Клан Фергюссон (шотл. - Clan Fergusson, гельск. - Clan MacFhearghuis) - клан МакФергюс - один з кланів рівнинної частини Шотландії - Лоулендсу. Клан відомий як «Сини Фергюсса». Люди цього клану розселились майже по всій Шотландії - від Россширу на півночі до Дамфрісширі на півдні.
Гасло клану: Dulcius ex asperis - Солодше після труднощів (лат.)
Військовий клич клану: Clann Fhearghuis gu brath! - Клан Фергюс гу брах! - Клан Фергюс назавжди! (гельск.)
Землі клану: Аргайлл, Пертшир, Дамфрісшир, Галловей
Символ клану: квітка малого соняшника
Вождь клану: сер Чарльз Фергюссон Кілкерран - IX баронет Кілкерран
Резиденція вождя клану: Замок Кілкерран (Айршир)
Історія клану Фергюссон Походження клану Фергюссон Гельська назва клану Фергюссон - МакФергюс - Сини Фергюса. Кельтське ім’я Фергюс можна перекласти як «Сердитий», «Суворий». Є багато різних гілок, що називають себе клан Фергюссон, але немає ніяких доказів того, що вони мають спільне походження. Крім того різні гілки клану Фергюссон мають різну символіку і геральдику.
Гілка Фергюссон з Аргайлу стверджють, що вони походять від Фергюса Мора - короля Дал Ріади, що переселився з Ірландії в землі Аргайл. Більшість гербів з цієї гілки клану містять голову вепра, що вказує на зв'язок давніх шотландців (скоттів) з ірландським королівством Дал Ріада, що потім завоювало королівство Піктів - нинішню Шотландію.
Є повідомлення про те, що гілка Фергюссон з Ейрширу та Дамфрісширу, гілка Фергюссон з Галловей відігравали важливу роль в історії Шотландії в часи правління королів Шотландії Девіда І та Малкольма IV. Фергюс з Галловей відновив церкву Віторн, заснував абатство Дундреннан. Він помер в 1161 році в абатстві Холіруд. Графи Каррік походять від Фергюса з Галловея.
Клан Фергюссон володів землями Кілкерран з XII століття, хоча перший історичний документ, що стосується цього клану стосується Джона Фергюссона з Кілкеррану і датується 1464 роком. Джон Фергюссон був нащадком Джона МакФерюса, що згадується в грамоті Едварда Брюса 1314 року, що біла підписана після битви під Баннокберн.
Був ще клан Фергюссон в південному Карріку - цей клан ще до 1600 року визнав вождів клану Фергюссон з Кілкеррану як вождів всього клану Фергюссон.
XVII століття У XVII столітті клан Фергюссон вступив в союз з кланом Кеннеді, з графами Кассіліс проти лайрдів Кеннеді з Баргані. Клан Фергюссон став васалом Джона Кеннеді - V графа Кассіліс у 1601 році, коли в результаті сутички в Майбоул лерд Кеннеді Баргані був убитий.
Клан Фергюссон з Ейрширу прийняв протестантську віру під час Реформації, в той час як сер Джон Фергюссон Кілкерран підтримав короля і воював в лавах роялістів під час громадянської війни в Шотландії.
XVIII століття Сер Джон Фергюссон народився близько 1653 року. Він став видатним юристом і членом колегії адвокатів Шотландії. У 1703 році він отримав титул баронета Нової Шотландії. У 1735 році його син - Джеймс Фергюссон став суддею Верховного суду і отримав титул лорд Кілкерран. Генерал сер Чарльз Фергюссон - VII баронет Фергюссон служив в Британській армії протягом майже сорока років.
Септи клану Фергюссон
Форган Ферджі Фергус Фергушілл Фергуссілл Фарріс Феррі Ферріс Форгі Фургерсон Ґревсак Ґарді Харді Егзаніан Хемматі Кідді Кідд Кедді Кеддл Кетчен Мадані МакТаверт МакГерріс МакФергус МакФерріс МакАді МакКейд МакЕрріс МакГерріс МакКеррас МакКерсі МакКестан МакФергуйс МакМагнус МакІріш МакІнлей </div>
Джерела Clan Fergusson Profile scotclans.com. Retrieved 25 December 2013. Way, George and Squire, Romily. Collins Scottish Clan & Family Encyclopedia. (Foreword by The Rt Hon. The Earl of Elgin KT, Convenor, The Standing Council of Scottish Chiefs). Published in 1994. Pages 136 - 137. FERGUSSON OF KILKERRAN, CHIEF OF FERGUSSON Retrieved on 23 September 2007