Істори́зм в архітектурі — це повернення до стилів минулого.
Визначення Термін з'явився у 1950-х роках для визначення течії XIX століття, для якої було характерним використання елементів попередніх стилів. У Радянському союзі відбулося розгалуження історизму на історизм та еклектику, де еклектика характеризувала вільну суміш стилів, тоді як історизм використовували для визначення чистих стильових інтерпретацій, наприклад неоготики. У Франції замість терміна історизм використовують термін Боз-ар, який дістав свою назву відповідно до школи Beaux Arts. У Великій Британії архітектура історизму визначається стилями королеви Ганни, Тюдорів, Якобинським, королеви Елізабет (Єлизавети) та Вікторіанським.
Дослідження Історизм у Радянському союзі досліджували Є. Кириченко, Є. Борисова, А. Уиттік, В. Ясієвич.
Інтерпретації окремих європейських стилів: Неогрек Неовізантійський стиль Неороманський стиль Неоготика Неоренесанс Неокласицизм Необароко Неорококо
Інтерпретації окремих стилів сходу: Неомавританський стиль Єгиптизуючий стиль
Напрями: Федеральна архітектура Регентська архітектура Німецька курортна архітектура Вікторіанська архітектура Неорумунська архітектура Швейцарський стиль шале
Джерела
Література