Глі́б Іва́нович Успе́нський ( , Тула — , Петербург) — російський письменник, народник.

Життєпис Народився в Тулі у родині дрібного чиновника Івана Яковича Успенського.

З 1853 року навчався у Тульській чоловічій гімназії. З 1856 по 1861 рр., коли родина переїхала до Чернігова — у Чернігівській класичній чоловічій гімназії. Навчаючись у Чернігові, брав участь у виданні рукописного журналу «Молодые побеги» (рос.), де вмістив запис пісні про Івана Грозного та оповідання «Богомолка» (1860, № 4) — фактично свої перші літературні твори. У цей час активно спілкується з Л. І. Глібовим.Успенського Гліба вулиця // Чернігівщина: Енциклопедичний довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К.: Українська радянська енциклопедія., 1990. — С. 825

У 1861 році вступає до Петербурзького університету на юридичний факультет, однак був відрахований через несплату за навчання. 1862 року вступає на юридичний факультет Московського університету, проте й звідти відрахований з тієї ж причини.

Влітку 1862 року розпочинає літературну діяльність: під псевдонімом Г. Брызгин (рос.) друкується у журналі Л. М. Толстого «Ясная Поляна» (рос.).Масанов И. Ф. Новые дополнения к алфавитному указателю псевдонимов. Алфавитный указатель авторов // Словарь псевдонимов русских писателей, ученых и общественных деятелей. — М.: Издательство Всесоюзной книжной палаты, 1960. — Т. IV. — С. 482 Тоді ж з'являється у журналі «Зритель» (рос.). Впродовж 1863–1867 рр. твори Успенського виходять друком у часописах (рос.): «Библиотека для чтения», «Русское слово», «Будильник», «Женский вестник», «Искра», «Дело» та ін. У 1864–1865 роках співпрацює з журналом «Северное сияние» (рос.) як автор анотацій до літографій. У 1862–1865 роках, будучи змушеним піклуватись про родину після смерті батька, у літній час приїздить до Чернігова, де мешкає у передмісті Лісковиця. З 1866 по 1868 роки активно співпрацює з часописом «Современник» (рос.).

У 1868 році розпочав співпрацю на постійній основі з журналом «Отечественные записки» (рос.) під редакцією М. Є. Салтикова-Щедріна та М. О. Некрасова (співпрацював до закриття журналу у 1884 році). У цьому часописі вміщено практично всі твори письменника за вказаний період.

У 1872 році Г. І. Успенський вирушає в подорож Європою: побував у Німеччині та Франції. У січні 1875 знову поїхав за кордон (Париж, Лондон), де пробув до кінця літа. У цей час зближується з представниками «Народної волі».

Після повернення з-за кордону вступає на службу до управління Сизрано-Вяземської залізниці. Проживає у селі Сябреницях Новгородскої губернії. Восени 1879 року перебирається до Петербурга, тоді ж зводить дім у селищі Чудово Новгородської губернії.

Восени 1889 року у письменника починаються перші прояви психічного розладу. У 1892 році він вимушений лягти до психіатричної лікарні у Новгороді, де з перервами й провів останні десять років свого життя. Тут його відвідував народник М. С. Тютчев. Про ці деталі біографії письменника розповідається у повісті Ю. В. Давидова «Вечера в Колмове» (рос.).Давыдов Ю. В. Вечера в Колмове. И перед взором твоим… . — М.: Книга, 1989.

Помер Г. І. Успенський 24 травня (6 квітня) 1902 року у Новгороді. Тіло було перевезене до Петербурга й поховане на Волковому кладовищі.

Родина Сестра Г. І. Успенського Олександра Іванівна проживала у Чернігові. Письменник відвідував її у 1870 та 1891 роках. Син Г. І. Успенського Олександр у 1898 році був засланий на Чернігівщину за участь у справі Лахтинської підпільної друкарні (загинув 1907 року). Брав участь у створенні найбільш повного видання творів батька у 1903–1904 роках. Донька Г. І. Успенського Віра з 1899 по 1908 роки була одружена з есером Б. В. Савінковим.Серков А. И. Русское масонство. 1731—2000. Энциклопедический словарь. — М.: РОССПЭН, 2001 Мав також сина Бориса.

Твори Найбільш відомі цикли нарисів (рос.): «Нравы Растеряевой улицы» (1866–1868); «Разоренье» (1869); «Из деревенского дневника» (1877–1880); «Крестьянин и крестьянский труд» (1880); «Власть земли» (1882); «Из разговоров с приятелями» (1883) та інші.

Повні видання творів (рос.): Полное собрание сочинений: в 9-ти томах. — К.: Изд. Б. К. Фукса, 1903–1904 (вважається найбільш повним) Полное собрание сочинений: в 6-ти томах / Сост. Н. Рубакин. — Изд. шестое. — СПб.: Изд. А. Ф. Маркса, 1908 Полное собрание сочинений: в 14-ти томах. — М.–Л., 1940–1954 Собрание сочинений: в 9-ти томах / Под ред. В. П. Друзина. — М.: Гослитиздат, 1955–1957 та інші.

Переклади творів українською мовою Г. І. Успенський. Різний растеряєвський люд / пер з рос. О. Копиленка; худ. В. Полтавець — К. : Держлітвидав України, 1953 — 64 с.

Пам'ять У Сябреницях Чудовського району Новгородської області РФ діє дім-музей Г. І. Успенського. У 1952 та 1963 році поштою СРСР були випущені марки, присвячені Г. І. Успенському. У 1952 році у Чернігові на будинку, де з 1856 по 1861 роки жив Г. І. Успенський відкрито пам'ятну дошку (демонтована).

Іменем Гліба Успенського названо вулиці у містах: Вінниця (перейменовано у 2022 р. на вулицю Євгена Коновальця ).; Бориспіль; Бугульма; Іркутськ; смт Малахівка (Люберецький район, Московська область); Нижній Новгород; Перм; Санкт-Петербург; Тула; Чернігів (до 2015).

Посилання

Джерела Успенский, Глеб Иванович // Большая Советская Энциклопедия: в 50-ти томах / Изд. второе. — Т. 44. — М.: БСЭ, 1956. — С. 384-387 Троцкий Л. Глеб Иванович Успенский