Електро свінг (Electro swing) — музичний жанр, що зазнав впливу вінтажного та сучасного свінгу і джазу у поєднанні з хаузом, хіп-хопом та EDM. Вдалі приклади треків у цьому жанрі створюють сучасне звучання танцювальної музики, до якого звичні сьогоднішні прихильники клубної електроніки, але також зберігає риси живого звучання та хвилюючих звуків, притаманних раннім свінговим трекам. Найвідоміші виконавці: Parov Stelar та Caravan Palace, а одні з найвідоміших треків це "Why Don't You" за авторством Gramophonedzie або всесвітньо відомий «We No Speak Americano» у виконанні австралійського дуету Yolanda Be Cool та DCUP.
На додаток до окремих виконавців та одиничних хітів, електро-свінг це окремий самостійний жанр, чий розвиток в значній відбувається завдяки спільній роботі багатьох продюсерів. Для прикладу можна навести серію компіляцій «White Mink: Black Cotton», яку згадано в Mixmag як «Перший знаковий момент електро-свінгу»Mixmag feature; «Bygone Beats» by Rahul Verma, March 2010, pgs 60–62, а також французькі збірки «Electro Swing». У США проходять знакові серії вечірок, такі як «Trapeze» у Сан Франциско, де можна побачити артистів цієї сцени.
Витоки У середині 1990-х мав успіх хіп-хоп, який використовував семпли з вінтажного свінгу. Але багато з новинок тих часів навіть не називались електро-свінгом. Трек «Lucas With The Lid Off» (1994), написаний виконавцем на ім'я Lucas (або Lucas Secon) — хороший приклад одного з ранніх треків, який мав величезний успіх в чартах і згодом з'явився у британській телерекламі (Weetabix).
Інші треки тих часів, такі як Doop (1994), були менш популярними. Тоді ж Jimmy Luxury використав термін «свінг-хоп» для треку «Hi-Ball Swing» у 1999-му. Треки, такі як «Get A Move On» від Mr. Scruff (1999), «Swing Set» за авторством Jurassic 5 (2000), «Princess Crocodile» від Gry та F.M. Einheit (2000) та нарешті «Bathtime in Clerkenwell», написаний The Real Tuesday Weld (2003), так чи інакше побудовані за тією ж схемою з додаванням нових звучань.
В 1990-х музиканти з Cajmere випустили кілька треків, що були написані під впливом свінгу, такого як «U Got Me Up». Безліч треків в стилі лаунж та ню-джаз також позичали елементи з свінгу, одним з найвідоміших був St. Germain. Хвилю підхопили і продовжили працювати в цьому напрямку такі музиканти, як G-Swing, Waldeck та Caravan Palace. Parov Stelar також став відомим як один з піонерів електро-свінгу.
«Так, це й справді новий жанр, до того ж дуже цікавий» напише згодом, у 2010-му, лондонський Time Out про цей жанр.
Заходи Після успіху в Лондоні, клуб White Mink у квітні 2010-го відкрив фестиваль Brighton Festival Fringe, де можна було почути Glastonbury (Shangri-La та Dance Village Pussy Parlure), The Big Chill, Wayback Machine. Paradise Gardens, The Secret Garden Party та трек від Bestival під назвою Club Dada, тут виступали такі музиканти, як Caravan Palace, Parov Stelar, G-Swing, Dutty Moonshine, Swingrowers, The Correspondents, Swing Republic, Klischée та Movits!.
Хіти We No Speak Americano — за авторством австралійського Yolanda Be Cool, перше місце в рейтингах в 35 країнах. Пісню продано більш ніж мільйонним тиражем в США.
Відомі виконавці Tape Five Parov Stelar Еліс Френсіс Swingrowers
Примітки
Посилання White mink electroswing.com electro-swing.com The rise of Electro Swing: Why the sounds of the '30s and '40s are re-emerging in popular music, Chris Inglis 2014 Sampling the Swing Era: The Role and Function Vintage Music Plays Within the Genre of Electro Swing, Chris Inglis 2015