Бережа́нка — село в Україні, у Скала-Подільській селищній громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на південному сході району, над річкою Збруч.

Поштове відділення — Іванківське.

Населення — ~70 особи (2021).

Назва За однією з версій назва «Бережанка» походить від великої кількості берегів річки Збруч, які ділять історично село на дві частини саме село і Малу Бережанку та оточують його майже з усіх боків. До слова, країні є ще сім поселень з такою назвою та одне в Польщі, а також річка Бережанка в Рівненської області.

Географія

Село розташоване на перешийку невеликого півострова, утвореного закрутами річки Збруча, на правому березі якого знаходиться. Село розташоване на фізичній відстані 358 км від Києва, 94 км — від обласного центру міста Тернополя, 13 км від міста Борщів та 5 км від Скали-Подільської. Є селом-супутником Скали-ПодільськоїСергій Гуменний. Скала над Збручем: 800 років історі // Гардаріка. Матеріали Всеукраїнського конкурсу науково-популярних статей / редкол.: І. В. Постольник та ін.– Х. : Право, 2015.– 252 с..

До села пролягає дорога із смт Скала-Подільська. Територія села — 1 квадратний кілометр. Дворів — 76.

У селі єдина вулиця — Бережанська.

Сусідні населені пункти:

Клімат

Для села характерний помірно континентальний клімат. Бережанка розташована у «теплому Поділлі».

Історія

Біля Бережанки виявлено поселення трипільської та черняхівської культур. 1972 року під керівництвом І. М. Шарафутдінової велися розкопки поселення трипільської культури, яке розташоване в урочищі «Мале Поле», що на правому березі Збруча, поблизу ГЕС. На поверхні зібрано обмазку стін жител, уламки кераміки, кам'яні і крем'яні вироби, кістки тварин. Матеріали зберігаються в Тернопільському обласному краєзнавчому музеї— стор. 648.

Перша письмова згадка датується 24 червня 1441 року — король Владислав ІІІ записує шляхетному Махові 60 гривень на с. Бережани у Скальському повіті.

У період Речі Посполитої та королівства Польського належало до Скальського староства Подільського воєводства Королівства Польського (з 1569 року у складі Речі Посполитої). 1564 року належало Яцимирському, діяла церква.

Згадується у люстраціях Скальського староства від 1570 року та 1616 року.

Перший поділ Речі Посполитої 1772 року поділив Бережанку на дві частини. Після правобережна частина Бережанки тепер у Тернопільській області, а лівобережна Мала Бережанка у Хмельницькій.

У 1907 році в селі засновано читальню товариства «Просвіта»Лунів А. Огляд діяльності філії товариства «Просвіта» в Борщеві // ЦДІА України у Львові. — Ф. 348, оп. 1, спр. 1252. — Арк. 68; ЦДІА України у Львові. — Ф. 348, оп. 1, спр. 1251. — Арк. 1,24..

У 1930-их роках діяла кооператива «Наше життя» (об'єднувала 76 осіб, голова — Олекса Бучок), філії кількох українських товариств.

Від 8 липня 1941 до 6 квітня 1944 р. село — під німецькою окупацією.

На фронтах німецько-радянської війни загинули жителі Бережанки Микола Качконога (1925—1945), Микола Кулик (1903—1944) і Михайло Мензуляк (1900—1945); пропав безвісти Юрій Кузьмінчук (1926 р. н.).

У період національно-визвольної боротьби загинули члени і симпатики ОУН та вояки УПА: Михайло Бучок (1923—1943), Петро Душенька, Степан Качконога («Вітер»; 1928—1947), Василь (загинув у 1944 р.), Микола (1919—1943) і Михайло (1921—1943) Лисі, Микола Подіялюк (1914—1945), Василь Трибель (1928—1947), Іван Ярчук («Вір»; 1906—1944).

10 червня 1944 року в Бережанці насильно організовано колгосп; у вересні 1950 р. його об'єднано з господарством села Трійця.

У 1940-1941, 1944-1959 роках село належало до Скала-Подільського району Тернопільської областіУказ Президії Верховної Ради УРСР від 17 січня 1940 «Про утворення районів в складі Волинської, Дрогобичської, Львівської, Ровенської, Станіславської і Тарнопольської областей УРСР». З ліквідацією району 1959 року увійшло до складу Борщівського районуУказ Президії Верховної Ради УРСР № 55/11 від 21 січня 1959 «Про ліквідацію Коропецького і Скала-Подільського районів Тернопільської області».

З 1947 року мешканці села зазнали каральної акції операції «Захід».

До 2015 підпорядковувалося Іванківській сільраді. Від вересня 2015 року ввійшло у склад Скала-Подільської селищної громади. Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Скала-Подільської селищної громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Борщівського району, село увійшло до складу новоутвореного Чортківського району.

Населення

Кількість населення: 1900 рік — 524 особи, 1910—513 осіб, станом на 30 вересня 1921 р. — 416 (99 дворів), 1931 року — 437 осіб (104 двори).

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 283 особи, з яких 125 чоловіків та 158 жінок.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 237 осіб.

Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваЧисельністьВідсотокукраїнська23699,58 %російська10,42 %Усього237100 % У діалектологічному плані розташоване на межі наддністрянського та подільського говорів південно-західного наріччя української мови.

Політика

Від 28 квітня 2012 року село належить до виборчого округу 167 — сайт Верховної ради України (архів).

Релігія церква Покрови Пресвятої Богородиці (1927, ПЦУ, мурована), костел Пресвятої Трійці (1930-ті, реставрований у 1990-ихБережанка. Костел Пресвятої Трійці // Костели і каплиці України).

Пам'ятки

Встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини (1848 рік).

У минулому на високому крутому березі Збруча був замок, який нині не зберігся.

Освіта

Діє бібліотека.

Культура

Діє клуб.

Охорона здоров'я

У селі працює фельдшерський пункт.

Відомі люди

Народилися

Роман Бучок (нар. 1924) — український лікар, громадський діяч. Гнатик Богдан Іванович (нар. 1952) — український астрофізик, професор.

Світлини

Див. також

Поділля — історико-географічна область. Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля. Подільський говір — різновид говорів української мови. Наддністрянський говір — різновид говорів української мови. Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної місцевої влади.

Примітки

Охорона природи

Село межує з національним природним парком «Подільські Товтри».

Література

Ханас В. Бережанка // . В. Бойко, Н. Мизак, Б. Петраш. Бережанка // .— S. 149.

Посилання Погода в селі Інформація про село у «Географічному словнику королівства Польського»