Олексій Геннадійович Кулаков ( 8 червня 1967) — український художник, член НСХУ.
Життєпис Народився у Харкові. Закінчивши місцеві профільні навчальні заклади — художню школу N2 та ХДХУ (1986), був призваний до лав ЗС СРСР (1986—1988). Після демобілізації повернувся до живопису, від 1993-го постійний учасник всеукраїнських та міжнародних виставок. 1995-го закінчив факультет станкового живопису ХДАДМ, серед викладачів були зокрема Адольф Константинопольський та Олександр Хмельницький. По закінченні два роки працював при виші викладачем академічного живопису. Від 1999-го член НСХУ. Від 2000-го, разом із дружиною Наталією Папірною, працював над твором «Державотворення» котрий було розміщено у будинку ВРУ. Від 2003 року отримав звання «Заслуженого художника». 2006-8 працював над спільним україно-польським проектом копіювання картини «Битва під Грюнвальдом», брав участь у розписі композиції «Правосуддя» центральної зали ВСУ. У 2010—2011 рр. на замовлення мінкульту Македонії працював над створенням полотен для столичних музеїв. Лауреат та переможець ряду фестивалів і виставок.
Витвори Олексія Кулакова зберігаються у НЮУ ім. Ярослава Мудрого, ДІКЗ «Слово о полку Ігоревім» та інших фондах і приватних колекціях.
Твори «Запорозький суд» (1996) «Слово про князя Ігоря» (1999) «Кумири» (2000) «Державотворення» (2001) «Любов, Влада і Сила» (2004) «Відродження» (2008) «Сакура» (2009) «Вершниці» (2009) «Битва на Мечкиному камені» (2010) «Голова Лазара Трайкова» (2010)
та інші.
Література
Посилання
Примітки