Крістіан Вулф (, 8 березня 1934) — американський композитор експериментальної класичної музики, німецького походження, представник нью-йоркської школи композиторів, тісно спілкувався і співпрацював з Джоном Кейджем. Син видавця Курта Вольфа, онук скрипаля і музикознавця Леонхард Вольфа.
Вольф народився у Франції, в родині німецьких літературних видавців Хелен і Курта Вольфа, які здійснили ряд публікацій творів Франца Кафки, Роберта Музіля та Вальтера Беньяміна.
У 1946 році Вольф став американським громадянином. Коли йому було шістнадцять років його вчителька фортепіано Грете Султан направила його для занять композицією до Джона Кейджа: саме Вольф познайомив Кейджа з книгою «І-цзін» (Книгою перемін), що багато в чому визначило подальшу творчу еволюцію Кейджа. Незабаром Вольф став близьким соратником Кейджа та його художнього гуртка, до якого увійшли композитори Ерл Браун і Мортон Фельдман, піаніст Девід Тюдор, танцюрист і хореограф Мерс Каннінгем.
Майже повністю самоучка як композитор, Вольф вивчав музику під керівництвом Кейджа. Пізніше Вольф вивчав класику в Гарвардському університеті і став експертом в творчості давньогрецького поета-драматурга Евріпіда. Вольф викладав в Гарварді до 1970 року; після цього він викладав класику порівняльної літератури і музики у Дартмутському коледжі. Після дев'яти років викладання, він став професором музики. У 2004 році він отримав почесний ступінь в Каліфорнійському інституті мистецтв.
Творчість Рання композиційна робота Вольфа включала в себе багато тиші і базувалася спочатку на складній ритмічній схемі, а потім на системі звукових сигналів. Особливістю музики Вольфа є надання виконавцям різного ступеня свободи в інтерпретації його творів, коли фактично музиканти стають співавторами твору в дусі індетермінізму Джона Кейджа. Протягом 1960-х років він співпрацював з композиторами Фредеріком Ржевським і Корнеліусом Кард'ю, та займався дослідженнями експериментальної техніки композиції та музичної імпровізації.
Вольф співпрацював з Мерсом Каннінгемом протягом багатьох років і розробив революційний стиль, де музика і танці відбуваються одночасно, але до певної міри незалежно один від одного. Вулф часто використовує текстову партитуру. Наприклад, його партитура «Камені» (Stones) виглядає так: "Створювати звуки за допомогою каменів, видобувати звуки з каменів, використовуючи камені різних розмірів і видів (і квітів); в основному дискретно; іноді в швидких послідовності. В основному, б'ючи камінням об каміння, але також камінням по інших поверхонь (всередині барабана зі знятою мембраною, наприклад) або витягуючи звук іншим способом (за допомогою смичка, наприклад, або звукопідсилення). Нічого не ламати "http://classic-online.ru/archive/?file_id=79836
Як музикант Вулф також співпрацював з іншими виконавцями, такими як Стів Лейсі, Ларрі Поланскі, граючи на фортепіано і електричній гітарі.
Примітки
Посилання http://ramesh-satori.livejournal.com/36370.html http://md-eksperiment.org/event.php?id=2055 http://www.vpr.net/news_detail/91303/composer-reflects-on-legendary-dance-company/