Ба́бинці — село в Україні, у Борщівській міській громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на південному заході району на річці Нічлава. Центр Бабинецького старостинського округу. До села у минулому був приєднаний хутір Стінка.
Дворів — 305. Населення — 816 осіб (2009). Національний склад — 99,9 % українці, серед інших є росіяни.
Назва
Свою назву село пов'язує із каменем (Бабою), що стоїть на височині над долиною річка Нічлава. За легендою камінь — це закам'яніла скіфська жінка, яка пряла на Великдень за що і була покарана Богом.
До 1964 року щодо села часто вживали назву Бабинці від Кривчого, або Бабинці від Кривча, аби відрізнити від інших Бабинець — села Урожайного — Бабинець від Звенигорода.
Географія
Село лежить у зоні помірно континентального клімату. Бабинці розташовані у «теплому Поділлі» — найтеплішому регіоні Тернопільської області.
Село розташоване на фізичній відстані 377 км від Києва, 103 км — від обласного центру міста Тернополя та 14 км від міста Борщів. Автошляхами від села до районного центру 16 км, найближчої залізничної станції — 13 км.
Сусідні населені пункти:
Рельєф гористий.
Ґрунтоутворюючими породами є леси, і лесові суглинки, вапняки, глини.
На околицях Бабинців розташовані невеликі ліси: Стінка, Ризи, Шистів, Надьків.
Клімат
Улоговина, у якій розташоване село, сприяє формуванню своєрідного клімату із жарким літом, м'якою зимою та недостатньою кількістю опадів. Середня температура липня — плюс 22 0С — 22,5 0С, січня — мінус 5 0С.
Вулиці
У Бабинцях є вулиці: Біля Церкви, Голятин, Двір, Коноплиська, Луги, Підгора, Піднатьків, Підскали, Полик, Ринок, Слобідка, Центральна та Шум.
Історія
Археологічні знахідки
Біля Бабинців виявлено археологічні пам'ятки середнього палеоліту та мезоліту, давньоруське городище (12 ст.).
Польський період
Перша писемна згадка датується 1428 р.Скочеляс І. Михайло Грушевський і Борщівщина. — Літопис Борщівщини. Випуск 2. — 1993..
На початку 16 століття, як встановив сучасний польський історик Ришард Щигель, Бабинці мали статус містечка. У 1523 році шляхтич Ян Кемліч отримав для Бабинців локаційний привілей на німецькому праві. Протягом 1530—1547 рр. населений пункт фіґурував як місто.
1563 року власником села, як і сусіднього Кривчого, був польський шляхтич, кам'янецький гродський суддя Вавжинець Мілєський.Witalij Michałowski. Nużny człowiek. Szkic do dziejów starostwa Kamienieckiego w drugiej połowie XVI wieku . — Kraków, 2008. — S. 531.
У 1565-1569 рр. Бабинцями володіли Кемлічі та Хотимирські. Відтоді в податковому реєстрі значилось як село. У документах 1622 р. Бабинці знову згадані як містечко.
На північній околиці села, найімовірніше на лівому високому березі річки Нічлава, для захисту від турків і татар Лянцкоронськими було побудовано оборонний замок, зруйнований в часи останніх турецьких війн XVII ст. Нині про оборонний замок нагадує лише мікротопонім — «Замок». Про фортецю та її підземелля збереглися місцеві перекази. У 1993 році під час археологічної експедиції виявлено неглибокі рови (можливо, сліди від розібраних фундаментів) та кілька западинМихайло Сохацький. Оборонні замки на Борщівщині (сучасний стан збереження та перспективи досліджень) // Літопис Борщівщини. Випуск 6 — Борщів, 1994..
У краєзнавчій розвідці з 1874 р. Антоні Шнайдер писав:
Австрійський період
З 1772 по 1795 рр. Бабинці належали С. Потоцькому після смерті якого, стали власністю Голейовських.
У 1782 р. власником села став теребовлянський мечник Том Городинський (похований у гробівці, який знаходиться на місцевому цвинтарі) та його сини.
У другій половині XIX століття в селі було збудовано потужний млин американського типу на 12 каменів та 8 фолюшів (там били сукно), що діяв до 1950-х років.
У 1838 р. село стає центром великого повстання. Його жителі Ф. Чубей і Ф. Сірман, вибрані уповноваженими від громади, у травні 1838 р. вирушили до Відня — столиці Австро-Угорської імперії, зі скаргою на свого поміщика Городинського і були прийняті австрійським імператором. Після їх повернення, повстання охопило цілу округу, однак, було придушене австрійськими військами.
У 1861—1866 рр. депутатом Галицького сейму по виборчому окрузі Борщів-Мельниця був заможний селянин із Бабинців Теодор (Федір) Андрейчук.
З 1863 р. Бабинці перебувають у власності поміщиків Миколаєвичів.
1872 — велика пожежа знищила 50 дворів, загинули люди.
У 1900 році Бабинці — центр великого сільськогосподарського страйку.
Перша світова війна. Українська революція
У 1914 році село утворювало окрему гміну Бабинці від Кривчого. Склад гмінної ради на 1914 рік:
війт — Василь Бабій (обраний 1908 року) заступник війта — Іван Ткач (обраний 1914 року) писар — Андрій Андрійчук (обраний 1908 року) касир — Онуфрій Гичко жандарм — Роман Лукій
З 1653 морґів землі 250 належало громаді, 1403 — поміщику Корнилію МиколайовичуЛітопис Борщівщини: Історико-краєзнавчий збірник. — Борщів, 1993. — Вип.4.
Під час польсько-української війни в УГА воювали уродженці села Іван і Михайло Андрейчуки.
Міжвоєнний період
14 квітня 1930 року в селі пройшло народне віче, яке зорганізувало Українське Національно-Демократичне Об'єднання. Присутні на зібранні ухвалили резолюцію «з протестом проти руйнуючої московсько-большевицької політики на Великій Україні»На організаційному фронті: Борщівщина // Діло. — 1930. — Число 97. — 6 травня..
Друга світова війна
З початку ХХ ст. і до 1939 р. в селі діяли організації «Січ», «Сокіл», товариство «Просвіта», Народний дім, кооперативне товариство «Бджола».
Від 7 липня 1941 року село зайняла німецька окупаційна адміністрація.
В ОУН та УПА перебувало 55 осіб. З них загинуло 32. Серед них — Лукій Михайло Васильович, референт Служби безпеки Борщівського району.
Полеглі члени ОУН і вояки УПАМизак Н. За тебе, свята Україно. Кн. 1: Південне Надзбруччя у визвольних змаганнях ОУН-УПА. — Чернівці: «Буковина», 1998. — 448 с.+№Коротка інформація 1 Андрійчук Василь Іванович 3 січня 1922 25 листопада 1942 Член ОУН (псевдо «Сокіл»). Студент Чортківської гімназії. Заарештований Німецьким гестапо 1942 року. Розстріляний у Львові. 2 Андрійчук Ганна невідомо 1948 Симпатик ОУН. Розстріляно МДБ. Похована у с Бабинці. 3 Андрусик Іван Дмитрович 1918 17 грудня 1946 Член ОУН (псевдо «Дуб»). Підпільник. Загинув під час бою у Мушкатівці. 4 Бирка Михайло Дмитрович 1927 27 березня 1945 Член ОУН (псевдом"Чорногор"). Кущовий референт молодіжної організації «Юнак». Загинув під час облавного бою на полі в районі сіл Бабинці-Худиківці. Застрілився. Тіло відвезли до Борщева. 5 Гуска Михайло Семенович 1926 5 вересня 1946 Член ОУН (псевдо «Тополя»). Кущовий пропагандист. Загинув у бою з військами МДБ у селі Сков'ятин. 6 Гуска Михайло Іванович 1926 невідомо Член ОУН (псевда «Шпак», «Кармелюк»). Стрілець УПА. Загинув у бою з МДБ в с. Сосулівка Чортківського району. 7 Гуска Василь Максимович 1924 5 січня 1945 Член ОУН (псевдо «Султан»). Старший вістун. Загинув під час наскоку більшовицьких військ на с. Бабинці. Похований у селі Бабинці. 8 Гуска Іван Васильович 1921 5 січня 1945 Член ОУН (псевдо «Карий»). Станичний господарчий. Загинув під час наскоку більшовицьких військ на с. Бабинці. Похований у с. Бабинці. 9 Гуска Іван Максимович 1918 1944 Член ОУН. Підпільник. Розстріляний НКВС. Похований у селі Бабинці. 10 Гуска Іван 1908 1945 Член ОУН. Перший організатор СКВ у селі. Загинув у Сибіру. 11 Гнатюк Федір Семенович 1922 26 квітня 1950 Член ОУН (псевдо «Ігор»). Підпільник. Загинув під час облавного бою з військами МДБ. Тіло відвезли до Борщева. 12 Гижка Степан Іванович 1923 початок травня 1944 Член ОУН (псевдо «Береза»). Стрілець УПА. Загинув під час боїв з силами НКВС у циганських лісах. 13 Ємбрик Василь Юрійович 1917 1950 Чпен ОУН (псевдо «Чумак»). Підпільник Закатований МДБ. Похований у с. Бабинці 14 Ковалюк Ганна Іванівна 1920 1950 Член ОУН. (псевдо «Галка»). Закатована емдебівцями у Борщівській тюрмі. 15 Ковалюк Василь Іванович 1924 1948 Член ОУН (псевдо «Луна»). Підпільник. Загинув, потрапивши на засідку МДБ. 16 Козар Михайло Прокопович 1907 невідомо Чпен ОУН. Заарештований службою «Смерш» у Червоній армії. Пропав безвісти. 17 Лукій Михайло Васильович 1926 24 липня 1950 Член ОУН (псевда «Нечай», «Прометей»). Референт Служби безпеки Борщівського району. Загинув у перестрілці з емдебістами. Тіло відвезли до Борщева. 18 Ланюк Михайло Іванович 1920 1945 Член ОУН (псевдо «Гайовий»). Підпільник. Розстріляний НКВС. Похований у с. Бабинці. 19 Лаба Йосафат Васильович 1931 20 червня 1950 Член ОУН (псевдо «Явір»). Підпільник. Загинув на полі біля села Бабинці. 20 Лаба Василь Семенович 1901 1944 Член ОУН. Підпільник. Розстріляний НКВС. Похований у селі Бабинці. 21 Лаба Роман Васильович 1922 1950 Симпатик ОУН. Розстріляний МДБ. Похований у селі Бабинці. 22 Мартинюк Дмитро Іванович 1923 липень 1945 Член ОУН (псевда «Береза», «Бурлака»). Стрілець УПА. Загинув під час бою у селі Сосулівка Чортківського району. 23 Мартинюк Еммануїл 1923 1944 Член ОУН. Підпільник. Розстріляний НКВС. Похований у селі Бабинці. 24 Мартинюк Федір 1914 6 січня 1945 Член ОУН (псевдо «Богун»). Стрілець УПА. Загинув під час бою з військами НКВС. 25 Олексюк Леонід Федорович 1913 5 травня 1944 Член ОУН (псевдо «Крук»). Підпільник. Розстріляний НКВС. Похований у селі Бабинці. 26 Пелих Петро Дмитрович 1929 26 квітня 1950 Член ОУН. Підпільник. Загинув у криївці, оточеній МДБ. 27 Солтис Степан Васильович 1924 9 січня 1946 Член ОУН (псевдо «Сурма»). Підпільник. Важкопоранений, закатований. Віднайдено тільки голову у Мельниці-Подільській. Похований у с. Бабинці. 28 Сапач Іван 1926 невідомо Член ОУН (псевдо «Лемик»). Підпільник. Загинув у обложеній чекістами криївці. Похований у селі Бабинці. 29 Чубей Семен Гнатович 1900 5 січня 1945 Член ОУН (псевдо «Бджілка»). Підпільник. Розстріляний НКВС. Похоронений у селі Бабинці. 30 Чубей Дмитро Семенович 1926 14 березня 1945 Член ОУН (псевда «Орел», «Чорноморець»). Кулеметник куреня «Сірих вовків» («Бистрого»). Загинув у бою в селі Худіївці. Похований у с. Худіївці 31 Чубей Манолій Гнатович 1918 зима 1947 Член ОУН (псевдо «Старий»). Підпільник.
Під час німецько-радянської війни у Червоній армії воювали проти гітлерівців 133 мешканці села, з них 23 загинули, 35 пропали безвісти, 14 повернулись інвалідами, 64 нагороджені орденами й медалями.
Бабинці були визволені від німецької окупації 7 квітня 1944 р.
Період Незалежної України До 19 липня 2020 р. належало до Борщівського району.
З 20 листопада 2020 р. належить до Борщівської міської громадиПерша сесія Борщівської міської ради VIII скликання // Борщівська міська рада, 25 листопада 2020 р..
Населення
У 1810 році в селі було 195 родин, 138 житлових будинків і 984 мешканціАкт передачі Тернопільського краю Австрією Росії (Leschyński Jan. Rzady Rosyjskie w kraju Tarnopolskim. 1809—1815. — Kraków, Warszawa, 1903. — S. 198—204). Лещинський Ян. Російський уряд в Тернопільському краї. 1809—1815. — Краків, Варшава, 1903. — С. 198—204.. Кількість населення: 1900 р. — 339 осіб, 1910 рік — 336. У 1914 році в селі мешкало 860 осіб.
Станом на 30 вересня 1921 р. у селі мешкало 360 осіб (було 82 двори), 1931 р. — 416 осіб (94 двори).
У 2009 році населення села становило 816 осіб, у 2014 році — 701 особа.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1026 осіб, з яких 456 чоловіків та 570 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 889 осіб.
Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: Мова Відсоток українська 99,67 % російська 0,22 % білоруська 0,11 %
Пам'ятки
У селі споруджено церкву Святої Тройці (1869), «фігура» Матері Божої (2003), Капличка родини В. Шушка (особистого охоронця Степана Бандери в 1953-59 рр.) (1998), капличка збудована з нагоди започаткування проведення відпусту з ініціативи С. Ножки (2004).
Також зберігся мурований гробівець поміщиків Городинських (перша чверть XIX ст.);
Пам'ятники і пам'ятні знаки
Встановлено пам'ятники і пам'ятні знаки: