Раду Беліґан (, 14 грудня 1918, Галбень (нині жудець Бакеу, Румунія — 20 липня 2016, Бухарест) — румунський театральний і громадський діяч, актор театру, кіно і телебачення, режисер, педагог, професор Інституту театру і кіно в Бухаресті (1950—1965). Почесний член Румунської академії (2004). Народний артист Румунії.

У грудні 2013 внесено до Книги рекордів Гіннеса, як «найстарший активний театральний актор» на планеті.

Життєпис Раду Беліґан народився у селі Галбень комунна Філіпешть повіту Бакеу. Син румуна і гречанки. У 1937—1938 вивчав право у Бухарестському університеті. Закінчив Королівську академію музики і драматичного мистецтва (нині Бухарестська консерваторія), учень Люсії Струджа-Буланда і письменника Ежена Йонеско.

Виступав у аматорських виставах. У 1938 був прийнятий в Робочий театр, потім — у Національний театр в Бухаресті. З 1939 працював у театрі і знімався у кіно. В кінці 1940-х — режисер театру в Бакеу.

Дебютував у головній ролі Ріке Вентуріано в комедії Жана Георгеску «Бурхлива ніч» (1943). На кіноекрані Беліґан виконував ролі лірико-комедійного плану.

Засновник Театру комедії у Бухаресті, де був директором в 1961—1969. У 1968—1990 керував Національним театром ім. Караджале. У 1969-1989 — член Центрального комітету Комуністичної партії Румунії, в 1961—1975 — депутат Великих Національних Зборів Румунії.

Голова (1971), а потім довічний Почесний президент Міжнародного інституту театру (1977). Член Академії Le Muse (Флоренція).

На театральній сцені створив ряд незабутніх образів класичного і сучасного репертуару. Виступав в спектаклях класиків румунської і світової драматургії: Йона Караджале, Камила Петреску, Михаїла Себастьяна, Аурела Баранґи, Шекспіра, Карло Гольдоні, Гоголя, Чехова, Шоу, Горького, Камю, Ежен Йонеско, Жана Ануй, Фрідріха Дюрренматта, Едварда Олбі, Пітера Шеффера , Патріка Зюскінда, Ніла Саймона, Умберто Еко. Як театральний режисер Беліґан поставив «Егоїста» Жана Ануя, «Зниклу грамоту» Караджале, «Доктора мимоволі» Мольєра, «Незнайомців в ночі» Еріка Ассу.

У сезоні 2007—2008 грав у виставі Національного театру«Take, Ianke şi Cadâr Egoistul».

Нагороди

Румунський орден за заслуги в культурі (1967) I ступеня. Орден Югославської прапора з золотою зіркою на намисто. Офіцер Ордена Почесного легіону (2002). Заслужений артист СРР (1953). Народний артист СРР (1962). Премія Румунської Академії (1997). Премія Ежена Йонеско (1999). Doctor Honoris Causa Національного університету театру і кіно "І. Л. Караджале "(Бухарест) Doctor Honoris Causa Університету Danubis (Констанца). Doctor Honoris Causa Академії мистецтв «Джордже Енеску» Почесний громадянин міст Ясси і Бакеу. У 2006 році Пошта Румунії випустила марку з його зображенням.

На бухарестській Алеї Слави відкрита зірка актора Раду Беліґана (2011).

Примітки

Джерела

Lectia de violoncel. Radu Beligan, sărbătorit la Teatrul Metropolis, la 95 de ani, 3 decembrie 2013, Dan Boicea, Ziarul Metropolis VIDEO Radu Beligan, pe scenă la 91 de ani, 13 decembrie 2009, Nicoleta Zaharia, Adevărul Un genial actor, un fin cărturar, un Moliere altoit cu Urmuz și Caragiale, 14 decembrie 2011, Magdalena Popa Buluc, Cotidianul Radu Beligan: «Sunt un băiat de la țară, iar băiatul ăsta a luat masa cu Regina Angliei», 9 august 2013, Andrada Văsii, Ziarul Metropolis Radu Beligan: «Am adunat tinereți succesive», 16 decembrie 2007, Rodica Mandache, Jurnalul Național Un leu in iarna: Radu Beligan, Silvia Kerim, Formula AS — anul 2008, numărul 849 EXCLUSIV Radu Beligan: «Nu mi-a fost niciodată rușine că sunt român!», 31 mai 2013, Dan Boicea, Ziarul Metropolis Amurgul secolului Beligan, 17 mai 2014, Cristian Delcea, Adevărul

Посилання Radu Beligan page at the I.L. Caragiale National Theater