Роздільна здатність (або роздільність) — у мас-спектрометрії — здатність розділити іони з невеликою різницею відношень маса/заряд. Для окремого піка, що походить від однозаряджених іонів з масою m в масспектрі, розділення можна виразити як m/Δm, де Δm — ширина піка на висоті, яка є певною часткою загальної висоти піка (рекомендованими є три її значення 50 %, 5 % та 0.5 % від загальної висоти).
Відповідно до визначення ІЮПАК:
Розрахунок на прикладі магнітно-секторного приладу Для магнітно-секторного аналізатора роздільна здатність визначається напруженістю магнітного поля та значенням прискорювальної напруги іона . Для кінетичної енергії іона в прискорювальному полі маємо формулу:
де:
— заряд іона в одиницях заряду електрона , — прискорювальна напруга (зазвичай від 2 до 8 кВ), — маса іона, — швидкість іона.
Потрапляючи в магнітне поле напруженістю перпендикулярно до магнітних силових ліній, цей іон рухатиметься по колу радіуса R, причому сила Лоренца надаватиме доцентрового прискорення:
Магнітно-секторні прилади можуть вимірювати значення до 10000, мають найвищу точність вимірювання мас (< 5 м д.), а також найкращий динамічний діапазон — .
Мас-спектрометрія високої роздільності
На малюнку наведено приклад збільшення роздільної здатності мас-спектрометра, необхідної для розділення близьких за масою молекул азоту монооксиду вуглецю та етилену
Для розділення піків іонів і з масами і необхідна роздільність не менше , тоді як для розділення і з масою — вже більше .
Примітки
Література Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк : Вебер, 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0 А. Т. Лебедев «Масс-спектрометрия в органической химии» М.: БИНОМ. Лаборатория знаний, 2003, 493с. ISBN 5-94774-052-4.