Біла Глина () — село Росії, адміністративний центр Білоглинського району Краснодарського краю, центр Білоглинського сільського поселення.
Розташовано за 200 км на північний схід від Краснодару, на березі степової річки Розсипна (притока Середнього Єгорлика).
Станція Білоглинська на залізниці Тихоріцьк — Сальськ. Населення — 17,8 тис. мешканців (2002).
Назву село отримало по родовищах каолінуВидобуток каоліну в околицях Новомиргорода як чинник формування мікротопоніма Біла Глина, Антон Ганул, researchgate..
Історія Станом на 1873 рік у селі, центрі Білоглинської волості Медвеженського повіту Ставропольської губернії, мешкало (6171 чоловічої статі та 5036 — жіночої), переважно православних росіян, налічувалось 1363 дворових господарства, існували 2 православні церкви, каплиця, народне штатне училище, постоялий будинок, 4 шкіряних заводи, водяний млин, 4 маслобійні, 5 хлібних магазинів, 37 питних будинків, 4 рейнських погреба, шинок, 12 лавок.
.
У селі загинув відомі діячі Білого руху Російської республіки Михайло Жебрак-Русанович (1918) і Володимир Крижанівський.
Примітки