Ко́мі-зиря́нська мо́ва, також часто або ко́мі мо́ва або мо́ва ко́мі (, заст. 𐍚‎𐍞‎𐍜𐍙 𐍚𐍯𐍮‎‎) — мова пермської групи (підгрупи) фіно-угорських мов уральської мовної сім'ї, якою розмовляють комі. Перебуває під загрозою зникненняAtlas of the World's Languages in Danger . — Paris: UNESCO, 2010..

У суспільно-політичній сфері на позначення мови прийнято вживати термін «комі мова», зокрема ця мова є однією з державних мов Республіки КоміФедюнева Г. В. Коми-зырянский язык. — В кн.: Государственные языки в Российской Федерации. Энциклопедический словарь-справочник. М., 1995. — С. 109, і регулюється відповідним закономЗакон Республики Коми от 28.05.1992 года «О государственных языках Республики Коми», в той час, як у науковій (мовознавчій) сфері, зокрема за типологічною і генеалогічною класифікацією мов, на позначення однієї з двох мов пермської підгрупи вживається термін «комі-зирянська мова»Фінно-угорські мови // Вступ до мовознавства: підручник / Кочерган М. П. — К.: Вид. центр «Академія», 2001. — С. 85Фінно-угорські мови // Вступ до мовознавства: підручник / Карпенко Ю. О. — К.: Вид. центр «Академія», 2006. — С. 95Фінно-угорські мови // Загальне мовознавство: навчальний посібник / Дорошенко С. І. — Київ: Центр навчальної літератури, 2006. — С. 248Фінно-угорські мови // Словник лінгвістичних термінів / Ганич Д. І., Олійник І. С. — К.: Вища школа, 1985. — С. 320, а самоназва «комі мова» інколи розглядається як її варіантКоми-зырянский язык (коми) // Языкознание. Большой энциклопедический словарь. — М.: Большая Российская энциклопедия, 1998. — С. 195Баталова Р. М. Коми (-зырянский) язык // Языки мира: Уральские языки. — М., 1993. — С. 214—229Коми-зырянский язык // Большая российская энциклопедия.

Поширення і функціонування Мова поширена в Республіці Комі (Росія), де проживає основна маса комі-зирян (291,5 тис. чоловік з 336,3 тис. у Російській Федерації). За переписом 1989 року, загальна чисельність комі-зирян у колишньому СРСР становила 344 519 чоловік, а за російським переписом 2002 року кількість мовців мови комі склала 311,6 тис. осіб.

Станом на 2010 рік кількість мовців становить трохи більше 156 тисяч осіб.

Комі-зиряни живуть також на Кольскому півострові, у Ханти-Мансійському та Ямало-Ненецькому автономних округах Тюменської області і невеликими групами в Україні (4 тис.) та Казахстані (1,5 тис. чоловік). 70,4 % уважають мову комі рідною. 68,3 % комі двомовні і трьохмовні; вони володіють (у різних районах) також російською, саамською, ненецькою, хантийською або мансійською мовами.

Комі є мовою внутрішньонаціонального спілкування поряд з російською мовою. Є 10 діалектів, що розрізняються в основному вживанням звуків [л] і [в]. Літературна мова заснована на присиктивкарському діалекті.

На відміну від комі-перм'яцької мови, характерні збереження звуку л у всіх 10 діалектах, тенденція ставити наголос на 1-му складі, відсутність комітативу у відмінковій системі більшості діалектів, наявність особистісно-присвійних суфіксів у інфінітивних формах дієслова, кличної форми іменників на -öй.

Сучасний стан функціонування мови Один з активістів за відродження та поширення мови у Республіці Комі Олексій Соколов у червні 2010 року звернувся до органів прокуратури з вимогою — зобов'язати сайти муніципальних установ республіки створити мовні версії на мові комі. Офіційна влада Республіки Комі взяла на себе зобов'язання — створити такі мовні версії муніципальних сайтів.Миннац РК пообещал обеспечить доступ информации на коми языке на официальные сайты

Абетка Сучасна кирилична абетка мови виглядає так:

А а Б б В в Г г Д д Е е Ё ё Ж ж З з И и І і Й й К к Л л М м Н н О о Ö ö П п Р р С с Т т У у Ф ф Х х Ц ц Ч ч Ш ш Щ щ Ъ ъ Ы ы Ь ь Э э Ю ю Я я

Приклад «Заповіт» Т. Г. Шевченка комі мовою (переклав Серафим Попов)Шевченко Т. Г. Заповіт мовами народів світу, К.: «Наукова думка», 1989..

БУР СИӦМ Кор ме кула, менӧ дзебӧй: крут мыльквывса гуӧ, муса Украина эрдӧ, аслам чужан муӧ, медым аддзи паськыд эрдсӧ быд мылык, Днепрӧс-юӧс: да пыр кылі, кыдзи бузгӧ сійӧ аслас гыӧн. Саридзӧ кор вирсӧ сійӧ вӧрӧглысь тшӧтш нуас, ставсӧ эновта ме сэки — : гӧраяс и муяс, уськӧдча лӧз енэжланьыс: юрбитыштны енлы… Сыӧдз, татшӧм шуда здукӧдз: ме ог казьтыв енмӧс. Менӧ гуалӧй да сувтӧй: жуглӧй чуплысь везъяс, вӧрӧгнымлӧн пеж-лёк вирӧн: мездлуннытӧ резӧй. Сэки зэв ыджыд семьяын, мездӧмаын, выльын, ті эн вунӧдӧй и менӧ казьтыштны бур кывйӧн.

Див. також Анбур Комі (народ) Список Сводеша для пермських фіно-угорських мов Комі-перм'яцька мова

Примітки

Джерела Мови світу // Комі-російський словник В. И. Лыткин и Д. А. Тимушев Краткий очерк грамматики коми языка Комі мова на сайті Літературної Енциклопедії

Література Флёров А. Зырянская грамматика. — СПб.: В тип. Имп. Акад. наук, 1813. — 44 с. Савваитов П. И. Зырянско-русский и русско-зырянский словарь. — СПб.: В тип. Имп. Акад. наук, 1850. — 496 c. Лыткин Г. С. Зырянский край при епископах пермских и зырянский язык. Пособие при изучении зырянами русского языка. — СПб.: В тип. Имп. Акад. наук, 1889. — 436 с. Рогов Н. Пермяцко-русский и русско-пермяцкий словарь. — СПб., 1869. — 415 с.

Посилання

Мова комі на сайті Ethnologue: Komi-Zyrian. A language of Russian Federation Мова комі на сайті Glottolog 3.0: Language: Komi-Zyrian Мова комі на сайті WALS Online: Language Komi-Zyrian