Школи Лохвицького земства — загальновживана назва навчальних комплексів, розташованих в межах території колишнього Лохвицького повіту Полтавської губернії.
У червні 2018 року першим семи школам було надано статус пам'яток місцевого значення.
Передумови створення В 1903 році архітектор, художник та етнограф Опанас Георгійович Сластіон визначив три основні фактори розвитку архітектури: клімат, місцевість (ландшафт) та етнографію. Ним же вперше було сформульовано шість основних морфологічних ознак української архітектуриЧепелик В. Теоретична спадщина українського архітектурного модерну / В.Чепелик //Архітектурна спадщина України / Редкол.: М. Дьомін (голова), В. Тимофієнко, А. Антонюк та ін. — К.: НДІТІАМ; «Українознавство», 1994. — Вип. 1. Маловивчені проблеми історії архітектури та містобудування / За ред. В. Тимофієнка. — С. 166: шестикутні трапеційні прорізи дверей і вікон; прорізи з напівеліптичними перемичками; чотирисхилі (вальмові) або наметового типу дахи; влаштування заломів на дахах; галереї на стовпчиках, опасання чи піддашшя; колонки крученої форми. 3 травня 1908 року було прийнято закон щодо впровадження в межах Російської імперії обов'язкової загальної початкової освіти. З цією метою планувалось створення мережі навчальних закладів, кошти на спорудження яких виділило Міністерство народної просвіти. Реалізація ж даної програми було покладено насамперед на земства. Полтавська губернія була однією з перших, де розгорнулося будівництво навчальних закладів.
У 1909 році Олена Пчілка звертається до Полтавського земства із пропозицією «виробити кілька планів, для більших і для менших шкіл, з нутряним розпорядком хат і з окольними оздобами»Українське мистецтво та архітектура кінця ХІХ — початку ХХ ст. / Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильского НАН України. — К.: Наукова думка, 2000.
У 1909 році внесло у III Державну Думу проєкт нового «Положення про початкові училища». Законопроєкт трохи упорядкував систему, яка склалася на той час, але не передбачав ніяких радикальних реформ. Міністерство пропонувало підпорядкувати єдиним вимогам і єдиній системі управління всі види початкових училищ, включно з церковно-парафіяльними школами. Однокласні училища могли мати три- або чотирирічний курс навчання, у другому випадкові обов'язковою була наявність двох вчителів. Двокласні училища могли мати п'яти- або шестирічний курс навчання. Навчання повинно було продовжуватися не менше шести місяців на рік. Там, де діти при вступі до школи не вміли розмовляти російською, допускалося перші два роки викладати місцевою мовою. У класі могло бути не більше 50 учнів. Учителям призначалася плата за службу не менше 360 рублів на рік. Систему управління і нагляду за училищами було трохи пом'якшено на користь земств. Заснування шкіл земствами вимагало лише повідомлення влади, тим часом раніше був необхідним дозвіл.
Для зведення шкіл в національному стилі «було немало перешкод, тому перші такі школи, виконані за проєктами земських будівничих, якими керував О. Г. Сластіон, з'явилися у селах Лохвицького повіту лише 1909—1910 рр…»Чепелик Віктор. Український архітектурний модерн / Віктор Чепелик; упоряд. З. В. Мойсеєнко-Чепелик; КНУБА, Всеукр. фонд відтвор. видат. пам'яток іст.-архіт. спадщини ім. О. Гончара, Київ. нац. ун-т буд-ва і архіт. — К.: КНУБА, 2000.
В 1909 році Лохвицька земська управа замовила О. Г. Сластіону розробити вісім проєктів шкіл в українському стилі. В цих проєктах впроваджено розроблені О. Сластіоном ще 1903 року теоретичні положення щодо архітектурно-художнього вигляду будівель в українському національному стилі.
Зазначимо, що застосування при проєктуванні типових проєктів було найбільш прогресивним в ті часи, однак в даному випадку типові проєкти передбачали «…створення не одного чи двох проектів шкіл, але ж цілої їх серії»Полтавщина: Енциклопедичний довідник / За ред. А. В. Кудрицького. — К.: «УРЕ» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 288—290.
Виставка 1913 року у Києві
Сластіон Опанас Георгійович Сластіон Опанас Георгійович народився в Бердянську Таврійської губернії. Дитинство Опанаса пройшло у Ногайську (нині Приморськ). Там хлопчина учився малярству у батька — реставратора і церковного живописця, а сусід-музика і художник Анастас Смоктій учив кобзарству. Разом із сусідом потрапив до Петербурга, познайомився з Порфіром Мартиновичем і вступив до школи Товариства заохочення мистецтв. Пізніше він напише «Спогади про художника П. Мартиновича».
1874—1882 рр. навчався в Академії мистецтв, учень І. Крамського і П. Чистякова. На канікулах Опанас мандрував Україною, змальовував пейзажі, старовинні споруди, архітектурні деталі. Зібрав альбом замальовок селянського одягу, предметів побуту, зразки народного різьблення на дереві. Подовгу жив у Києві, на Волині, Чернігівщині. Починаючи з 1875 р. Сластіон досліджував кобзарство: створив галерею кобзарів із зазначенням їхнього репертуару, записував думи з живих уст. За 30 років постало 23 портрети кобзарів (Остап Кальний з Сорочинців, Микола Дубина з Решетилівки, Петро Неховайзуба з Бондарів, Опанас Савченко з Черевків, Іван Жовнянський із Золотоніського повіту), збирав все про кобзарство,
1883-85 рр. створив ряд ілюстрацій до поеми Шевченка «Гайдамаки». У 1894 році ілюстрував 100 примірників «Кобзаря», технологія оформлення така, що кожна книга — оригінал. 1894—1895 рр. художник створив альбом літографій «Старовина українська і запорозька» (загинула 1900 року в Петербурзі під час повені). Свої малюнки друкував у часописах Львова, Києва, Петербурга під псевдонімом Опішнянський Гончар.
1897—1900 рр. Сластіон працював художником технічного комітету Військового міністерства, але душа рвалася на батьківщину.
1900—1928 рр. працював у Миргороді. За його проєктами було побудовано ряд шкіл, лікарень, будинків кооперативних товариств, Миргородську водолікарню, їдальню-клуб, грязелікарню.
Брав участь у конкурсі на найкращий проєкт монумента Кобзарю в Києві. До 100-річчя з дня народження Шевченка Сластіон виступив ініціатором зведення пам'ятника поету в Миргороді, брав участь у зборі коштів.
Починаючи з 1918 року очолював комісію по збору культурних і мистецьких цінностей. 1920 року організував художньо-промисловий музей у Миргороді, через кілька років став організатором селянської капели бандуристів імені І. Франка.
24 вересня 1933 р. Опанас Георгійович помер, поховано його на Троїцькому кладовищі Миргорода.
Типологія шкіл
Всього відомо 8 типових проєктів О. Сластіона, за якими будувались школи в Лохвицькому земстві. Однак основних було три, які визначались за кількістю класів: одно-, дво-, трикласні (або ж «-комплектні»).
Планувальна та функціональна структура Розроблені за проєктом О. Сластіона школи, мали «…добре розв'язані плани, створені на підставі чіткого зонування навчальних та допоміжних приміщень. Великі шестикутні вікна достатньо освітлювали класи. Автор застосував розкладні дерев'яні перегородки, які дозволяли, у разі потреби, об'єднувати класи між собою в одну велику залу. У той час подібні прийоми розв'язання трансформованого внутрішнього простору майже не були відомі, тому в цьому О. Г. Сластіон виступає новатором, котрий збагачує композицію шкільного будинку і стає провідником прогресивного принципу в сільському будівництві».Загальні принципи. Планування підпорядковувалось вимогам доцільності, яка проявлялась у функціональному групуванні приміщень.
Однокомпектна школа. Розпланувальна типологія змішана (коридорна, анфіланда). Зона навчального процесу: навчальний клас, вхідний тамбур, коридор-рекреація (в зимовий період використовувався під роздягальню). Бібліотека та житлові кімнати учителів з кабінетом, маючи автономну функціональну одиницю, мали окремі входи до бібліотеки та до житлових приміщень.
Двокомплектна школа. Розпланувальна система змішана (коридорна, анфіладна). Зона навчального процесу: навчальний клас, вхідний тамбур, коридор-рекреація (в зимовий період використовувався під роздягальню). житлові приміщення для учителів, сільська та шкільна бібліотеки.
Трикомплектна школа. Розпланувальна типологія коридорна двобічна з двома крилами. Навчальна зона включала вхідний тамбур, роздягальню, рекреацію, класи, кімнату вчителів, бібліотеку та сторожку. Житлова зона охоплювала двокімнатну квартиру вчителя з кухнею, хижкою та передпокоєм.
Чотирикомплектна школа. В сучасних статтях інколи з'являється інформація про чотирикомплексні школи. Проте всі посилання робляться на школу у Варві (Чернігівська область). Зазначимо, що ця школа початково будувалась, як трикомплектна і лише в радянський час була розширена, від чого й з'явилась мабуть думка, що це невідомий — чотирикомплектний тип школи. Проте це є помилковим судженням. Запроєктовані та зведені були лише одно-, дво- та трикомплектні школи.
Сучасність
Сьогодні унікальні школи за проектом Опанаса Сластіона в більшій мірі руйнуються будучи позалишені пусткою. Саме тому ці унікальні об'єкти української архітектурної школи закликають рятувати активісти Полтавщини.
Історична іконографія Проєкти шкіл для Лохвицького земства. Малюнки О.Сластіона, які були представлені на Всеросійській виставці в 1913 році. Матеріали зі статті: Український елемент на всеросійській виставці в Київі // Ілюстрована Україна. — Львів, 1914. — 1 лютого (Число 2).
Перелік шкіл +Перелік шкіл № п/п Тип Населений пункт Район Область Дата створення Статус Зображення1 ЗападинціЛохвицькийПолтавська1913-14Спалена в 2011 році2ЛучкаЛохвицькийПолтавська(?)На обліку не перебуває3МакушихаПрилуцькийЧернігівська(?)Пам'ятка архітектури місцевого значення (охоронний № 55-Чг)4НетратівкаЧорнухинськийПолтавська1913Пам'ятка архітектури місцевого значення (ох. № 4886-Пл)(Наказ МКУ від 03.04.2019 № 266)5Нове (Новий Хутір)ЛохвицькийПолтавська(?)Пам'ятка архітектури місцевого значення (ох. № 4872-Пл)(Наказ МКУ від 03.04.2019 № 266)6Піски-УдайськіЧорнухинськийПолтавська1914Пам'ятка архітектури місцевого значення (ох. № 4888-Пл)(Наказ МКУ від 03.04.2019 № 266)7РигиЛохвицькийПолтавська1913-14Пам'ятка архітектури місцевого значення (ох. № 4874-Пл)(Наказ МКУ від 03.04.2019 № 266)8РудкаЛохвицькийПолтавська(?) руйнуєтьсяПам'ятка архітектури місцевого значення (ох. № 4875-Пл)(Наказ МКУ від 03.04.2019 № 266)9РучкиЛохвицькийПолтавська(?) руйнуєтьсяНа обліку не перебуває10СиняківщинаЧорнухинськийПолтавська1912Пам'ятка архітектури місцевого значення (ох. № 4881-Пл)(Наказ МКУ від 03.04.2019 № 266)11Старий ХутірЛохвицькийПолтавська(?)Пам'ятка архітектури місцевого значення (ох. № 4870-Пл)(Наказ МКУ від 03.04.2019 № 266)12СтепукиЛохвицькийПолтавська(?)На обліку не перебуває13ХристанівкаЛохвицькийПолтавська1913-14Пам'ятка архітектури місцевого значення (ох. № 4868-Пл)(Наказ МКУ від 03.04.2019 № 266)14Шевченкове (Крижанове)ЛохвицькийПолтавська(?)Пам'ятка архітектури місцевого значення (ох. № 4871-Пл)(Наказ МКУ від 03.04.2019 № 266)15ШмигліЛохвицькийПолтавська1912На обліку не перебуває, руйнується16Безсали (№ 1) (північ села)ЛохвицькийПолтавська1913 Пам'ятка архітектури місцевого значення (ох. № 4846-Пл)(Наказ МКУ від 4.06.2018 № 480) 17Безсали (№ 2) (південь села)ЛохвицькийПолтавська1913 Пам'ятка архітектури місцевого значення (ох. № 4845-Пл)(Наказ МКУ від 4.06.2018 № 480)18Бербениці (№ 1)ЛохвицькийПолтавська(?)Пам'ятка архітектури місцевого значення (ох. № 4897-Пл)(Наказ МКУ від 25.04.2019 № 354)19БогодарівкаЧорнухинськийПолтавська(?)Пам'ятка архітектури місцевого значення (ох. № 4880-Пл)(Наказ МКУ від 03.04.2019 № 266)20БодакваЛохвицькийПолтавська1913-14 Пам'ятка архітектури місцевого значення (ох. № 4848-Пл)(Наказ МКУ від 4.06.2018 № 480)21Брисі (Заводське)ЛохвицькийПолтавська1913-14Щойновиявлений об'єкт культурної спадщини за видом «архітектура»