Жо́втий хрест () — маркування на хімічних снарядах, які містили суміші на основі отруйних речовин шкірно-наривної дії, що використовувалося Німеччиною у Першій світовій війні. Термін переважно застосовується для позначення головного представника цього класу речовин — іприту.
Бойові суміші, позначені жовтим хрестом, мали декілька варіантів рецептури: іприт, хлоробензен, нітробензен, тетрахлорометан і біс(хлорометил)етер; біс(хлорометил)етер (95 %), етилдихлороарсин (5 %); етилдихлороарсин (40 %), етилдибромоарсин (40 %), біс(хлорометил)етер (20 %).
Надалі цей термін використовували для позначення й інших речовин зі схожою біологічною дією, зокрема для отриманого у США люїзиту, а також синтезованих у 1930-х роках азотних іпритів.
Примітки
Джерела
Див. також Бойові отруйні речовини в Першій світовій війні