Дмитро Михайлович Ковале́нко (псевдоніми — Коса́рик Дмитро, Оболонь, Рокитянський, Михай­­лович, Ген Ушер, Стьопченко; 31 жовтня 1904, Фидрівка — 21 лютого 1992, Київ) — український радянський письменник і літературознавець, кандидат філологічних наук з 1945 року; член літературної організації «Плугу». Батько радіоведучої Олени Коваленко.

Біографія Народився року у селі Фидрівцях (нині село Федорівка Кременчуцького району Полтавської області, Україна) у бідній селянській сім'ї. 1926 року закінчив Харківські вищі педагогічні курси імені Григорія Сковороди. Викладав у Рокитненському садово-городницькому технікумі. Брав участь у примусовій колективізації у Харківській області. На початку 1930-х років служив у Червоній армії. Під час служби систематично публікував нариси і новели у військових газетах та журналах.

Після закінчення аспірантури при Харківському університеті, протягом 1938—1952 років працював старшим науковим співробітником в Інституті літератури імені Тараса Шевченка Академії наук УРСР (під час німецько-радянської війни — кореспондентом республіканських газет). Член ВКП(б) з 1942 року.

У 1955—1963 роках працював в Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського Академії наук УРСР. Помер у Києві 21 лютого 1992 року. Похований на кладовищі рідного села.

Творчість Друкуватися почав 1922 року. Серед творів:

збірка оповідань «Червона купіль» (1925, про життя комсомолу) збірка оповідань «Мій азимут» (1931); повість «Партизанський колодязь» (1932, про колективізацію на Харківщині); біографічний нарис «Пушкін на Україні» (1937); біографічний нарис «Пушкін, Шевченко, Горький в народних переказах» (1938); біографічний нарис «Горький в Україні» (1939); біографічний нарис «Войовниче життя Тараса Шевченка» (1942); історико-біографічні нариси «Братні зорі» (1945); нариси «Іван Вдовенко» (1945); розвідка «Шевченко-юнак в Петербурзі» (1949); «Давид Гурамішвілі: Нарис про життя і творчість» (1951); літературний портрет «Співець братнього єднання» (1955, про Давида Гурамішвілі); «Життя і діяльність Тараса Шевченка. Літературна хроніка» (1955); «Шевченківські місця на Україні» (1956); повість «Роботящим умам, роботящим рукам» (1961); повість «Син-колос» (1962); повість «Добром нагріте серце» (1962); літературна розповідь «Братні зорі» (1983, про творчі зв'язки діячів культури). </div> Написав чотири книги, присячені ролі Давида Гурамішвілі у розвитку україно-грузинських літературних зв'язків. У статті «Ленін і Шевченко» («Народна творчість та етнографія», 1964, № 2) розповів про ставлення Володимира Леніна до Тараса Шевченка та його поезії.

Брав участь у створенні книги «Визначні місця України».

Примітки

Література

Косарик-Коваленко Дмитро Михайлович // , С. 320; Косарик-Коваленко Дмитро Михайлович // ; В. Л. Микитась. ;