Мечеть Байракли (, ), також Мечеть Йокуша ()Самоковська громада. Мечеть Байракли — одна з найстаріших мечетей та єдина збережена мечеть часів османського панування у болгарському місті Самоков, нині перетворена на музей. Є пам'яткою культури національного значення.
Історія Будівництво та розпис мечеті Байракли були завершені у 1845 році. Археологи припускають, що споруда була збудована з фрагментів більш давньої мечеті XVI століття. Замовником був Коджа Мехмед Хюсрев Паша —капудан паша Оттоманської імперії, який згодом став великим візиром. Він вирішив збудувати храм в пам'ять своєї матері — болгарки з села Шишманово. За переказами, Хюсрев Мехмед-паша звелів поставити на купол мечеті і хрест, і півмісяць — на честь матері і щоб не образити батька. Ймовірно, будівниками були болгарські майстри. Про це говорить знайдений під час останньої реставрації під пластом штукатурки план храму разом з іменами Іван, Ристо і Косто. Вони ототожнюються з самоковськими художниками Іваном Іконописцем, Христо Йовевичем та Коста Вальовим, які могли розписувати мечеть.
Після звільнення Болгарії від влади Османської імперії у 1878 році в Самокові залишалося 12 мечетей. З них вціліли 4. До нашого часу збереглася лише мечеть Байракли. Діючою вона була не завжди: певний час у ній містилася мусульманська школа.Стаття «Мечеть Байракли: укушене яблуко роздору» від 28 червня 2013
21 червня 1928 року храм було оголошено пам'яткою культури національного значення.Портал Балканець.bg. Стаття «Кирило Добрев підтримав самоковців щодо мечеті Байракли» від 18 вересня 2013
Восени 1941 року буря зламала частину мінарета.Стаття Дмитра Балабанова «Справа № 360…» від 4 березня 2014
У 1960—1966 роках мечеть була оновлена за проектом архітектора Ніколи Мушанова. Художньою частиною робіт керував Георгі Белстойнев. Ремонт відбувався за державний кошт. Після цього в будівлі був відкритий музей.
Наразі витрати на утримання майна — мечеті та прилеглих будівель забезпечуються за рахунок муніципалітету Самокова. У 2013 році головний муфтій країни подавав позов у Софійський окружний суд щодо передачі мечеті у його відання.Стаття «Самоковці стали на захист мечеті Байракли як пам'ятника культури» від 19 вересня 2013 Був начатий збір підписів щодо збереження пам'ятки як державної власності. Було набрано більш, ниж 8000 голосів. Самоковців підтримав депутат Кирил Добрев. Позов був відхилений.
У 2014 році під час розгляду справи Софійським апеляційним судом, самоковці на чолі з мером міста Володимиром Георгієвим провели мовчазну акцію протесту перед Байракли, яка тривала близько півгодини.Стаття «Самоковці захищали свою мечеть, готові до спільних дій з Дупницею і Кюстенділом» від 13 червня 2014
Верховний суд не дозволив касаційного оскарження рішення Апеляційного суду щодо цієї справи. Мечеть Байракли, як і 1500 колишніх культових об'єктів залишилися у віданні держави та муніципалітетів.Стаття «Постанова суду: мечеть Байракли залишається самоковцям» від 3 лютого 2016
Архітектура
Мечеть має майже квадратну форму. Верхня частина будівлі виконана з дерева, основний об'єм - кам'яний. Молитовний зал має розмір 14 на 14,8 метрів. Перед ним розташований аркадний зал з поверхом для жіночого відділення. Чотири колони тримають дерев'яний купол. Храм зовні і всередині багато прикрашений орнаментом художників Самоковської школи. Декоративний стиль розпису зазнав впливу західноєвропейського бароко та рококо і представляє собою переважно зображення гірлянд, ваз із квітами та раковин. Стильові особливості настінного живопису дають підстави пов'язати його з ім'ям одного з найвідоміших художників Самокова — Христо Йовевича. Молитовна ніша мечеті, також багато прикрашена, орієнтована на мусульманські святині Мекку та Медіну.Болгарський туристичний портал. Мечеть Байракли Біля входу в храм міститься відкритий ґанок. Вхід мечеті прикрашений колонами з дерева, які вписані в фасад з фресками, що створює ілюзію сцени в театрі.Мечеть Байракли-Джамія Мечеть має єдиний мінарет з північно-східного боку, прикрашений спіральним орнаментом, викладеним цеглою.
Розташування Мечеть Байракли розташована недалеко від центральної площі міста, біля автовокзалу. Адреса: Самоков, вул. Трговська 49.Туристична інформація. Мечеть Байракли
Література Енциклопедия България, Том 1, Издателство на БАН, София, 1978. Анна Рошковска «Байракли джамия. Самоков». Исторически музей. Самоков. 2006. 48 стор.
Примітки
Посилання
Мечеть Байракли в Самокові Музеї Самокова. Мечеть Байракли Старі світлини Самокова Інтерв'ю з головним архітектором общини Самокова щодо майбутньої реконструкції частини міста, прилеглої до мечеті Байракли