Джон Гаранд (; 1 січня 1888, Сен-Ремі — 16 лютого 1974, Спрингфілд) — канадсько-американський конструктор вогнепальної зброї? який створив самозарядну гвинтівку M1 Garand, яку широко використовували у армії США та Корпусі морської піхоти США під час Другої світової та Корейської воєн.

Ранні роки Гаранд народився на фермі поблизу Сен—Ремі, Квебек.Загальним предком всіх Гарандів у Північній Америці є П'єр Гаранд (~1643 — 1700) з Руану, Франція.  Його батько переїхав до Джеветт-сіті, Коннектикут, з дітьми після смерті їхньої матері у 1899 році. Діти були зайняті на текстильній фабриці, де Джон зміг вивчити англійську під час прибирання підлоги. Джон зацікавився зброєю і навчився стріляти після роботи у тирі.Hoffman, Jon T. A History of Innovation: U.S. Army Adaptation in War and Peace . Під час роботи на текстильній фабриці Джон отримав знання механіка і був найнятий компанією з виробництва інструменту Браун та Шарп у 1909 році, яка знаходилася у Провіденсі, Род-Айленд. Пізніше, у 1916 році, він знайшов роботу в нью-йоркській компанії з виготовлення інструментів і продовжив навчатися стрільбі у тирі на Бродвеї.McCarten, John (1943).

Розробка зброї

Любов Гаранда до техніки та стрільбі поєдналися у його хобі — виготовлення зброї, яким він почав займатися професійно у 1917 році. У цьому році армія США оголосила конкурс на створення конструкції легкого кулемета і саме конструкція Гаранда була обрана Військовим міністерством США. Гаранд отримав посаду в Бюро стандартів США у Вашингтоні, округ Колумбія. Його робота полягала у вдосконаленні зброї. Перша модель була побудована лише у 1919 році, занадто пізно для використання у Першій світовій війні, але уряд залишив Гаранда на посаді інженера у Спрингфілдському арсеналі, де він працював з 4 листопада 1919 року до виходу на пенсію у 1953 році.Genius of Springfield , Springfield Armory National Historic Site, NPS

У Спрингфілді, Массачусетс, Гаранд отримав завдання на створення основи для самозарядної гвинтівки та карабіну, які за допомогою відведення газів могли екстрактувати гільзу і досилати новий набій. Розробка ефективної, надійної та простої у розробці гвинтівки з урахування всіх зауважень армії США розтягнулася на 15 років.Bruce N. Canfield. Hindsight: A Critique Of The M1 Garand , December 14, 2014. В результаті Semiautomatic, Caliber .30, M1 Rifle () була запатентована Гарандом у 1932 році, і прийнята на службу армією США 9 січня 1936 року, а масове виробництво було розпочато у 1940 році. Вона замінила гвинтівку M1903 Springfield і стала основою зброєю піхоти під назвою гвинтівка Гаранда.He Invented the World's Deadliest Rifle , Popular Science, December 1940, p. 68. За часів Другої світової війни було випущено більше чотирьох мільйонів гвинтівок M1. гвинтівки Гаранда довели свою ефективність і надійність та отримали високу оцінку від генерала Макартура.The Garand Rifle , Chicago Tribune, February 26, 1942. Генерал Паттон писав, «На мій погляд, M1 Garand найвизначніший засіб ведення війни з усіх коли-небудь створених.»Rose, Alexander.

Наприкінці 1940-х — початку 1950-х, Гаранд розробив і побудував прототип гвинтівки за схемою булпап. Вона використовувала той самий набій, що й M1, але магазин, автоматика та форма були повністю іншими. Вона мала перемикач вогню, а темп стрільби був приблизно 600 пострілів за хвилину. Після виходу Гаранда на пенсію у 1953 роботи над другою версією гвинтівки T31 було припинено. Проект було закрито, а гвинтівку направлено до музею Спрингфілдського арсеналу у 1961 році.

Гаранд не отримав жодного роялті за свою M1, не зважаючи на випущену їх кількість — більше шести з половиною мільйонів починаючи з 20 січня 1936 року. Усі права на цей винахід належали уряду СШАGarand Gave Rifle to U.S., The New York Times, March 4, 1942.See court case about Garand's M1 rights assignment to U.S.: Burke v. . До Конгресу було направлено біль про преміювання Гаранда у сумі $100,000, але його не було прийнято. Гаранд залишався на посаді консультанта у Спрингфілдському арсеналі до відставки у 1953 році і помер у Спрингфілді, Массачусетс у 1974 році. Його поховано на цвинтарі Гілкерст-парк у Спрингфілді.

Родина Гаранд одружився з француженкою канадського походження вдовою Неллі Брюс Шепард (3 серпня 1900 — 25 лютого 1986) 6 вересня 1930 року в Олбані, Нью-Йорк. Вона мала двох доньок від попереднього шлюбу і народила в шлюбі з ним сина та доньку.1930 US Census, 7 April 1930, Springfield, MA, Sheet 5B, line 981940 US Census, 16 April 1940, Springfield, MA, Sheet 13B, line 72Wedding announcement, The Springfield Republican, 5 October 1930, p. 6.John C. Garand obituary, The Springfield Republican, 17 February 1974, p. 62.

Визнання

За свою працю у Спрингфілдському арсеналі, Гаранд отримав Нагороду за похвальні цивільні заслуги у 1941 році, медаль Олександра Л. Голлі () від Американського товариства інженерів-механіків та першу Медаль за заслуги (разом з Альбертом Хойтом Тейлором) 28 березня 1944 року. У 1973 році Гаранда було введено до Зали Слави Корпусу Артилерії армії США за створення гвинтівки M1 або The Garand. Запис у залі слави підтверджує винахідницьких геній і інженерні навички Гаранда:

Вимова імені

Над вимовою прізвища Garand  постійно точаться суперечки, його вимовляють /ɡəˈrænd/ або /ˈɡærənd/. Нащадки Джона Гаранда і його близький друг генерал Джуліан Хетчер загалом погоджуються на останній вимові, тому що вона римується з errand ().Keefe, Mark A., IV «Garand Pronunciation», American Rifleman, July 2012, p. 36

Примітки

Література He Invented the World's Deadliest Rifle , Popular Science, December 1940. Thomas A. Bruscino Jr. Chapter 1. M1 Garand Rifle. In: Jon T. Hoffman, (Ed.). A history of innovation: U.S. Army adaptation in war and peace . Center of Military History, United States Army, Washington, D.C., 2009, pp. 5-14.

Посилання

Springfield Armory Museum