Лайош Зілахі (; 27 березня 1891 — 1 грудня 1974) — угорський прозаїк і драматург. Народився в теперішньому місті Салонта (зараз в Румунії) в Трансільванії, яка тоді була частиною Королівства Угорщини, частини Австро-Угорщини. Зілахі вивчав право в університеті Будапешта. Під час Першої світової війни був поранений на Східному фронті — досвід, який згодом вплинув на його бестселер Двоє ув'язнених (Két fogoly).
Лайош Зілахі брав активну участь у розвитку кіно. Його роман Щось дрейфує на воді (Valamit Visz ВІЗ) був двічі фільмований. Його п'єса Генерал стала фільмами у 1930 та 1931.
Був редактором артжурналу Híd (Міст) у 1940—1944. Видання критикувало як фашизм, так і комунізм. У 1939 році Зілахі створив кіностудію під назвою Pegazus, де пропрацював до кінця 1943. У 1944 році вийшла його п'єса Tornyok (Дерев'яні вежі), котра була заборонена цензурою.
Лайош Зілахі став генеральним секретарем Угорського ПЕН-клубу, але його ліберальні погляди конфліктували спочатку з режимом Горті, а пізніше з комуністичним правлінням, тож у 1947 році письменнику довелося залишити Угорщину. Він переїхав до США, де закінчив A Dukay család, трилогію романів про уявну аристократичну угорську фамілію та її історію з часів Наполеона до сучасної Югославії.
Помер в місті Новий Сад, Сербія, частина Югославії.
Деякі з його романів перекладено болгарською, хорватською, чеською, данською, голландською, англійською, естонською, фінською, французькою, німецькою, італійською, японською, польською, румунською, сербською, словацькою, іспанською (переважно), шведською та турецькою, а деякі з його п'єс — німецькою, італійською та іспанською. Видання коротких оповідань доступні іспанською мовою, і деякі з його коротких оповідань перекладено на болгарською, хорватською, англійською, естонською, французькою, німецькою, італійською, польською, португальською, словацькою, іспанською та шведською.
Публікації Zilahy Lajos versei 1914—1916 Beöthy Zsolt előszavával (1916); Az ökör és más komédiák (1920); Halálos tavasz (1922); Szépapám szerelme (1922); A jégcsap (1923); Hazajáró lélek (1923); Az ezüstszárnyú szélmalom (1924); Süt a nap (1924); Csillagok (1925); Zenebohócok (1925); Két fogoly (1926); A világbajnok (1927); Valamit visz a víz (1928); A fehér szarvas (1929); Versek (1929); Leona (1930?); Úrilány (1932?); A lélek kialszik (1932); A tésasszony (1932); Tűzmadár (1932); Fehér hajó (1932?); A tizenkettedik óra (1933); Az utolsó szerep (1935); A fegyverek visszanéznek (1936); Szűz és gödölye (1937); Gyümölcs a fán (1938); Kisebb elbeszélések (1939); A földönfutó város (1939); Csöndes élet (1941); Szépanyám (1943); Fatornyok (1943); Ararát (1947); A Dukay család (1967–68).
Примітки
Джерела Твори Giffuni, Cathe (1988) "Lajos Zilahy: A Bibliography, " Hungarian Studies 4/2.