«Трамвай „Бажання“» () — одна з найвідоміших п'єс Теннессі Вільямса, закінчена автором 1947 року. За цю п'єсу Вільямса нагородили Пулітцерівською премією (1948), а 1952-го року він номінувався на премію «Оскар» як найкращий сценарист за її адаптацію для кіноекрану.

Історія створення 33-річний Вільямс почав роботу над п'єсою взимку 1944—1945 років у Чикаго. Згодом драматург вирушив до Нового Орлеану (саме у цьому місті відбувається дія п'єси), де продовжував писати. Влітку 1946 року він читає перший варіант п'єси своїм друзям — (помічниці режисера при постановці п'єси «Скляний звіринець») та її приятельці. П'єса носила назву «Покерна ніч».

Влітку 1947 року Вільямс вчергове змінює місто проживання — цього разу на Нью-Йорку, де знайомиться із режисером Еліа Казаном та разом із ним починає кастинг акторів для постановки п'єси.

Прем'єра «A Streetcar Named Desire» відбулась у театрі «Етель Баррімор» у Нью-Йорку 3 грудня 1947 року. Роль Стенлі Ковальськи зіграв 23-річний Марлон Брандо, Бланш — 38-річна Джессіка Тенді.

Назва п'єси П'єса «A Streetcar Named Desire» широко відома та витримавша безліч постановок у світі, театральних та кіновтілень, за відсутності помітної літературної та сценічної історії в Україні, в обігу має кальку з російського перекладу її назви, що спричиняє серйозні неузгодження зі змістом п'єси.

Російською п'єса була перекладена як «Трамвай „Желание“» у 1985 році радянським американистом Владичем Нєдєліним (1924 — 1986). Український текст п'єси з'явився лише у 2011 році. Його автор — виходець із Західної України, який більшу частину життя прожив у діаспорі, поет-модерніст, прозаїк, перекладач та літературний критик, старійшина Нью-Йоркської письменницької групи Богдана Бойчука (1927 — 2017). Його версія перекладу — "Трамвай «Жадання»О. В. Матвиенко Ухабистый маршрут «Трамвая „Желание“»: наблюдение над украинским переводом пьесы Т. Уильямса.

В оригіналі — A Streetcar Named Desire, фраза з трьох слів, чітко ритмізований поетичний рядок — тристопний ямб. Слово named означає «на ім'я», «під іменем» і на відміну від called — «який називається» — застосовується радше до людей. Desire — не просто бажання, а бажання палке, тобто — жадання, пристрасть, жага, навіть хтивість. Ці ключові значення втрачаються, нівелюються у калькуванні російського «Трамвай Желание» — «Трамвай „Бажання“». Якщо російською мовою «желание» може включати сексуальний, еротичний компонент, то українською, за наявності точніших, як семантично, так і стилістично маркованих відповідників, застосування слова «бажання» викривляє задум автора і ніяк не реалізується в самому тексті, на змістовному рівні.

На думку Тетяни Некряч, перекладачки, кандидатки філологічних наук, доцента Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, назвою, яка б українською передавала всі смислові, контекстуальні, підтекстові та структурно-ритмічні риси оригінальної англійської назви, може бути «Трамвай під назвою „Жадання“», «Трамвай на імення „Жага“», або «Трамвай під іменем „Жадання“»«Радіотеатр» Післямова (розмова з професоркою Київського лінгвістичного університету, перекладачкою Тетяною Некряч про особливості перекладу п'єс для театру).

Персонажі Бланш Дюбуа Стелла — її сестра Стенлі Ковальскі — чоловік Стелли Харольд «Мітч» Мітчелл Юніс Хаббел Стів Хаббел Пабло Гонсалес Негритянка Лікар Наглядачка Юнак — агент по листуванню Мексиканка Рознощик Перехожий Матрос

Видання 1947 — «A Streetcar Named Desire» by Tennessee Williams, Signet — оригінальне видання

Переклади українською 2011 — «Трамвай „Жадання“» — український переклад Богдана БойчукаВільямс Т. "Трамвай «Жадання» / З англ. пер. Б. Бойчук // ж-л «Всесвіт». — 2012. — No9-10. — С. 119—175. 2020 — «Трамвай на імення Жага» — український переклад Тетяни Некряч — створено на замовлення Національного драматичного театру ім. І. Франка для постановки вистави режисером Іваном Уривським

Театральні постановки

Перші постановки п'єси в України приходяться на середину 90-х років — вистава Алли Бабенко у Чернівцях).

, 3 грудня — «A Streetcar Named Desire»; реж. ??? (театр «Етель Баррімор», м. Нью-Йорк) — Марлон Брандо (Стенлі Ковальськи), Джессіка Тенді (Бланш) , 24 листопада — «Трамвай „Жадання“»; реж. Алла Бабенко (Чернівецький музично-драматичний театр імені Ольги Кобилянської) , 21 липня — «Трамвай „Жадання“»; реж. Сергій Архипчук (Закарпатський академічний обласний український музично-драматичний театр імені братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв, м. Ужгород) — Михайло Фіщенко, Тарас Гамага, Катерина Якубик-Гамага, Оксана Карпович, Кароліна Білак, Олександр Мавріц, Юрій Шкляр, Василина Грицак, Вікторія Варга, Степан Барабаш, Дмитро Сньозик, Юрій Мочарко, Олена Сайдулаєва — український переклад Богдана БойчукаУжгородцам показали «Трамвай „Желание“» , 3 листопада — «Трамвай „Бажання“»; реж. Іван Уривський (Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка (камерна сцена), м. Київ) — Дмитро Рибалевський та Михайло Кукуюк (Стенлі Ковальськи), Тетяна Міхіна та Тетяна Шляхова (Бланш), Світлана Косолапова та Віра Зінєвіч (Стелла), Олександр Печериця та Дмитро Чернов (Мітч)

Екранізації Трамвай «Бажання», 1951, режисер Еліа Казан. 4 премії «Оскар» з 12 номінацій. Вів'єн Лі — Бланш Дюбуа Марлон Брандо — Стенлі Ковальськи Кім Хантер — Стелла Ковальськи Карл Молден — Харольд «Мітч» Мітчелл Трамвай «Бажання», 1984 — телефільм, режисер Джон Ерман. Енн-Маргрет — Бланш Дюбуа Тріт Вільямс — Стенлі Ковальськи Беверлі Д'Анджело — Стелла Ковальськи Ренді Квейд — Харольд «Мітч» Мітчелл Трамвай «Бажання», 1995 — телефільм, режисер Ґленн Джордан. Джессіка Ленґ — Бланш Дюбуа Алек Болдвін — Стенлі Ковальські Дайан Лейн — Стелла Ковальськи Джон Гудмен — Харольд «Мітч» Мітчелл

Примітки

Посилання

Stephen A. Werner|, "In Search of Stanley Kowalski" St. Louis Cultural History Project (Summer 2022).