), представникам слов'янського музичного театру (Е.Дестін, К.Буріан, П.Людікар, М. Зембрих-Коханьська, Я.Королевіч-Вайдова, П.Райчев, М.Чангаловіч и ін.)Значение болгарской оперной исполнительской школы для мировой музыкальной культуры// Материал IX Державинских чтений. Ч.2.СПб., изд-во СПбГУ.2004. с.14-15Славянские мастера мировой оперной сцены//Цивилизационный процесс и взаимодействие национальных культур в Европе: место и роль славянства (материалы международной научной конференции 30.5.2006 г.). СПб., ИПО СПбТПП. 2006 с.110-120. Друкується з 1964 року, автор статей з літературознавства й мистецтвознавства, переклади художньої (проза і поезія), мемуарної, критичної літератури з польської («Я. Вайда-Королевич. Життя і мистецтво»Я. Вайда-Королевич. Жизнь и искусство (Воспоминания оперной певицы): Пер. с польск. и примечания. М. — Л.: Искусство 1965;Лесс А.Л. Титта Руффо. — М: "Советский композитор, 1983. — С. 30-33. — 162 с. — 40 000 экз., «Б. Горовіч. Оперний театр», «А. Дворський. Пушкін і польська культура »Дворский Анджей. Пушкин и польская культура: Пер. с польск. и послесл. СПб.: Визер 1999; 312 стр., «А.Дравіч. Поцілунок на морозі»Дравич Анджей. Поцелуй на морозе. Перевод с польск. СПб.: Журнал «Царскосельская лира», № 2-5, 2012. та ін.), болгарського (« І. Попова. Зустрічі на оперній сцені »Попова Илка. Встречи на оперной сцене: Пер.с болг. СПб.: Визер 2001; 192 стр.,« П. Райчев. Життя і пісня »Райчев П. Жизнь и песня / Его Величество Тенор / Перевод с болгарского, вступит. статья и примечания, словарь муз.-театр. деятелей. М.: Аграф 2003; с. 209—495. та ін.), чеського і словацького («Ф. І. Шаляпін в Чехословаччині»), італійської, французької та латині (Дж. Лаурі-Вольпі. «Паралельні голоси»)Лаури-Вольпи Джакомо. Параллельные голоса Переводчики: Юрий Ильин, Максим Мальков М.: Аграф 2011 480 стр.). Всього більше 150 публікацій, у тому числі в газетах «Радянська культура»С языка ТВ — на русский. «Советская культура», 13.04.1967., «Літературна газета»«Как будет по-русски Шарпантье, или Много нового о ста великих операх», «Литературная газета», № 33-34 от 25-31.08.1999 г., «Вечірній Ленінград»Гармоничное слияние мастерства и таланта (к 100-летию со дня рождения нар. арт. России П. М. Журавленко), «Вечерний Ленинград» от 4.08.1987 г., «Gazeta Petersburska»Новые переводы афоризмов Станислава Ежи Леца. «Gazeta Petersburska» (СПб.), № 8, 1999. та ін. І журналах «Театр»Ф. Шаляпин о Мефистофеле: Пер. с франц. «Театр» № 6, 1983 г., "Мистецтво кіно"А. Стибор-Рыльский. Человек из мрамора (сценарий фильма): Пер. с польск. «Искусство кино» № 8, 1965 г., «Музичне життя»Критик, лектор, журналист (В. П. Коломийцев). «Музыкальная жизнь», № 22, 1972 г., «Театральне життя »П. Райчев. Корифеи (фрагмент книги): Пер. с болг. «Театральная жизнь» № 16, 1972 г.,« Радянська музика »Книга о великом украинском певце (рец. на кн.: Александр Мышуга. Статьи и воспоминания). «Советская музыка», № 7, 1972 г.,« Радянське славяноведение »Советская полонистика глазами друга / Рец. «Советское славяноведение», № 1, 1988 г.,« Вісник ЛДУ ». «Её поэзия неповторима…» (Я. Ивашкевич об А.Ахматовой)."Вестник ЛГУ", № 4, 1989 г.,« Великий театр »Понятие партийного искусствознания? «Большой» (Журнал Большого театра), № 3, 2002 г.,« Музична Академія »Попова Илка. Федор Иванович Шаляпин. Пер. с болг. «Музыкальная Академия», № 3, 1993 г. та ін.). Зарубіжні публікації - в Україні («Радянське літературознавство»Масштабное исследование. «Радяньске літературознавство» (Київ), 1984, № 12, 1984), в Польщі («Slavica Wratislaviensia» LXIVWiersze włoskie Jarosława Iwaszkiewicza i Aleksandra Błoka. Acta Universitatis Wratislaviensis, № 1239, 1991 г.), Німеччини («Opernwelt», 2000«Die russische Vokalschule: Pro und Kontra» Opernwelt", № 6, 2000 г.), у Франції («Chanteurs de Saint-Petersbourg», «Dante», 1997Pavel Jouravlenko — Chanteurs de Saint-Petersbourg. Paris, «Dante», 1997 г.)) і США («The Works of Rimsky-Korsakov Interpreted by Famous Russian Singers of his Time», «Russian disc», New York, 1997). У 2004 році Міністерством національної освіти Республіки Польща удостоєний медалі «За заслуги на терені освіти та виховання» в пам'ять 200-річчя створення Комісії у справах національної освіти Речі Посполитої. Рішенням президії Всеросійського музичного товариства 2 квітня 2007 нагороджений ювілейною медаллю Міжнародного союзу музичних діячів «ХХ років МСМД» «за активну діяльність по збереженню і розвитку музичної культури Росії». У 2012 році як засновник (разом з Ю. Ф. Котляровим) Петербурзького шаляпінского товариства відзначений іменною медаллю з нагоди 20-річчя існування Міжрегіонального шаляпінского центру.

Бібліографія Вибрані публікації: А. Стібор-Рильський. Людина з мармуру (сценарій фільму): Пер. с польск. «Мистецтво кіно» № 8, 1965; с.148-176. Ілка Попова. Зустрічі на оперній сцені. Спб.2013.с.167. Електронна версія, виправлена і доповнена (пер. З болг. М. Малькова) Дравіч Анджей. Поцілунок на морозі. Переклад з пол. СПб.: 2010; 188 стр.; Журнал «Царскосельская ліра», 2012, № 2-5. Дравіч. Поцілунок на морозі. Переклад з польского.Спб.: 2013, електр. изд., испр. і дополн. Станіслав Єжи Лец. Незачісані думки. Фрашки. Маленькі міфи. Електр. ізданіе, испр. і дополн. СПб.2015. Карикатури Шимона Кобиліньского. Переклад з польської, склад, вст. стаття і прим. Максима Малькова. 525 стр. Єва Бандровська-Турська. Спогади артистки. (Фрагмент книги) «Чітельнік». Варшава. 1989 р., стор. 237. Переклад з польської М.Малькова - електр. изд. СПб. 2016 Пола Негрі. Шаляпін в моєму домі. (Фрагмент книги «Згадує П.Негрі», 1970). Пер. з пол. М. Малькова - електр. изд. СПб. 2016   Петро Золотовіч (Петър Золотович) Шаляпін в Софії. Журнал «Поглед» (Софія), 1984, №№ 47-49. Пер. з болгарської. М. Малькова - електр. изд. СПб. 2016 Єжи Чаплицький. Спогади про Ф.І. Шаляпіна. Пер. з пол. М. Малькова - електр. изд. СПб. 2016 Жорж Кунеллі (Georges Cunelli). Тітта Руффо, Карузо і Шаляпін (пер. з англ. М. Малькова) — електр. изд. Джерело: Titta Ruffo. An Anthology. Edited by Andrew Farkas. Greenwood Press. London. England; pp. 63–68: G. Cunelli, Titta Ruffo, Caruso and Chaliapin. СПб. 2017 М.М.Голінкін. Спогади про Шаляпіна (фрагменти мемуарів диригента "З палаців Яфета до колиб Сіма", Тель-Авів, 1957 г.). Пер. з івриту М.В.Копштейна, літ. ред. М. Малькова - електр. изд. СПб. 2017

Примітки

Посилання Захарова Т. Максим Мальков: полоністика для мене - вибір серця // Gazeta petersburska. - 2009. - № 10 (112). Вольтская Т. Переможений страх // Невське час. - 11.08.1999. - № 148 (2030). Мальков М. Гуманіст без страху і докору - біографія С. Є. Леца Лец С. Є. Непрічёсанние думки: в пер. М. Малькова Pavel Jouravlenko — Chanteurs de St-Petersburg Ілка Попова. Зустрічі на оперній сцені. Спб.2013.с.167. Електронна версія, виправлена і доповнена (пер. З болг. М. Малькова) Дравіч. Поцілунок на морозі. Переклад з польского.Спб.: 2013, електр. изд., испр. і дополн. Станіслав Єжи Лец. Непрічёсанние думки. Фрашки. Маленькі міфи. Електр.ізданіе, испр. і дополн. СПб.2015. Карикатури Шимона Кобиліньского. Переклад з польської, склад, вст. стаття і прим. Максима Малькова. 525 стр.