Тодд Гейнс (Гейнз, ; 2 січня 1961, Лос-Анджелес, Каліфорнія, США) — американський кінорежисер, сценарист та продюсер незалежного кіно. Вважається піонером руху New Queer Cinema у кінематографі, який виник на початку 1990-х років.

Біографія Тодд Гейнс народився 2 січня 1961 року в Лос-Анджелесі, штат Каліфорнія, і виріс у сусідньому Енсіно. Його батько, Аллен E. Гейнс, був імпортером косметики, а мати, Шеррі Лінн (уроджена Семлер), викладала акторську майстерність. По материнській лінії Тодд — єврей . Він захопився кінематографом ще під час навчання в школі, там він почав знімати свої перші короткометражні фільми. У 1985 році закінчив Браунський університет за фахом «мистецтво і семіотика». У цьому ж році випустив короткометражну стрічку «Вбивці» про взаємовідносини Артюра Рембо і Поля Верлена. Після випуску з університету переїхав до Нью-Йорку і випустив сорокахвилинну стрічку «Суперзірка», що стала згодом класикою андеґраунду.

Кінокар'єра Перша повнометражна картина Тодда Гейнса, «Отрута», яка вийшла у 1991 році, є нарізкою з трьох різножанрових історій: псевдодокументального розслідування про семирічного хлопчика, який уміє літати, що убив свого батька; пародії на малобюджетне кіно 1950-х — чорно-білого фантастичного хорору про прокаженого ученого; гомоеротичної тюремної драми за мотивами «Щоденника злодія» Жана Жене. Реакція на фільм суперечлива: з одного боку стрічку різко засуджували представниками праворадикальної громадськості, з іншої — вона отримала декілька важливих нагород (зокрема Гран-прі Sundance Film Festival і приз «Тедді» Берлінського кінофестивалю). Режисера ж критика зараховує до представників New Queer Cinema.

Але вже в другій своїй повнометражній стрічці «Безпека» (1995) Гейнс виходить за вузькі рамки гей-кіно. Події фільму розгортаються в Каліфорнії наприкінці 1980-х. Головна героїня, зразково-показова домогосподарка у виконанні Джуліанн Мур, несподівано починає відчувати алергію буквально до усіх досягнень XX століття, від паливних присадок до презервативів. Стрічка, перші сцени якої знято в традиційній реалістичній манері, до фіналу набуває усе більше карикатурної форми і демонструє відчуження сучасної людини від середовища, що його оточує. Багато критиків називають фільм Гейнса «Безпека» серед досягнень незалежного кіно 1990-х і розглядають його як своєрідний вирок епосі правління Рональда Рейгана. Ця стрічка також дала старт блискучій кінокар'єрі акторки Джуліанн Мур.

На Каннському кінофестивалі 1998 року Гейнс представляє свій фільм-розслідування «Оксамитова золота жила» про епоху глем-року 1970-х. Попри те, що розказана у стрічці історія повністю вигадана, в героях «Оксамитової золотої жили» легко вгадуються Іггі Поп і Девід Бові. У фільмі звучать композиції багатьох відомих музикантів того часу, частина пісень спеціально перезаписується з вокалом виконавців головних ролей Юена Мак-Грегора і Джонатана Ріс-Маєрса. Окрім музики, щоб точніше передати атмосферу 70-х, Гейнс використовує насичений психоделічний візуальний ряд, наповнює стрічку всілякими культурними ремінісценціями. Майстерність режисера знаходить високий відгук у кінопрофесіоналів: Гейнс отримує приз за художній внесок у Каннах.

Свої стилізаторські здібності Гейнс у черговий раз продемонстрував у фільмі «Далеко від раю» (2002). У цій стрічці Джуліанн Мур, яка знову грає домогосподарку, заводить близькі стосунки зі своїм чорношкірим садівником, що, враховуючи час дії — 1950-ті роки, неминуче призводить до скандалу. Стрічка справляє дивне враження: практично буквальне наслідування візуальній манері голлівудського кіно 1950-х поєднується із зачіпанням табуйованих в ті роки тем — міжрасових зв'язків, гомосексуальності тощо. Фільм «Далеко від раю» став володарем близько 70 кінонагород і отримав чотири номінації на «Оскара».

У вересні 2007 року відбулася прем'єра фільму «Мене там немає» з Крістіаном Бейлом і Кейт Бланшетт у головних ролях. Стрічка брала участь в основному конкурсі Венеційського кінофестивалю, за підсумками якого удостоїлася відразу двох нагород: Гейнс отримав спеціальний приз журі, а Бланшетт була названа найкращою акторкою кінофестивалю. У центрі сюжету фільму — біографія Боба Ділана — шість різних акторів демонструють різні аспекти життя і творчості відомого музиканта.

Телевізійний проект Тодда Гейнса 2011 року — «Мілдред Пірс», чотиригодинний міні-серіал для каналу HBO, екранізація однойменного роману Джеймса М. Чейна з Кейт Вінслет, Гаєм Пирсом і Еван Рейчел Вуд, отримав 21 номінацію на премію «Еммі», і премію «Золотий глобус» найкращій акторці (Вінслет)«Керол» / Прес-кіт.

Наступний повнометражний фільм Гейнса вийшов на екрани лише у 2015 році. Стрічка «Керол» була представлена в головному конкурсі Каннського кінофестивалю. В основі її сюжету — ранній роман Патриції Гайсміт «Ціна солі». Стрічка розповідала про кохання двох жінок у Нью-Йорку середини минулого століття (їх ролі виконали Кейт Бланшетт і Руні Мара). «Керол» дозволила Гейнсу знову звернутися до улюбленої ним естетики 1950-х. Фільм підтвердив репутацію режисера як найкращого стиліста сучасного кінематографу і був із захватом прийнятий фестивальною пресою. У березні 2016 року «Керол» очолила список 30-ти найвидатніших ЛГБТ-фільмів усіх часів, складеному Британським кіноінститутом (BFI) за результатами опитування понад 100 кіноекспертів, проведеного до 30-річного ювілею Лондонського ЛГБТ-кінофестивалю BFI Flare . Сам Тодд Гейнс, заявив, що неймовірно гордий зробленою йому честю, особливо тому, що «Керол» опинилася в одній компанії з іншими фільмами, які він давно любить: від «Горбатої гори» Енга Лі до «Щасливі разом» Вонга Карвая і «Мого власного штату Айдахо» Ґаса Ван Сента.

У 2017 році драматичний фільм Гейнса «Світ, повний чудес» за сценарієм , написаним на основі його однойменного твору для дітей 2011 року, був відібраний для участі в основній конкурсній програмі 70-го Каннського міжнародного кінофестивалю (2017) у змаганні за Золоту пальмову гілку. На запитання, чому він зняв дитячий фільм, Гейнс пояснив: «Мені здалося, що він говорить про щось нездоланне в природі дітей і про здатність дітей стикатися з викликами та невідомим і продовжувати долати ці виклики». Фільм отримав неоднозначні відгуки, але заслужив похвалу за чорно-білу операторську роботу Едварда Лакмена.

Гейнс зняв фільм під назвою «Темні води» для Participant Media. Фільм заснований на статті Натаніеля Річа в журналі New York Times Magazine «Адвокат, який став найгіршим кошмаром DuPont», яка розповідає про корпоративного адвоката Роберта Білотта та його екологічний позов проти американського конгломерату DuPont. У головних ролях — Марк Раффало та Енн Гетевей, а основні зйомки розпочалися в січні 2019 року в Цинциннаті. Фільм вийшов у прокат 22 листопада 2019 року.

7 липня 2021 року на Каннському кінофестивалі відбулася прем'єра першого документального фільму Гейнса «The Velvet Underground», який 15 жовтня 2021 року вийшов у прокат у кінотеатрах і на Apple TV+ і отримав схвальні відгуки критиків. Фільм відмовляється від типових для документальних біографічних фільмів тропів, відтворюючи місце і час за допомогою широкого використання монтажу. «Можливості монтажу завжди вищі, ніж ми думаємо, — каже Гейнс. — Я хотів, щоб глядачі самі заповнили прогалини, зробили власні відкриття і відчули, що ці ідеї знову оживають, бо вони проходять через вас, а не просто розповідаються, як на лекції». Гейнс був номінований на премію Critics' Choice Documentary Award за найкращий дебютний документальний фільм.

Наступний фільм Гейнса — «Травень, грудень», знову об'єднує його з Джуліанною Мур та акторами Наталі Портман і Чарльзом Мелтоном. Фільм отримав позитивні відгуки. Фільм отримав чотири номінації на премію «Золотий глобус», зокрема як «Найкращий фільм — мюзикл або комедія». Сам Гейнс був номінований на премію «Незалежний дух», як найкращий режисер.

У 2023 році Тодд Гейнс отримав премію «Moving Image Award» від Музею рухомого зображення (MOMI) у Нью-Йорку. MOMI також підготував ретроспективу його творчості та видав книгу «Todd Haynes: Rapturous Process» .

Наразі ведеться робота над неонуарним ЛГБТ-фільмом Гейнса «Вночі» з Педро Паскалем і Денні Раміресом у головних ролях.

Особисте життя Тодд Гейнс — відкритий гей. Мешкає в Портленді, штат Орегон у США.

Громадська позиція У липні 2018 підтримав петицію Асоціації французьких кінорежисерів на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега СенцоваAppel à la libération immédiate d'Oleg Sentsov ! // Société des Réalisateurs de Films, 06.07.2018

Фільмографія

Рік Українська назва Оригінальна назва Режисер Сценарист Продюсер1985 Убивці: Фільм про Рембо́ Assassins: A Film Concerning Rimbaud 1987 Суперзірка: Історія Карен Карпентер Superstar: The Karen Carpenter Story 1991 Отрута Poison 1993 Дотті отримує по дупі Dottie Gets Spanked 1995 Безпека Safe 1998 Оксамитова золота жила Velvet Goldmine 2002 Далеко від раю Far From Heaven 2007 Мене там немає I'm Not There 2011 Мілдред Пірс Mildred Pierce 2015 Керол Carol 2017 Світ, повний чудес Wonderstruck 2019 Темні води Dark Waters 2021 The Velvet Underground 2023 Травень, грудень May December 2027 Вночі De Noche

Визнання

Рік Категорія Фільм Результат Берлінський міжнародний кінофестивальПремія «Тедді» за найкращий художній фільмОтрута Каталонський кінофестиваль у СіджасіНайкращий фільмОтрута Спеціальний приз журі Найкращий фільм Найкращий фільмБезпека Кінофестиваль «Санденс»Гран-прі журіОтрута Міжнародний кінофестиваль у ЛокарноЗолотий леопардОтрута Премія «Незалежний дух»Найкращий художній фільмОтрута Найкращий режисер Безпека Найкращий сценарій Найкращий режисерОксамитова золота жила Далеко від раю Мене там немає Премія Роберта Альтмана Найкращий режисерКерол Кінофестиваль ФанташпортуМіжнародний приз за найкращий фантастичний фільмОтрута Премія критиків Кінофестиваль СШАГран-пріДотті отримує по дупі Міжнародний кінофестиваль в СіетліАмериканська незалежна преміяБезпека Спільнота кінокритиків Нью-ЙоркаНайкращий режисерБезпека Далеко від раю Мене там немає Керол Роттердамський міжнародний кінофестивальПриз ФІПРЕССІБезпека Національна рада кінокритиків СШАНайкращий режисерБезпека Найкращий сценарій Найкращий режисерКерол Каннський міжнародний кінофестивальОксамитова золота жила Премія за найкращий художній внесок Керол Queer Palm Світ, повний чудес Единбурзький міжнародний кінофестивальПремія Channel 4 Director'sОксамитова золота жила Премія Нью-йоркських кінокритиків онлайнНайкращий режисерДалеко від раю Найкращий сценарій Венеційський кінофестивальЗолотий левДалеко від раю Приз Всесвітньої католицької асоціації по комунікаціях (SIGNIS) — Похвальний відгук Золотий левМена там немає Спеціальний приз журі Премія CinemAvvenire за найкращий фільм Премія «Супутник»Найкращий режисерДалеко від раю Найкращий сценарій Золотий глобусНайкращий сценарій художнього фільмуДалеко від раю Найкращий режисерКерол Премія «Оскар»Найкращий оригінальний сценарійДалеко від раю Асоціація кінокритиків ЧикагоНайкращий режисерДалеко від раю Найкращий сценарій Найкращий режисерКерол Премія товариства незалежного кіно ChlotrudisПремія TaskforceДалеко від раю Найкращий режисер Найкращий сценарій Найкращий режисерКерол GLAAD Media AwardsПриз Стівена Ф. Колзака Італійський національний синдикат кіножурналістівНайкращий неєвропейський режисерМене там немає Міжнародний кінофестиваль у ЧикагоПриз Q Г'югоКерол Кінопремія «Готем»Найкращий фільмКерол Найкращий сценарій Міжнародна спільнота кіноманівГран-пріКерол Найкращий режисер Геївсько-лесбійська асоціація кінокритиків індустрії розваг (GALECA)Митець року Премія Доріан найкращому режисерові рокуКерол Премія BAFTAПремія Девіда Ліна за режисеруКерол

Примітки

Посилання

Біографія і фільмографія Тодда Гейнса