Йон (Іван) Сергійович Кодіца (; 19 квітня 1899, с. Коржова, Бессарабська губернія — 9 травня 1980, Кишинів) — молдавський державний і профспілковий діяч, голова Президії Верховної Ради Молдавської РСР. Депутат Верховної ради Молдавської РСР 3—5-го скликань. Депутат Верховної Ради СРСР 4—6-го скликань. Член Центральної Ревізійної Комісії КПРС у 1961—1966 роках.

Життєпис Син молдавського селянина. У 1920 році втік від мобілізації до румунської армії на лівий берег Дністра, де була встановлена радянська влада.

У 1920—1923 роках — у Червоній армії: боєць батальйону сторожі міста Тирасполя, боєць загону розвідувального управління в Придністров'ї. Брав участь у диверсіях проти румунської влади Бесарабії.

У 1926 закінчив Комуністичний університет національних меншин Заходу імені Мархлевського в Москві.

З 1926 року — на профспілковій роботі в Молдавській АРСР, очолював Тираспольську районну профспілку робітників землі і лісу.

Член ВКП(б) з 1927 року.

З 1929 року навчався у Вищій школі профспілкового руху ВЦРПС у Москві.

У 1930—1934 роках — в ЦК Спілки сільськогосподарських робітників.

У 1934—1937 роках — відповідальний секретар ЦК Спілки робітників хутрових і птахорадгоспів.

У 1938—1940 роках — начальник відділу кадрів та зарплати, помічник начальника Головного управління із кадрів «Росголовкондитера». У 1940—1941 роках брав участь у будівництві підприємства харчової промисловості в місті Благовєщенську Амурської області.

У 1941 році — директор кондитерської фабрики міста Саратова.

У 1942—1944 роках — начальник політичного відділу радгоспу «Ударник», директор радгоспу в Саратовській області.

У 1944 направлений на роботу у відділ харчової промисловості ЦК КП(б) Молдавії.

У 1950—1951 роках — міністр місцевої промисловості Молдавської ССР.

З 28 квітня 1951 по 3 квітня 1963 — голова Президії Верховної ради Молдавської ССР.

У 1951—1963 був членом Бюро Центрального Комітету Компартії Молдови.

З 1963 — на пенсії. Очолював громадську Раду ветеранів партії при Кишинівському міському комітету КП Молдавії.

У секторі Кишинева — Ботаніка раніше його ім'ям була названа вулиця, пізніше її перейменували на вулицю Беребіста.

Нагороди орден Леніна орден Жовтневої Революції (1979) орден Червоного Прапора два ордени Трудового Червоного Прапора медалі

Посилання Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898—1991