Августин Штефан (; 25 травня 1877, Ботар – 1944 або 1945, Рахів) – закарпатський адвокат, угорський і чехословацький політичний діяч русинської орієнтації. У 1919 році був губернатором автономної Руської Країни у складі Угорської Народної Республіки, згодом – народним комісаром Руської Країни за часів Угорської Радянської Республіки. У 1925-1929 роках – депутат Національних зборів Чехословаччини від Республіканської партії землеробів і дрібних селян.

Ранні роки та освіта Августин Штефан народився 25 травня 1877 року в селі Ботар, яке тоді входило до Угорського королівства. Навчався в гімназіях Сигета і Сату-Маре, юридичну освіту здобував у Будапешті та Коложварі. Згодом працював адвокатом у Рахові.

У молоді роки був пов'язаний з угорським політичним і культурним середовищем. У Рахові займався адвокатською практикою та журналістською діяльністю. У пізніший період його політичні погляди еволюціонували в напрямі окремої русинської політичної та культурної орієнтації.

Руська Країна Після розпаду Австро-Угорщини уряд Угорської Народної Республіки на чолі з Міхаєм Карої намагався зберегти русинські землі північно-східної Угорщини у складі держави шляхом надання їм автономії.

21 грудня 1918 року було ухвалено Народний закон № X, яким передбачалося створення автономної території Руська Країна () на русинських землях комітатів Унг, Берег, Угоча та Мараморош. Закон передбачав окремі законодавчі й урядові органи автономії. Найвищим органом управління було Міністерство Руської Країни в Будапешті, очолюване Орестом Сабовом, а повсякденне управління на місці здійснювала губернаторська адміністрація в Мукачеві.

3 січня 1919 року угорський уряд призначив Августина Штефана губернатором Руської Країни. Його канцелярія містилася в Мукачеві, а сам губернатор був підпорядкований міністру Руської Країни Оресту Сабову в Будапешті.

Штефан активно займався організацією автономної адміністрації. У програмних документах початку 1919 року серед головних проблем краю називав неписьменність, бідність і необхідність створення дієвих адміністративних установ.

Зберігся, зокрема, офіційний лист губернаторської канцелярії від 3 лютого 1919 року, підписаний Штефаном і засвідчений печаткою «Ruszka Krajna kormányzója». Документ, адресований Мукачівській організації інвалідів війни, військових вдів і сиріт, свідчить про практичну роботу адміністрації автономії та її взаємодію з місцевим військовим командуванням.

4 березня 1919 року відбулися вибори до сойму Руської Країни, а 12 березня – його перше засідання в Мукачеві.

Угорська Радянська Республіка 21 березня 1919 року в Угорщині було проголошено Угорську Радянську Республіку. Орест Сабов відмовився очолити новостворений Народний комісаріат Руської Країни, після чого цю посаду обійняв Августин Штефан.

Попри формальне входження до радянської системи управління, Штефан, за оцінками дослідників, не поділяв значної частини політичних і соціальних принципів нового режиму. Він намагався зберегти автономні інституції Руської Країни та обмежити втручання місцевих революційних директорій у їхню діяльність.

У квітні 1919 року в межах Руської Країни робилися спроби створити окремі русинські збройні формування, зокрема Русинську Червону гвардію. Водночас територію поступово займали румунські та чехословацькі війська, і до початку травня 1919 року угорська влада над Руською Країною фактично припинилася.

Перебування за кордоном Після втрати Угорщиною контролю над Закарпаттям Штефан деякий час перебував за кордоном, зокрема в Польщі. У джерелах його перебування там датується 1919-1924 роками.

У 1928 році депутати чехословацького парламенту подали інтерпеляцію урядові, в якій звинувачували Штефана в антидержавній діяльності за кордоном у 1919-1924 роках.

У відповіді уряду Чехословаччини 1929 року зазначалося, що діяльність Штефана за кордоном розглядалася у зв'язку з кримінальним провадженням проти інших осіб. Водночас влада не встановила достатніх доказів того, що після 26 липня 1921 року він продовжував діяльність, яка могла б бути підставою для кримінального переслідування; тому проти нього не було розпочато відповідного судового провадження.

Політична діяльність у Чехословаччині Після повернення на Підкарпатську Русь Штефан долучився до політичного життя Чехословаччини. У 1925 році його обрали депутатом Національних зборів Чехословаччини від Республіканської партії землеробів і дрібних селян (аграрної партії). Депутатський мандат він мав до 1929 року.

У парламенті та громадському житті Підкарпатської Русі Штефан виступав прихильником автономії краю та окремої русинської політичної орієнтації.

Політичні та мовні погляди Політичні погляди Штефана протягом життя змінювалися. До Першої світової війни він був тісно пов'язаний з угорським політичним середовищем і скептично ставився до ідеї широкої національної автономії русинів.

У міжвоєнний період він дедалі виразніше підтримував окрему русинську політичну й культурну ідентичність. У дискусіях 1930-х років Штефан виступав проти як російської, так і української мовно-культурної орієнтації та обстоював розвиток окремої русинської літературної й політичної традиції.

Його позиція була частиною ширшої дискусії в Підкарпатській Русі між русофільським, українофільським і русинським напрямами щодо національної ідентичності та мовного розвитку краю.

Останні роки і смерть Після завершення депутатської діяльності Штефан повернувся до юридичної практики в Рахові.

У більшості українських та угорських довідкових видань роком його смерті зазначено 1944, місцем – Рахів.

Водночас база даних римо-католицького кладовища в Рахові містить запис про Dr. Stéfán Ágoston, народженого 25 травня 1877 року і померлого 2 серпня 1945 року. Через цю суперечність точна дата смерті потребує додаткової перевірки.

Примітки

Джерела

Див. також

Руська Країна Підкарпатська Русь Штефан Августин Омелянович