Інсайт — українська громадська організація, що обʼєднує лесбійок, геїв, бісексуальних, трансгендерних, інтерсекс, квір-людей та союзниць_ків.

Місія організації Просування і захист прав ЛГБТІК-людей, популяризація ідей фемінізму, надання ресурсної підтримки ініціативним групам та окремим активісткам, впровадження інформаційно-освітніх програм для фахівців у різних сферах, надання допомоги ЛГБТІК-людям через юридичні консультації, психологічну допомогу тощо.

Цінності організації: рівноправʼя, фемінізм, свобода, інклюзивність, різноманіття для усіх соціальних груп.

Мета діяльності: Суспільство, вільне від дискримінації, у якому люди рівні, незалежно від їхньої сексуальної орієнтації, гендерної ідентичності, кольору шкіри, етнічності, громадянства, віку, статі або будь-яких інших характеристик.

Історія Інсайт був створений як ініціативна група у червні 2007 року і офіційно зареєстрований як громадська організація 26 травня 2008 року у Києві.

Засновницями стали Довгопол Ганна Олександрівна, Мельничук Валерія Василівна, та Шевченко Олена Олегівна. Першою директоркою організації була Ганна Довгопол. З 2010 року її змінила правозахисниця, відкрита лесбійка і феміністка Олена Шевченко, яка очолює Інсайт і понині.

Інсайт від початку своєї діяльності був орієнтований насамперед на лесбійок та бісексуалок на противагу більшості тогочасних ЛГБТІК-організацій, які працювали з геями та ЧСЧ. Також майже одразу після заснування Інсайт почав розвивати трансгендерний напрямок, ставши першою українською ЛГБТІК-організацією, що працювала в інтересах трансгендерних людей. Ця діяльність включала як безпосередню допомогу їм, так і системну адвокацію, спрямовану на покращення в Україні процедури трансгендерного переходу та загалом правового становища транслюдей. Багато років цей напрямок координувала трансгендерна активістка та експертка Інна Ірискіна.

Починаючи з 2008 року, Інсайт проводить культурно-просвітницькі заходи, присвячені тематиці рівності прав ЛГБТІК-людей та інших вразливих до дискримінації груп.

У 2014 році було проведено перший «Фестиваль Рівності», що поєднував у собі різноманітні заходи, як-от виставки, кінопокази, дискусії тощо. Згодом Фестиваль неодноразово проводився в Києві та кількох обласних центрах України у період по 2019 рік.

У 2014 році, після анексії російською федерацією Криму та її вторгнення на Донбас, Інсайт створив у Києві шелтер – тимчасовий прихисток для ЛГБТІК-переселенців з Криму та зони АТО. Згодом він став доступним також для інших ЛГБТІК-людей, що опинилися в скрутних життєвих ситуаціях. У 2019 році шелтер припинив своє функціонування через брак фінансування.

У перші роки існування діяльність Інсайту була зосереджена в Києві. У 2015 році організація розширилася, створивши регіональні представництва, що стали осередками місцевої ЛГБТІК-спільноти у відповідних областях. Перше таке представництво відкрилося у Львові, незабаром до нього додалися ще у Дніпрі, Запоріжжі. Ужгороді та Чернівцях. Згодом їх географія змінювалася, і на осінь 2025 року Інсайт має представництва, окрім Києва, у Вінниці, Запоріжжі, Івано-Франківську, Луцьку, Львові та Чернівцях. Від початку існування програми до 2024 року її координувала Ольга Ольшанська, потім співкоординаторками стали трансжінка, історикиня Яна Лис та лесбійка Олена Григоряк, які до того керували представництвами відповідно в Луцьку та Чернівцях.

Протягом усього періоду діяльності Інсайт проводить публічні акції та долучається до акцій, що проводяться іншими організаціями, насамперед ЛГБТІК- та феміністичної тематики. У 2016 році Інсайт вперше провів в Україні вуличну ходу за права трансгендерних людей – «Транс-Марш». Надалі такі марші в Києві стали щорічними.

Починаючи з 2008 року, Інсайт бере участь у феміністичних маршах на Міжнародний день боротьби за права жінок 8 березня. У 2018 році було створено об’єднаний оргкомітет з метою проведення більш масштабного маршу під назвою «Марш Жінок». Надалі ця феміністична ініціатива розвинулася на базі Інсайту в окрему організацію «Марш Жінок», залишаючись для нього партнерською.

Інсайт також постійно займається інформаційно-просвітницькою діяльністю: проводить дослідження, тренінги для фахівців, публікує аналітичні та просвітницькі матеріали з ЛГБТІК-, феміністичної та ширшої правозахисної тематики. У 2016 році було створено інформаційний портал «Update», орієнтований насамперед на молодь, де публікувалися матеріали на подібні складні теми простою та доступною мовою. Проєкт підтримувався до 2021 року під керівництвом тодішньої медійної координаторки Таї Герасимової.

У 2015 році Інсайт організував у Києві першу в Україні міжнародну транс-конференцію. Друга така конференція відбулася в 2018 році.

З 2017 року в Інсайті існує психологічна служба, що об’єднала фахівчинь та фахівців із Києва та різних регіонів України, які надають допомогу ЛГБТІК-людям. Також із перших років діяльності Інсайт намагався налагоджувати співпрацю з лікарями, дружніми до ЛГБТІК-спільноти: гінекологами, ендокринологами, психіатрами, згодом і сімейними лікарями. У 2017 році було започатковано «базу дружніх лікарів», яка ведеться на системній основі. Для лікарів періодично проводяться тренінги з підвищення їхньої обізнаності в питаннях ЛГБТІК-тематики – зокрема, щодо особливостей надання медичної допомоги трансгендерним людям.

У 2022 році, після повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну, Інсайт змінив пріоритети в своїй діяльності, змістивши фокус на підтримку ЛГБТІК-людей, що постраждали від війни. Так з’явився напрямок із надання гуманітарної допомоги таким людям включно з гормональними препаратами для транслюдей. Також були створені та підтримувані надалі спільно з Маршем Жінок прихистки для постраждалих від війни у Львові та в Чернівцях.

У жовтні 2025 року Інсайт провів у Києві Першу Українську Лесбійську Конференцію, у якій взяли участь близько 180 учасниць. Діяльність організації У різні періоди діяльність Інсайту структурувалася по-різному. Зокрема, довгий час виокремлювався трансгендерний напрямок, але в 2024 році його задачі були розподілені між іншими напрямками. Робота зі спільнотою в Києві та регіональний розвиток, навпаки, були окремими напрямками, які згодом об’єднали. На 2025 рік можна визначити такі сфери діяльності ГО «Інсайт»:

Адвокація прав ЛГБТІК-людей та гендерної рівності в Україні: взаємодія з органами та представниками влади задля зміни законодавства, проведення публічних акцій, ведення стратегічних судових справ (останнє є складовою юридичного напрямку). Допомога та надання підтримки представникам і представницям вразливих груп, насамперед ЛГБТІК-людям: психологічний, юридичний, медичний, гуманітарний напрямки, пошук дружніх фахівців та взаємодія з ними, підтримка за принципом «рівний – рівному», надання прихистку для тимчасового проживання.

Розвиток регіональних ініціатив ЛГБТІК-спільноти: підтримка в різних регіонах України ком’юніті-центрів з безпечною та дружньою атмосферою, проведення заходів для спільноти: лекцій, дискусій, майстер-класів, переглядів фільмів, вечорів поезії тощо (напрямок регіонального розвитку). Інформаційно-просвітницька робота з тематики гендеру, сексуальності та прав людини: проведення інформаційних кампаній, культурно-просвітницьких заходів, навчальних курсів та тренінгів для фахівців, взаємодія зі ЗМІ, ведення сайту та соцмереж (комунікаційний напрямок), проведення досліджень, підготовка і публікація аналітичних і просвітницьких матеріалів (аналітичний напрямок).

Співробітництво з іншими громадськими об’єднаннями, а також з іноземними та міжнародними організаціями: залучення в роботу міжнародних організацій, участь у міжнародних заходах та проведення спільних заходів і кампаній, обмін досвідом, використання ресурсів інших організацій для адвокації.

Також ведеться постійна діяльність, спрямована на забезпечення функціонування та розвитку організації: фандрейзінг, ведення звітності за проєктами, бухгалтерія, закупівлі тощо.

Трансадвокація На час створення ГО «Інсайт» в Україні діяла процедура трансгендерного переходу, що регулювалася Наказом № 57 Міністерства охорони здоров’я України «Про надання медичної допомоги особам, що потребують зміни (корекції) статевої належності» від 1996 року. Ця процедура передбачала мінімум 30 днів обстеження в психіатричному стаціонарі для встановлення діагнозу, отримання дозволу від єдиної комісії з питань «зміни статевої належності» в Києві, стерилізацію як передумову юридичному визнанню гендеру, а також низку обмежувальних протипоказань, як-от перебування в шлюбі та наявність неповнолітніх дітей.

Інсайт від початку поставив на меті зміну цієї процедури на більш сумісну зі стандартами прав людини. Для цього вже з 2008 року відбувалися комунікації з представниками МОЗ, яке також демонструвало інтерес до оновлення процедури. З метою додаткового підтвердження необхідності покращення процедури транспереходу Інсайт проводив дослідження серед трансгендерних людей (див. Дослідження та аналітика).

Однак Наказ № 60 «Про удосконалення надання медичної допомоги особам, які потребують зміни (корекції) статевої належності», виданий МОЗ у 2011 році, не враховував більшість побажань Інсайту і не змінював загальну схему процедури переходу.

З метою просування змін до процедури Інсайт вів також міжнародну адвокацію. Зокрема, у 2013 році на 108-й сесії Комітету ООН з прав людини у Женеві Інсайт презентував тіньовий звіт «Порушення прав людини лесбійок, геїв, бісексуальних і трансгендерних людей в Україні», унаслідок чого Україна в 7-му Універсальному періодичному огляді отримала 6 рекомендацій по СОГІ, з яких 2 стосувалися цієї процедури. У 2013 році Інсайт разом із Офісом Омбудсмена організував круглий стіл «Найкращі практики процедури зміни (корекції) статевої приналежності на пострадянському просторі» за участі представників МОЗ, а також міжнародних організацій Transgender Europe, Human Rights Watch та Транс*Коалиция. Згодом у 2015 році Інсайт разом з Transgender Europe та Human Rights Watch підготував «Меморандум про процедуру юридичного визнання гендерної ідентичності в Україні», що містив перелік бажаних заходів для покращення процедури такого визнання.

У 2015 році Інсайт виграв два поспіль судових процеси, пов’язані з вимогами до юридичного визнання гендеру трансгендерних людей (див. Стратегічні судові справи).

У підсумку вищезгаданих дій, МОЗ України погодилося з необхідністю зміни процедури трансгендерного переходу. У 2015 році Інсайт ініціював проведення Міжнародної трансконференції в Києві, де МОЗ мало стати співорганізатором, щоб під час неї разом оголосити про плани такої зміни. Проте в останній момент МОЗ відхилило пропозицію, а також не включило представниць Інсайту в робочу групу, що мала розробити нові медичні стандарти для транспереходу. Через це Інсайт мав лише обмежений вплив на процес їх розроблення та затвердження.

15 вересня 2016 року Наказом МОЗ № 972 було затверджено «Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги «Гендерна дисфорія», що став новим базовим нормативним документом для регулювання процедури транспереходу. Водночас, Наказ № 60 усе ще залишався чинним, і це створило колізію, яка фактично паралізувала можливість отримання транслюдьми медичного свідоцтва про зміну (корекцію) статевої належності й завершення переходу. Для виправлення ситуації Інсайт зустрівся з тодішньою в.о. міністра охорони здоров’я Уляною Супрун, яка пообіцяла підтримку. Незабаром 5 жовтня був виданий Наказ МОЗ № 1041, який скасовував Наказ № 60, а також запроваджував нову форму медичного свідоцтва та порядок його заповнення.