Футбольний чемпіонат Нової Зеландії () — колишнє змагання з футболу з-поміж клубів Нової Зеландії, що існувало з 2004 по 2021 рік, в ході якого визначався чемпіон країни й представники міжнародних клубних змагань. Ліга існувала окремо від різних зимових регіональних кубкових змагань, і багато команд, що виступали у національному чемпіонаті також брали участь у цих турнірах. З 2017 року і до скасування турніру титульним спонсором чемпіонату виступала «ISPS Handa», тому турнір мав комерційну назву ISPS Handa Premiership. З сезону 2021 року її замінила Національна ліга Нової Зеландії.
В турнірі не використовувалась система підвищення та пониження у класі і щороку виступали одні і ті самі клуби, при цьому не брала участь найсильніша команда Нової Зеландії — «Веллінгтон Фенікс», яка виступала в австралійській А-лізі. «Окленд Сіті» був найуспішнішою командою турніру, маючи дванадцять перемог у регулярній першості і сім чемпіонських титулів.
Формат змагання Чемпіонат складався з двох етапів: Ліги (зазвичай називають регулярна частина сезону) та Чемпіоншипу (зазвичай називають плей-оф).
Дві команди, кожна з яких перемагає в одному з етапів ліги, Регулярна частина («Minor Premier») і «Grand Final» («Чемпіон») отримували право виступати в Лізі чемпіонів ОФК. Якщо ж команда виграє і «Малий Прем'єршип» і «Великий Фінал», то до Ліги чемпіонів ОФК виходить друга команда «Малого Прем'єршипу». Така ситуація траплялася багато разів; вперше це сталося в 2006 році, коли «Окленд Сіті» переміг і у «Малому Прем'єршипу», і у «Великому Фіналі», а «Янг Харт Манавату» кваліфікувалися для участі в Лізі чемпіонів ОФК, незважаючи на те, що клуб «Кентербері Юнайтед» став фіналістом «Великого Фіналу».
У Чемпіонаті Нової Зеландії була ще одна особливість — жоден футбольний клуб не мав можливості як вилетіти з чемпіонату, так і підвищитися в класі. У цьому компоненті Чемпіонат Нової Зеландії був подібний до ліг Австралії та Сполучених Штатів.
Регулярний сезон В регулярній частині чемпіонату кожен з клубів двічі зустрічався з кожним суперником. В кінці регулярної частини сезону, команди, які посіли перші чотири місця в чемпіонаті, виходили до плей-оф. Протягом перших чотирьох сезонів регулярної частини чемпіонату кожен клуб зустрічався зі своїми суперниками по три рази, але у 2008 році цю систему було замінено на систему «вдома та на виїзді».
Плей-оф Плей-оф складався з домашнього та виїзного поєдинків півфінальної серії, переможці обох півфінальних матчів грали один матч «Grand Final» («Великий фінал»).
Фаза плей-оф в першому сезоні складалася з трійки найкращих клубів, в результаті чого переможець «Малого Прем'єршипу» отримував право на участь у «Великому Фіналі», суперником якого, мала стати команда, яка перемогла у попередньому фіналі, в якому грали срібний та бронзовий призер регулярної частини національного чемпіонату. ФФНЗ як експеримент допустила до участі в плей-оф сезону 2005/06 років п'ять найкращих клубів регулярної частини національного чемпіонату, але експеримент не виправдав надій федерації, а тому вже починаючи з сезонів 2006/07 і 2007/08 років повернулася система плей-оф з трьома командами-учасницями. З сезону 2009/10 у плей-оф стали грати чотири найкращі команди регулярної першості.
Історія Чемпіонат Нової Зеландії з футболу був створений як заміна колишньої Новозеландської Національної Футбольної Ліги («New Zealand National Soccer League» — «NZNSL»), турнір за участю клубів з регіональних керівних органів Федерації Футболу Нової Зеландії. НЗНФК повинен був існувати як літній чемпіонат за участю нових клубів, створених виключно для нового чемпіонату, ці нові клуби створені також були і для участі в зимових турнірах. Єдиним винятком з цього спису є «Нейпір Сіті Роверз», чий першопочатковий клуб «Гокс-Бей Юнайтед» починаючи з другого сезону приєднався до інших клубів в регіоні Гокс-Бей.
З одинадцяти клубів, які подали заявки для участі в новому турнірі, 7 квітня 2004 року було оголошено, що будуть брати участь в новому турнірі «Окленд Сіті», «Кентербері Юнайтед», «Нейпір Сіті Роверс», «Отаго Юнайтед», «Тім Веллінгтон», «Ваїкато», «Вайтакере Юнайтед» і «Янг Гарт Манавату», а «Оле Мадрідс», «Іст Окленд» та «Тім Бей оф Пленті» було відмовлено. Розлючені цим рішенням представники клубу «Оле Мадрідс» подали до суду на Федерацію футболу Нової Зеландії. Суть позову полягала в тому, що клуб «Оле Мадрідс» вимагав відшкодувати збитки, які клуб зазнав унаслідок такого рішення Федерації, п також вимагав включити свою команду до нового турніру, аргументуючи ці вимоги тим, що, в той час як вони подавали заявку для виступу в чемпіонаті, вони відповідали критеріям для участі в турнірі, як і решта команд, які успішно пройшли процедуру заявки. Справа була провалена командою «Оле Мадрідс» за вісім днів до початку першого сезону NZNSL . «Іст Окленд» також діяв у правовому полі, але надалі зупинився.
Перший матч нового турніру відбувся 15 жовтня 2004 року, і завершилася перемогою «Окленд Сіті» над «Нейпір Сіті Роверс» в Нейпірі з рахунком 3:1. «Окленд Сіті» були також були нагороджені чемпіонським титулом NZNSL після перемоги у фіналі над «Вайтакере Юнайтед» з рахунком 3:2.
Перед початком другого сезону «Нейпір Сіті Роверз» було реорганізовано в «Хоукіс Бей Юнайтед». Фактично це було об'єднання з декількома іншими місцевими футбольними клубами. Також перший чемпіон NZNSL переміг в Лізі чемпіонів ОФК після перемоги у фіналі над таїтянською командою «Пірае» (Французька Полінезія) з рахунком 3:1.
Після закінчення сезону 2006/07 років Федерація футболу Нової Зеландії продовжила ліцензії для участі в чемпіонаті на три сезони семи з восьми командам-учасницям змагання, крім «Янг Гарт Манавату», який повинен був повторно подати заявку через побоювання Федерації з приводу фінансової та організаційної ситуації в клубі. Проте, врешті-решт, «Янг Гарт», з другої спроби, отримали цю ліцензію, після того як клуб заявив чотири бази клубу — один в Гісборні, один — в Норзшорі-Сіті, і два — в Манукау. «Оле Мадрідс» також отримав ліцензію, однак перед початком турніру команда відмовилася від участі в ньому.
2 вересня 2010 року Федерація футболу Нової Зеландії оголосила про підписання 5-річної спонсорської угоди з ASB Bank. В результаті зміни титульного спонсору Новозеландська національна футбольна ліга змінила сою назву на АСБ Прем'єршип.
У 2013 році, після розгляду комітету з розвитку АСБ Прем'єршипу, «Янг Гарт Манавату» був виключений зі змагань після закінчення останнього з трьох сезонів, на які клубу було надано ліцензію для участі в турніру. Федерація футболу Нової Зеландії також підтвердила, що команда, яка складається з новозеландських гравців народжених не раніше як 1 січня 1995 року, займе місце «Манавату» в Прем'єршипі протягом принаймні двох наступних сезонів. Залучення команди — відомої як СК «Вондерерс» — мало забезпечити адекватну підготовку для гравців збірної Нової Зеландії U-20 на майбутній молодіжний чемпіонат світу 2015 року, який мав пройти в Новій Зеландії. Багато плутанини з'явилося з ініціалами «СК» в назві нової команди, оскільки ніякого офіційного пояснення не було дано щодо того, що вони означають. Ця ситуація тривала до тих пір, допоки після першого матчу тренер клубу Даррен Бізлі, нарешті, не пояснив, що «СК» означає «Спеціальний Клуб» — «воно означає, що ця команда виникла в особливій ситуації і спеціально створена для цієї мети».
У сезоні 2014/15 років Прем'єршип розширився до дев'яти команд, вперше в своїй історії. Резервна команда «Веллінгтон-Фенікс» приєднався до змагань, щоб надати ігрову практику для гравців, які не часто грають за першу команду в австралійській А-Лізі. Були введені в дію обмеження для всіх клубів, які виступають в Чемпіонаті, що принаймні 50 % усіх гравців будь-якої команди-учасниці чемпіонату повинні мати право грати за збірну Нової Зеландії.
Після 11 повних сезонів національного чемпіонату, лише «Окленд Сіті» та «Вайтакере Юнайтед» перемагав у Чемпіоншипі або Прем'єршипі, при цьому «Окленд Сіті» виграв свій шостий Прем'єршип і шостий титул переможця Чемпіоншипу у сезоні 2014/15 років. Однак ця тенденція була порушена в наступному дванадцятому сезоні змагань, коли команда «Тім Веллінгтон» перемогла Окленд Сіті з рахунком 4:2 в додатковий час у фіналі.
У грудні 2015 року було оголошено, що ліга буде розширена до 10 команд протягом сезону 2016/17 років, «Істерн Сабарбс» з Окленду, «Гамільтон Вондерерз» з Гамільтона та «Тасман Юнайтед» з міста Нельсон стали вступати в чемпіонаті, в той час як «ВейБОП Юнайтед» припинив виступи в турнірі.
У вересні 2016 року було оголошено, що ліга буде перейменована в Stirling Sports Premiership, а вже у березні 2017 року отримала назву ISPS Handa Premiership через трирічну спонсорську угоду з ISPS Handa.
У сезоні 2018/19 років «Істерн Сабарбс» став четвертою і останньою командою, яка вигравала турнір.
У березні 2021 року стало відомо, що розіграш 2020/21 стане останнім і буде замінений на Національну лігу Нової Зеландії, яка стала головним футбольним турніром країни і стала використовувати інший формат і схему визначення учасників змагання.
Клуби Загалом у турнірі взяли участь 13 клубів. На відміну від більшості європейських ліг, у змаганні не було ніякої системи вибуття та підвищення у класі. Аналогічна система ліг діє в Австралії та в Сполучених Штатах.
Нинішні клуби КомандаМісто, РегіонСтадіонПриєдналася Окленд СітіОкленд, ОклендКівітеа Стріт2004 Кентербері ЮнайтедКрайстчерч, КентерберіІнгліш Парк2004 Гамільтон ВондерерзГамільтон, ВаїкатоПоррітт Стедіум2016 Істерн СабарбсОкленд, ОклендНгахуе Різьорв2016 Хоукіс Бей ЮнайтедНейпір, Хоукіс БейБлувотер Стедіум2005 Тім ВеллінгтонВеллінгтон, ВеллінгтонДейвід Феррінгтон Парк2004 Вайтакере ЮнайтедВенуапай, ОклендФред Тейлор Парк2004 Веллінгтон-Фенікс РезервзВеллінгтон, ВеллінгтонНьютаун Парк2014
Колишні клуби КомандМісто, РегіонПриєдналасяПокинула Янг Харт МанаватуПалмерстон-Норт, Манавату-Вангануї20042013 ВондерерсПівнічний Харбур, Окленд20132015 ВейБОП ЮнайтедКембридж, Ваїкато20042016 Саузерн ЮнайтедДанідін, Отаго20042020 Тасман ЮнайтедНельсон, Нельсон20162020
Змінили назви Нейпер Сіті Роуерз → Хоукіс Бей Юнайтед Отаго Юнайтед → Саузерн Юнайтед Ваїкато → ВейБОП Юнайтед
«Прем'єри» та «Чемпіони» Команди, які виграли етап ліги (далі «Прем'єр») та Великий Фінал («Чемпіонський») отримували право виступати в Лізі чемпіонів ОФК. Якщо ж команда вигравала і Прем'єршип, і Великий Фінал, команда, яка посідала друге місце в регулярному чемпіонаті отримувала право в наступному сезоні взяти участь у Лізі чемпіонів.
{| class="wikitable" style="text-align: center; font-size:95%;" |- !rowspan=2 width=|Сезон !colspan=3|Регулярний сезон !colspan=3|Великий Фінал |- !width=170|Переможець прем. !width=100|Очок !width=170|Фіналіст !width=170|Переможець чем. !width=100|Рахунок !width=170|Фіналіст |- |2004–05 |align=right|Окленд Сіті ||46 — 40 ||align=left| Вайтакере Юнайтед |align=right|Окленд Сіті ||3 — 2 ||align=left| Вайтакере Юнайтед |- |2005–06 |align=right|Окленд Сіті | 48 — 46 |align=left| Янг Харт Манавату |align=right|Окленд Сіті | 3 — 3 (д.ч.)4 — 3 (пен.) |align=left| Кентербері Юнайтед |- |2006–07 |align=right|Вайтакере Юнайтед | 47 — 45 |align=left| Янг Харт Манавату |align=right|Окленд Сіті | 3 — 2 |align=left| Вайтакере Юнайтед |- |2007–08 |align=right|Вайтакере Юнайтед | 51 — 50 |align=left| Окленд Сіті |align=right|Вайтакере Юнайтед | 2 — 0 |align=left| Тім Веллінгтон |- |2008–09 |align=right|Вайтакере Юнайтед | 33 — 25 |align=left| Окленд Сіті |align=right|Окленд Сіті | 2 — 1 |align=left| Вайтакере Юнайтед |- |2009–10 |align=right|Окленд Сіті | 31 — 29 |align=left| Вайтакере Юнайтед |align=right|Вайтакере Юнайтед | 3 — 1 |align=left| Кентербері Юнайтед |- |2010–11 |align=right|Вайтакере Юнайтед | 36 — 30 |align=left| Окленд Сіті |align=right|Вайтакере Юнайтед | 3 — 2 |align=left| Окленд Сіті |- |2011–12 |align=right| Окленд Сіті | 36 — 29|align=left| Кентербері Юнайтед |align=right|Вайтакере Юнайтед | 4 — 1|align=left| Тім Веллінгтон |-