Важлива орнітологічна територія (ВОТ) () — певна територія, місцевість, яка згідно зі світовими критеріями визнана важливою для збереження популяції певного виду птахів, або орнітологічного біорізноманіття загалом. Існує близько 12 тис. важливих територій в орнітологічному плані в 170 країнах Sites & Habitats (IBAs) — BirdLife International.. Міжнародна організація BirdLife International розробила критерії визначення таких місцевостей у 1980-х роках, займається підтримкою і розширенням мережі Маніторынг тэрыторый важных для захавання біязарнастайнасці — ГА «Ахова птушак Бацькаўшчыны», 2016.. Ділянки ВОТ мають здебільшого досить невелику площу, щоб бути в повному обсязі узятими під охорону задля збереження їхньої недоторканості, ландшафтно вони досить сильно відрізняються одна від одної і репрезентують усі можливі важливі місця гніздування, линьки й харчування птахів, як на суходолі, так і в акваторії морів. 2013 року назва «важлива орнітологічна територія» була розширена терміном «біорізноманіття», щоб підкреслити важливість таких територій і для інших видів тварин, рослин.
Критерії Ділянки ВОТ визначаються згідно міжнародно узгодженого набору критеріїв, конкретні порогові значення встановлюються керуючими регіональними та національними організаціями. Як ВОТ можуть виступати не тільки природні місця, а й штучно створені людиною, які характеризуються великим видовим розмаїттям і чисельністю птахів: водосховища, рибогосподарські ставки, кар'єри торфорозробок, штучні лісонасадження в безлісих районах. Ділянки ВОТ повинні відрізнятися характером біотопу від навколишньої території (як правило), мати властивості відновлювальної екосистеми, що має можливість самостійно забезпечувати екологічні потреби її мешканців.
Для того щоб територія була визнана ВОТ, біотоп повинен відповідати одному з нижченаведених критеріїв Global IBA Criteria. Birdlife International.: A1. Притулок для видів птахів, яким загрожує глобальне знищення. Регулярна наявність на території видів з Червоного списку МСОП, щоб перебувають на межі зникнення (), або вимирають () — достатній критерій включення незалежно від чисельності популяції. Для вразливих видів () потрібні кількісні показники популяції. А2. Притулок для видів птахів з обмеженим ареалом (глобальний ареал виду не перевищує 50 тис. км²), ендеміків. Статус потребує певного кількісного порогу для популяції одного ендемічного виду, або наявність представників декількох видів з аналогічним статусом. A3. Притулок для видів птахів з обмеженим біомом. Така територія повинна репрезентувати певну кількість видів, характерних для даного типу біому. A4. Колективні місця перебування птахів. i. Критерій для водоплавних птахів, що був описаний в роботі Ділейні та Скота 2002 року у відповідності до 6 критерія визначення водно-болотних угідь Рамсарської конвенції Delaney and Scott (2002) Waterbird Population Estimates Third Edition, Wetlands International, Wagenigen, The Netherlands.. ii. Критерій для морських птахів, що не визначається роботою Ділейні та Скота 2002 року. iii. Критерій, що узгоджується з 5 критерієм Рамсарської конвенції, але не визначається критеріями i. та ii. iv. Критерій територій, що слугують певним «вузьким місцем» на шляхах міграції птахів. В, С, D. Критерії, що відповідають місцевим національним особливостям. Уперше додаткові B-критерії були розроблені 1990 року для європейських національних списків, які пізніше були поширені й на близькосхідний регіон European IBA categories and criteria — BirdLife International Data Zone. Middle East IBA categories and criteria — BirdLife International Data Zone.. Критерії С розроблені у відповідності до законодавства Європейського Союзу. У Сполучених Штатах Америки запущені регіональні (В) і національні (D) критерії, які у повній мірі відповідають глобальним А-критеріям Bird Conservation. Important Bird Areas. Criteria overview. — National Audubon Society, 2016..
Оцінка на відповідність критеріям окремими фахівцями не є цілком надійною. Дослідження в Південній Америці виявили певну невідповідність перекриття виділених ВОТ з площами, яких потребують види птахів, що перебувають у групі ризику Niall O'Dea, Miguel B. Araújo and Robert J. Whittaker (2006) How well do Important Bird Areas represent species and minimize conservation conflict in the tropical Andes? Diversity and Distributions 12:205–214.
Значення Важливі орнітологічні території — визнані місця з високим рівнем біорізноманіття, і не тільки орнітологічним, мережа ВОТ часто перетинається з мережею ділянок біорізноманіття амфібій (у 76 % випадків) і ссавців (у 87 %) Butchart, S. H. M. et al. Protecting important sites for biodiversity contributes to meeting global conservation targets. PLoS One 7, e32529 (2012). У тих країнах, де інші важливі області біорізноманіття були визначені на основі фауністичних списків без урахування птахів, вони перекривались з ВОТ у 80 % випадків.
Соціально-культурна цінність ділянок ВОТ полягає в привертанні уваги до проблеми збереження середовища проживання птахів, однієї з найдоступніших для спостереження груп тварин. Мережа ВОТ підкреслює значення саме міжнародних зусиль задля збереження птахів. ВОТ є важливим механізмом залучення місцевих громад до охорони природи, сталого розвитку, раціонального управління природними ресурсами.
Стан у світі Організація BirdLife має партнерів в більш ніж 100 державах по всьому світові. У багатьох країнах мережа ВОТ є частиною існуючої природоохоронної мережі і охороняється відповідно до національного законодавства. Для багатьох одиниць ВОТ, що не збігаються територіально з національними природно-заповідними мережами, юридичний статус невизначений. У деяких країнах над цим працюють, маючи власну національну стратегію оформлення ділянок ВОТ, в той час як в інших захист таких територій повністю відсутній Important Bird Areas (IBA). In: UNEP-WCMC. 2014. — A-Z Guide of Areas of Biodiversity Importance. UNEP-WCMC. Cambridge, UK. 2014.. У глобальному масштабі 28 % ділянок ВОТ повністю покриваються існуючими природоохоронними територіями, 40 % мають певне юридичне визнання на території відповідних держав Protected Planet Report 2012. Tracking progress towards global targets for protected areas. — United Nations Environment Programme. ISBN 978-92-807-3189-7.
Важливими сходинками створення дієвої національної мережі ВОТ є: інвентаризація ділянок, створення бази даних; організація охорони, особливо за відсутності офіційного природоохоронного статусу; роз'яснення серед населенню необхідності збереження видового різноманіття птахів та їхнього середовища існування; формування кореспондентської мережі для отримання оперативної інформації про стан територій в регіонах.
Європа Збереження птахів — проблема, що досить гостро стоїть на європейському континенті. 38 % видів європейської орнітофауни знаходиться на межі зникнення, тобто 195 видів з 514 може зникнути з ландшафту Європи. З огляду на це особливо важливим є створення ділянок ВОТ як своєрідних рефугіумів для мігруючих до Європи птахів на тих територіях (Африка, і навіть Східна Європа), де окремі види є доволі звичними, щоб у майбутньому вони слугували відновлювальною базою для західно-європейських територій. Критерії оформлення ВОТ спираються на існуючі міжнародно-правові документи, передусім на «Пташину директиву» Європейської комісії, яка зобов'язує призначати спеціальні зони захисту в кожній країні Європейського Союзу (Директива від 2 квітня 1979 року 79/409/CEE була замінена директивою 2009/147/CE 30 листопада 2009 року).
Білорусь Білорусь долучилась до розвитку мережі ВОТ у 1996 році й за 20 років визначила 51 ділянку на власній території, здебільшого це водно-болотні угіддя Тэрыторыі, важныя для птушак — Дикая природа Беларуси, 5 листопада 2010 року. Карта білоруських важливих орнітологічних територій. .
Естонія Естонське орнітологічне товариство () запустило програму 1991 року, відразу з набуттям незалежності Eesti Ornitoloogiaühingu — офіційний сайт Естонського орнітологічного товариства.. Вибір ділянок, обґрунтування й оформлення подальшого адміністрування відбувається в узгодженні з «Пташиною директивою» (79/409/EEC) Європейської комісії. Станом на 2002 рік, в країні було виділено більше 60 ВОТ Kuus, A., Kalamees, A. (eds.) 2003. Important Bird Areas of European Union importance in Estonia. Eesti Ornitoloogiaühing, Tartu..
Італія В Італії було виділено 172 ВОТ, 31,5 % площі яких, згідно «Пташиної директиви» ЕС, було позначено як території спеціального захисту () The Birds Directive. Environment. European Union., а 20 % запропоновано оформити, згідно «Директиви про середовище проживання» (92/43/EEC), як важливі території для тваринних угруповань () Site of Community importance. — Environmental Terminology and Discovery Service (ETDS)..
Латвія Латвійське орнітологічне товариство, як місцевий представник організації BirdLife International в Латвії бере участь у міжнародній програмі з 1994 року. За цей час було створено і затверджено 71 ВОТ, з яких 7 в акваторії Балтійського моря Putniem nozīmīgās vietas Latvijā — важливі орнітологічні території Латвії..
Португалія
У Португалії завдання управління мережею й ідентифікацію нових ділянок покладено на Португальське орнітологічне товариство () Sociedade Portuguesa para o Estudo das Aves (SPEA) — офіційний сайт Португальського орнітологічного товариства.. У 2012 році в державі було визначено 90 ВОТ, загальна площа становила 1,47 млн га (147,2 тис. км²), це майже 16 % території країни Mapa com perfil de Portugal na BirdLife International (2012) — карта важливих орнітологічних територій Португалії.. Найбільша ВОТ країни розташована на північному сході, в окрузі Браганса, навколо гір Монтесіно і Ногейра, а найменша — прибережна «Скеля мартинів» () в Алгарве Lista de IBAs em Portugal na BirdLife International (2012) — список важливих орнітологічних територій Португалії..
Росія Починаючи з 1994 року Союз охорони птахів Росії здійснює програму з виділення важливих орнітологічних територій Російської Федерації, як національної частини міжнародної програми IBA. Всього в Росії описано понад 1100 ключових територій різного рангу, з яких понад 700 мають міжнародне значення, а до каталогів ВОТ внесено 218 ділянок в європейській і 170 в азійській частинах держави Программа «Ключевые орнитологические территории России» (КОТР). . Загальна площа таких місць в європейській частині 181 тис. км² (4,5 % території); найбільше в Центральному регіоні, Поволжі, Південному Уралі, а найменше в тундрі й тайзі північного сходу Бакка С. В., Киселева Н. Ю., Новикова Л. М. Ключевые орнитологические территории Нижегородской области. — Комитет охраны природы и управления природопользованием Нижегородской области.. ВОТ в країні слугують місцем приємного відпочинку, полювання, як території професійних досліджень, і як вдале місце проведення навчальних екскурсій. Хранителями таких куточків природи виступають 260 колективів і організацій: школи, юннатські й туристичні станції, адміністрації заповідників і природних парків. Окрім того в країні діє 92 орнітологічні групи підтримки.
Словаччина У Словаччині 1989 року ідентифікували понад 40 ВОТ, які покривали майже чверть площі країни Mednarodno pomembna območja za ptice v Sloveniji, Monografija DOPPS št.1, Monografija DOPPS št.2 , ISBN 961-90786-2-4.
Фінляндія
97 ВОТ Фінляндії опікується Інститут навколишнього середовища (), співпрацюючи в цьому напрямку з Головним управлінням лісового господарства () і Музеєм природничої історії () IBA-alueista BirdLife Suomen sivuilla. — фінські важливі орнітологічні території..
Франція