Володи́мир Гаври́лович Каза́нцев (; , Єкатеринбург, Російська імперія — , Полтава) — російський живописець і графік. Член Санкт-Петербурзького товариства російських акварелістів (1887—1895) і художників (1893—1897).
Життєпис Навчався в Казанському університеті (1865—1866), закінчив юридичний факультет Московського університету (1871). Вільний слухач Санкт-Петербурзької Академії мистецтв (1880–84; викл. В. Орловський; її акад. від 1894).
Жив у Пермі (від 1871), Єкатеринбурзі (1874–79, 1884–93), Санкт-Петербурзі (від 1893), Полтаві (від 1896).
Учасник художніх виставок у Санкт-Петербурзі (1883—1901), Москві (1884—1901), Одесі (1886–99), Берліні (1886, 1896), Гамбурзі, Єкатеринбурзі (золота медаль), Харкові (усі — 1887), Києві (1888–89), всесвітній у Парижі (1889, бронз. медаль), Казані (1889, 1890 — золота медаль), Ризі (1895), персональна посмертна у Полтаві (1903).
Створював пейзажі, у яких засади академізму поєднував із реаліст., а подеколи й натураліст. світовідтворенням. Малював декорації для театру брата Г. Казанцева в Єкатеринбурзі, а також у Полтаві. Окремі полотна зберігаються у Полтав. ХМ, Львів. галереї мист-в, ДРМ (С.-Петербург), Перм. худож. та Єкатеринбур. картин. галереях, Іркут. ХМ (РФ). Портрети К. виконали І. Галкін (1893, Полтав. ХМ), Д. Гаврильцев і В. Поляков (Іркут. ХМ).
Твори Живопис: «Лісова річка» (1882), «Світанок» (1883), «Вечір на озері Каслі» (1884), «Зимовий краєвид» (1884), «Краєвид із річкою» (1884), «Літня місячна ніч» (1885), «На Уралі» (1886), «Водоспад Ківач» (1886), «Скелястий берег» (1888), «Вечір» (1889), «Падолист» (1894), «Храмове свято у Чернігівській губернії» (1897). Графіка: «Ранній сніг» (кін. 1890-х рр.), «Березова алея» (кін. 1890-х рр.), «Зима. Паморозь» (кін. 1890-х рр.), «Кінець літа» (поч. 20 ст.).
Література Львовскій Л. Певецъ угрюмого Урала // Живопис. Россія. С.-Петербургъ, 1902. № 92; В. Г. Казанцевъ: [Некрологъ] // Полтав. губерн. вѣдомости. 1902, 10 сен.
Джерела
Казанцев Володимир Гаврилович