«У пустелі» () — вірш Стівена Крейна зі збірки «Чорні вершники та інші рядки», написаний 1895 року. Це третій із 56 коротких віршів, опублікованих у збірці.
Критика Вірш «У пустелі» показує неоднозначний стан розуму, але утверджує позицію спрямовану до Бога та Всесвіту. У цьому творі для читача нема вказівки на конкретний гріх, натомість Крейн показує, що людська природа є гріховною та зіпсутою за своєю суттю. Вірш також відіграє роль прикладу схильності Крейна виголошувати універсальну правду, а отже й до використання ним абстракцій, дещо розбавлених його алегоріями та параболами. Крейн використовує тільки двох персонажів — мовця та істоту, і обидва персонажі є загальними, підкоряються наративу, не мають індивідуальних рис.
Джозеф Кац () вважає, що «У пустелі» показано взаємодію між основним персонажем, який розповідає про подію («У пустелі / Зустрів я істоту голу, гидотну») та другою дійовою особою, позиція якої є менш важлива. Основний персонаж займає домінантну роль над «істотою».
На думку Макса Кавіча () вірш «У пустелі» заслуговує на постійне місце в американській літературі, поруч із його збіркою «Чорні вершники та інші рядки».
Див. також Бібліографія Стівена Крейна
Примітки