Жіноче письмо (англ. Women's writing) — напрям літературознавства, заснований на думці, що історично жіночий досвід формується статтю жінок, тому письменниці — це група, яку варто досліджувати окремо. Жіноче письмо охоплює лише або здебільшого тексти, написані жінками. Дослідження жіночого письма зародилося 1970 року. Сам термін «жіноче письмо» французького походження, у 1970-х його пов'язували з творчістю та діяльністю Елен Сіксу та Ксав'єр Готьє. Більшість англійських та американських навчальних програм пропонують курси, зосереджені на конкретних аспектах літератури, створеної жінками, а жіноче письмо вважається окремою сферою досліджень.

Особливості Академічне письмо В академічному письмі основна відмінність між жіночим та чоловічим письмом полягає у синтаксисі та структурі речень. Дослідження магістерських дипломних робіт жінок і чоловіків показало, що перші часто вживають багатокомпонентні речення, які часто містять складніші думки. Також жінкам більш характерне розкриття кількох ідей в одному реченні, в той час, як чоловіки більш схильні доносити одну думку одним реченням. Також жінки в письмі використовують приблизно на 21 % більше слів-зв'язок, ніж чоловіки, що говорить про те, що вони схильні розкривати одну думку у кількох фразах чи реченнях, і відповідно, краще її аргументувати. Посилаючись на інші джерела, жінки зазвичай використовують парафраз, а не пряму цитату.

Літературна творчість Для жінок-письменниць більш характерна відкрита структура тексту, також простежується тенденція до імітації усного мовлення на письмі. Мова жінок зазвичай більш описова і метафорична. Чоловіки використовують менше емоційно-забарвленої лексики. Жіноче письмо також відрізняється синтаксисом: зазвичай письменниці відходять від традиційного синтаксису і натомість вдаються до паратаксису та розірваності, їм також характерна незвична пунктуація.

Кодування Стилістичні відмінності між синтаксисом і лексиконом чоловіків та жінок поширюються за межі письмової форми комунікації, проявляючись і в інших сферах. Наприклад, у комп'ютерному програмуванні і кодуванні жінки зазвичай пишуть легші для розуміння коди: вони переважно містять коментарі, які пояснюють, як цей код використовувати; а от коди, написані чоловіками, зазвичай надто заплутані та незрозумілі. Емма Макґраттан, програмістка з Кремнієвої долини, стверджує, що може безпомилково визначити, написаний той чи інший код чоловіком чи жінкою, лише глянувши на нього.

Жіноче письмо в українській літературній критиці Поняття жіночого письма з'явилося в українській літературній критиці лише наприкінці XX століття. У зародженні та розвитку власне української феміністичної літературної критики першовідкривачкою стала дослідниця літератури, докторка філологічних наук, критикиня і перекладачка Соломія Павличко. Вона вперше в Україні застосувала феміністичний метод прочитання та аналізу творів українського та світового письменства. Вивченню проблем жіночого письма присвячені праці і інших українських дослідниць, зокрема Т. Гундорової, В. Агеєвої, Н. Зборовської, Л. Таран, О. Смереки та інших вчених.

Див. також Жіночий епос, Жіноче письменство Écriture féminine, Феміністична літературна критика Феміністичний мистецький рух Феміністична наукова фантастика Гендерна лінгвістика Жінки-мисткині, Сексизм в освіті

Джерела Abel, Elizabeth, Writing and Sexual Difference. University of Chicago Press, 1982. Allison, Dorothy. Skin: Talking About Sex, Class & Literature. New York: Firebrand Books, 1994. Ayres, Brenda, Silent Voices: Forgotten Novels by Victorian Women Writers. Westport, CT: Praeger Pub, 2003. Backscheider, Paula R., and John Richetti, eds. Popular Fiction by Women, 1660—1730. Oxford: OUP, 1996. Eagleton, Mary, ed., Feminist Literary Theory: A Reader. Oxford: Basil Blackwell, 1986. Fetterley, Judith, The Resisting Reader: A Feminist Approach to American Fiction. Indiana University Press, 1978. Figes, Eva,Sex and Subterfuge: Women Writers to 1850. The Macmillan Press, 1982. Ferguson, Mary Anne, [compiler]. Images of Women in Literature, 3rd Edition, Houghton-Mifflin Co. 1981. ISBN 0-395-29113-5 Gilbert, Sandra M., and Susan Gubar, The Madwoman in the Attic: The Woman Writer and the Nineteenth Century Literary Imagination. Yale University Press, 1979. ISBN 0-300-08458-7 Gilbert, Sandra M., and Susan Gubar, eds., The New Feminist Criticism: Essays on Women, Literature and Theory. London: Virago Press, 1989. Gilbert, Sandra M., and Susan Gubar. No Man's Land: The Place of the Woman Writer in the Twentieth Century. 2 Vols. New Haven: Yale UP, 1989. Gilbert, Sandra M., and Susan Gubar, eds., Norton Anthology of Literature by Women. Greer, Germaine, et al., eds. Kissing the Rod: an anthology of seventeenth-century women's verse. Farrar Straus Giroux, 1988. Hobby, Elaine, Virtue of Necessity: English women's writing 1649—1688. London: Virago Press, 1988. ISBN 0-86068-831-3 Lonsdale, Roger ed. Eighteenth-Century Women Poets. New York: Oxford University Press, 1989. Moi, Toril, Sexual/ Textual Politics: Feminist Literary Theory. London: Methuen, 1987. ISBN 0-415-02974-0; ISBN 0-415-28012-5 (second edition). Robertson, Fiona, ed. Women's Writing, 1778—1838. Oxford: OUP, 2001. Russ, Joanna. How to Suppress Women's Writing. Austin: U of Texas Press, 1983. spender, dale, Mothers of the Novel: 100 good women writers before Jane Austen. London and New York: Pandora, 1986. ISBN 0-86358-081-5 Showalter, Elaine, A Literature of their own: from Charlotte Bronte to Doris Lessing. London: Virago Press, 1977. Spacks, Patricia Meyer, The Female Imagination: A Literary and Psychological Investigation of women's writing. George Allen and Unwin, 1976. Spencer, Jane, The Rise of the Woman Novelist. Oxford: Basil Blackwell, 1986. ISBN 0-631-13916-8 Todd, Janet, Feminist Literary History: A Defence. Cambridge: Polity Press / Basil Blackwell, 1988. Todd, Janet, The Sign of Angellica: women, writing and fiction, 1660—1800. London: Virago Press, 1989. ISBN 0-86068-576-4

Примітки

Зовнішні посилання