Ідіома (від — власний, властивий; ιδιόμα — особливість, своєрідність) — стійкий неподільний зворот мови, що передає єдине поняття, зміст якого не визначається змістом його складових елементів, наприклад: байдики бити, на руку ковінька, впадати в око.
Детальніше див. у статті Фразеологізм.
Додаткова інформація Слово «ідіот» походить від того ж грецького кореня, що й «ідіома». Наприкінці XIX ст. і на початку XX ст. для позначення ідіом та інших зворотів, специфічних для певної мови або діалекту, використовували також термін «ідіотизм». Ідіома вважалася «частковим випадком ідіотизму, оскільки висловлювала радикалізм цього поняття».
Див. також Ідіоматика Фразеологізм Ідіолект Кальки Однослівна ідіома
Література Ганич Д. І., Олійник І. С. Словник лінгвістичних термінів. — Київ: Вища школа, 1985. — С. 89. Денисенко В.М. "Ідіоми про знайомих. Жарти, шаржі"— Черкаси: видавець Чабаненко Ю.А.,2016. ISBN 978-966-493-929-1
Посилання
Словник Ідіом
Примітки