Іван Михайлович Сороколіт (12 травня 1926, с. Олександрівка Тростянецького району Вінницької області — 11 травня 2017, с. Котівка Гусятинський район Тернопільська область«Його вітали і поважали за будь-якої влади: і за радянської, і за нової України». Не доживши одного дня до 91-річчя, помер зразковий господарник Тернопільщини Іван Сороколіт) — український господарник, агроном, Герой Соціалістичної Праці.

Життєпис Пережив разом із сім'єю голодомор 1932—1933 років.

Після досягнення 18-річчя від квітня 1944 року брав участь у другій світовій війні, яку закінчив у Німеччині. Служив у групі радянських військ у Німеччині до 1952 року. Отримав бойове поранення.

Після демобілізації трудову діяльність почав завідувачем клубу села Клювинці Гусятинського району Тернопільської області.

Після закінчення Тернопільської обласної сільськогосподарської школи з підготовки голів колгоспів (м. Кременець, 1955) в березні 1956 року в числі «тридцятитисячників» направлений головою колгоспу «Маяк» у село Котівка Гусятинського району, який очолював до 2010 року — 54 роки. Прийнявши весною 1956 року відстале господарство з великими боргами перед державою, з 15 карбованцями на поточному рахунку, з наявним поголів'ям 37 корів та 86 свиней, без жодної зернини насіння в засіках, завдяки вмілому і ефективному керівництву вивів його у передове підприємство загальнодержавного («всесоюзного») масштабу. Пізніше — директор агрофірми «Маяк» у цьому селі.

Господарству присвоєне звання «Колгосп високої культури землеробства», у ньому був збудований і діяв новий тваринницький комплекс з вирощування нетелей на 7000 голів. Щільність поголів'я худоби в господарстві складала 120 голів на 100 га сільськогосподарських угідь. Підприємство постійно перебувало в лідерах за врожайністю сільськогосподарських культур у районі та області. Засаджено і вирощено 17 га хвойного лісу, споруджено ставків загальною площею 118 гектарів, збудовано підземну водопровідну мережу для зрошування полів на площі 1000 га.

І. М. Сороколіт поряд з виробничими питаннями велику увагу приділяв соціально-культурному будівництву в тих дев'яти населених пунктах та чотирьох сільських радах, що знаходилися на території колгоспу. За рахунок господарства прокладено 26 км магістрального газопроводу-відводу до села Котівка, що дозволило газифікувати не лише саме село, але й третину району.

За роки керівництва Івана Сороколіта в населених пунктах збудовано три будинки культури, три школи, два адміністративних будинки, житловий будинок на 36 квартир, фельдшерсько-акушерські пункти, три дитячі садки, одну церкву, прокладено дороги з твердим, а в село Котівку — з асфальтним покриттям.

Обирався головою ради колгоспів Тернопільської області та членом Всесоюзної ради колгоспів.

Помер 11 травня 2017 року.

Родина Дружина: Варвара Іванівна Сороколіт (до шлюбу Хоменко; 10.03.1930, с. Камяне Лебединського району Сумської області — 16.01.2009, с. Котівка Гусятинського району Тернопільської області) працювала головною економісткою колгоспу «Маяк» с. Котівка Гусятинського району Тернопільської області.

Діти: Леонід ( 28.05.1955, м. Кременець Тернопільської області) — громадсько-політичний діяч; працював на комсомольській, партійній роботі, заступником голови Гусятинської районної ради, заступником голови Гусятинської районної державної адміністрації, від 2004 — керуючий Гусятинським відділенням банку «Хрещатик»Територіальний виборчий округ № 14 по виборах депутатів до Гусятинської районної ради // ЦВК. — 2015.. Депутат Гусятинської районної ради шести скликань, у 2015-му обраний депутатом Гусятинської селищної ради об'єднаної громадиДепутати районної ради // Сайт Гусятинської районної ради та районної держадміністрації.. Голова громадської організації «Спілка підприємців»Громадська організація Спілка підприємців // UAMAPS.BIZ/Твій бізнес. — 2016. — 14 лютого.. Віталій (нар. 19.10.1959, с. Котівка Гусятинського району Тернопільської області) — підприємець; закінчив Тернопільський фінансово–економічний інститут (нині — національний економічний університет) за спеціальністю «економіст», працював на комсомольській, партійній роботі, від 1987 року — в приватному бізнесі: у 1987—1988 роках — директор заводу «Госплитво», у 1989—1991 — директор АТ «Тарнекс», від 1994 — директор ТОВ «Мелвіс»Світлана Мичко. Тернопільський підприємець Віталій Сороколіт оскаржує рішення суду, яким його… звільнено від кримінальної відповідальності // Україна молода. — рік. — число..

Доробок Автор книги спогадів «Поле мого життя» (1-ше видання — 2013 р.Сороколіт, І. М. Поле мого життя: спогади / І. М. Сороколіт. — Тернопіль: Терно-граф, 2013. — 224 с.: іл., 2-ге видання — 2016 р.).

Нагороди За вагомі досягнення у сільськогосподарському виробництві та соціально-культурному розвитку, колгосп неодноразово нагороджувався «Всесоюзними» та республіканськими нагородами, часто заносився на дошку пошани на «Всесоюзній» виставці народного господарства у Москві. звання Героя Соціалістичної праці (1977), два ордени Леніна, Орден Жовтневої Революції, два ордени Знак Пошани, орден Великої Вітчизняної війни, орден «За мужність» (2004), чотирнадцять медалей, Почесна Грамота Президії Верховної Ради УРСР, відзнака «Честь і Слава Тернопільщини», має бойові нагороди.

Примітки

Джерела Халупа Н. Сороколіт Іван Михайлович // Сороколіт І. М. Поле мого життя: спогади / І. М. Сороколіт. — Тернопіль: Терно-граф, 2013. — 224 с.: іл. (друге видання — 2016). Сороколіт Іван Михайлович — останній спогад за 2 дні до смерті

Література Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Социалистического Труда передовикам сельского хозяйства Украинской ССР» / «Известия». — 1977. — № 299 (23 груд.). Мельничук, Б. Світла доля Сорокаліта / Богдан Мельничук // Вільне життя. — 1977. — № 255 (25 груд.). Височінь земної орбіти / Творці достатку. — Київ, Урожай, 1978. — С. 386—391. Мельник, Є. «Маяк» крокує у перспективу / Є. Мельник // Вільне життя. — 1981. — № 218 (11 лист.). Кориневич, А. І. Мірило — кінцевий результат. — Львів: Каменяр, 1982. Зеленська, В. Дбайливий господар, вихователь, наставник / В. Зеленська // Прапор комунізму. — 1983. — № 75 (25 черв.). Сороколітр, І. Часу для розкачки немає / І. М. Сороколіт // «Радянська Україна». — 1986. — № 78 (4 квіт.). Нарадка, Р. Нащадкам на згадку / Р. Нарадка // Прапор комунізму. — 1989. — № 137 (14 лист.). Нарадка, Р. Сьогодні солдат — завтра хлібороб / Р. Нарадка // Прапор комунізму. — 1990. — № 14 (27 січ.). Опиханий, М. І на суші теж бувають маяки / М. Опиханий // Прапор комунізму. — 1991. — № 46-47 (19 квіт.).