Респу́бліка Тува́, також Республіка ТиваУНІАН (, ) — суб'єкт Російської Федерації, входить до складу Сибірського федерального округу. Столиця — місто Кизил.
У 2020 регіон був першим за кількістю вбивств на душу населення в РФ, а у 2019 — найбіднішим.
Географія
Розташування Республіка межує з Монголією на сході та півдні, з іншими суб'єктами Російської Федерації — Красноярським краєм на півночі, Хакасією на північно-заході, Бурятією та Іркутською областю на північному сході, з Республікою Алтай на заході.
Історія
1914 року, після звернень прибічників приєднання Туви до Російської імперії, Микола II дав згоду на протекторат над п'ятьма хошунами Урянхайського краю, що на той час формально був частиною Китаю. 1921 року проголосили незалежність Туви як Народної Республіки Танну-Тува (Танну — «висока, високогірна», Тува — самоназва тувинців), яку 1926 року перейменували на Тувинську Народну Республіку. Як і сусідня Монгольська Народна Республіка, у Другій світовій війні ТНР брала участь на боці СРСР.
23 листопада 1943 року Франклін Делано Рузвельт під час бесіди з Чан Кайші на Каїрській конференції порушив тему статусу Зовнішньої МонголіїУ Радянському Союзі на той час називали «Монгольською Народною Республікою». і Танну-ТувиУ Радянському Союзі на той час називали «Тувинською Народною Республікою». та їхні стосунки зі своїми сусідами. Чан Кайші зазначив, що ці землі є невід'ємною частиною китайської Зовнішньої Монголії і анексовані Росією силою. Він сказав, що питання про Танну-Туву та Зовнішню Монголію повинно бути врегульоване з Радянською Росією. Деякі дослідники вважають, що саме зацікавленість у цьому питанні президента США підштовхнула Й. Сталіна до вирішення цього питання ще до кінця війниОтрощенко И. Вхождение Тувы в состав СССР: альтернативные мнения // Новые исследования Тувы. — 2017. — № 4. — С. 40. .
11 жовтня 1944 року Туву включили до складу СРСР. При цьому, у зв'язку з тим, що вона не відповідала стандартам для союзних і автономних республік за чисельністю населення та деякими іншими параметрами, утворили Тувинську автономну область у складі РРФСР. 10 жовтня 1961 року автономну область перетворили в Тувинську АРСР, а в 1991 році — у сучасну Республіку Тува. Конституція РФ, прийнята 12 грудня 1993 року, затвердила назву «Республіка Тува».
Прояви націоналізму Наприкінці 80-х років республіку починають масово залишати росіяни. У 1989 році в республіці відбулися маловідомі широкому загалові події: у столиці Туви, місті Кизилі, відбулися зіткнення на міжнаціональному ґрунті.
У 1992—1993 роках Народний фронт «Хостуг Тива» («Вільна Тива»), закликаючи до незалежності Тиви та її виходу зі складу Росії, спровокував зіткнення з російським населенням. У результаті, за даними ЗМІ, з Туви виїхало понад 20 тисяч росіян.
У 1995 році російський та радянський етнограф писав:
До кінця 1990-х років «Хостуг Тива» і дочірня Народна партія суверенної Тиви, яка виступала за економічну відокремленість Туви від Російської Федерації, практично саморозпустилися.
У квітні 2016 року тувинська громадська організація «Союз російськомовних громадян „Росіяни“» () звернулася до президента Росії зі скаргою на утиски росіян у республіці. Звернення не було розглянуто по суті, проте в липні того ж року стурбованість високим рівнем скарг жителів Туви на дискримінацію за національною ознакою висловив голова Росії . За даними російськомовного видання Meduza, представники тувинської адміністрації заперечували актуальність проблеми дискримінації росіян, а тривалий відтік російськомовного населення пояснили несприятливим станом економіки республіки та наслідками націоналістичних виступів, що відбувалися в 1990-ті роки.
Станом на 2021 рік, за даними останнього всеросійського перепису, відсоток росіян у республіці впав до 10 % і продовжував зниження. Росіян переслідують за національною ознакою.
Населення
Чисельність населення — 338 483 осіб (2025) Щільність населення — 2,01 ос./км² (2025) Питома вага міського населення — 54,45 % (2022) Природний рух населення, на 1000 осіб: +10,8 (2020) Народжуваність, на 1000 осіб: 20,1 (2020) Смертність, на 1000 осіб: 9,3 (2020) Середнє число дітей на одну жінку — 2,198 (2025) Середня очікувана тривалість життя, років: 66,88 (чоловіки — 62,65; жінки — 70,85) (2021) Співвідношення жінок на 1000 чоловіків: 1088 (2017)
Етнічний склад населення +Етнічний склад населення ТувиЕтнос195919791989200220102021Осіб%Осіб%Осіб%Осіб%Осіб%Осіб%Тувинці97 99657,0161 88860,5198 44864,3235 31377,0249 29982,0279 78988,7Росіяни68 92440,196 79336,298 83132,061 44220,149 43416,331 92710,1Інші5 0082,98 9183,311 2693,78 7522,95 1241,73 8421,2Не вказали етнос0— 9— 3— 4 073— 21 093— Етнічний склад населення районів (кожуунів) та міст Тиви за переписом 2010 року: населеннятувинціросіянихакаси м. Кизил105 90765,628,20,5 м. Ак-Довурак13 46794,34,2 Бай-Тайгінський кожуун10 80598,9 Барун-Хемчицький кожуун12 84199,4 Дзун-Хемчицький кожуун19 83899,2 Ерзинський кожуун8 26298,8 Каа-Хемський кожуун11 93363,934,1 Кизилський кожуун27 52178,420,0 Монгун-Тайгінський кожуун5 65599,2 Овюрський кожуун7 02398,11,0 Пій-Хемський кожуун10 06268,928,8 Сут-Хольський кожуун8 02999,3 Тандинський кожуун12 70277,120,60,6 Тере-Хольський кожуун1 88297,21,5 Тес-Хемський кожуун8 16996,91,3 Тоджинський кожуун6 02180,817,0 Улуг-Хемський кожуун18 44592,36,8 Чаа-Хольський кожуун6 03199,1 Чеді-Хольський кожуун7 67993,15,6
Адміністративний поділ
Бай-Тайгінський кожуун Барун-Хемчицький кожуун Дзун-Хемчицький кожуун Ерзинський кожуун Каа-Хемський кожуун Кизилський кожуун Монгун-Тайгінський кожуун Овюрський кожуун Пій-Хемський кожуун Сут-Хольський кожуун Тандинський кожуун Тере-Хольський кожуун Тес-Хемський кожуун Тоджинський кожуун Улуг-Хемський кожуун Чаа-Хольський кожуун Чеді-Хольський кожуун
Населені пункти +Найчисельніші населені пункти Туви (2025)№Населений пунктЧисельністьосіб 1 Кизил 131 981 2 Каа-Хем 20 356 3 Ак-Довурак 11 895 4 Шагонар 11 593 5 Чадан 9 427 6 Сукпак 6 106
Економіка
Проєктується залізниця Курагіно — Кизил, яка повинна вирішити проблеми освоєння родовищ Туви та постачань із північного напрямку. Але станом на 2022 рік залізницю так і не побудували.
У місті значне безробіття — 20 %, за межею бідності перебуває 40 % населення, це при тому, що в Кизилі одні з найвищих у регіоні ціни на квартири і одні з найнижчих зарплат в Росії.
Через значну корупцію та кримінал інвестори залишили місто. Місто, за словами місцевих журналістів та активістів «належить» очільнику регіона Шолбан Кара-оолу та його родичам, які або займають високі посади в місті або керівні посади в місцевому бізнесі.
Культура
Традиційна культура тувинців — це культура кочівників. Завдяки своєму відносно ізольованому положенню — відсутності залізниці, горам, що оточують територію з усіх боків, у Туві донині збереглися самодостатні кочівницькі господарства. Тувинці розводять овець, коней, у Тоджинському кожууні зберігаються оленярство й полювання як основні заняття населення.
Традиційна релігія тувинців — шаманізм, в останнє десятиліття пережила друге народження. З'явилися шаманські спільноти, а камлання шаманів відбуваються у містах як офіційні заходи. Одним із показових фактів є те, що шаманство в Туві спокійно вживається з ламаїзмом. У вересні 1992 р. Далай-лама XIV, що є духовним лідером буддистів Туви, здійснив триденний візит до республіки. Довічний президент шаманів Туви — Монгуш Кенін-Лопсан.
Всесвітньої популярності зажив тувинський горловий спів, що став неофіційним символом республіки. Серед інших символів — каменорізне мистецтво, традиційні кінні перегони, боротьба хуреш. Велику популярність набула археологія Туви. Символом древньої Туви стала бронзова пантера, скручена кільцем, яку виявили при розкопках кургану Аржан-1, 8 ст. до н. е. В 2002 р. при розкопках кургану Аржан-2 було виявлено найбагатше поховання, що одержало назву «Долина Царів».
Тува розташована в самому центрі Азії, у зв'язку з чим у столиці республіки встановлено обеліск «Центр Азії».
Засоби масової інформації
Газети й журнали
Молодіжний журнал «Ти & Я» видається із серпня 2008 року. Газета «Плюс Інформ». Видається з 1993 року, за назвою «Плюс Інформ» з 2001 року. Газета «Ризик Транзит». В 2007, 2008 роках видавалася за назвою «Ризик» і «Ризик експрес» Газета «Центр Азії» видається з 2 лютого 1991 року, в Інтернеті з лютого 1999 року. Газета «Тувинський кур'єр» Найстаріша газета республіки «Тувинська правда» Газета «Ефір». Тираж 10300 екз Газета «Шин» (у пер. «Правда») Газета «Араттын созу» (у пер. «Слово Арата») Газета «Тыва Республика» Газета «Вісті Туви» Журнал «Башкы» (у пер. «Учитель») Рекламно-інформаційний довідник «Каталог».
Телекомпанії ДТРК «Тива». Партнер телеканалу «Росія» у мережах. Мовлення по всій республіці російською і тувинською мовами. ТВК «Нове століття». Партнер телеканалу ТНТ у мережах, перший випуск новин вийшов 12 лютого 2001 року. СТС НТВ Перший канал Домашній Петербург - П'ятий канал Росія Культура / Euronews RU.TV (планується мовлення)
Кримінальна ситуація Туву вважають одним з найкримінальнішихПреступность в Республике Тыва, tochno.st та найбідніших«Самый опасный регион России»: чего на самом деле ожидать от Тувы , Вокруг света, 10 сентября 2021 регіонів Росії. У 2020 році він був першим за кількістю вбивств на душу населення в РФ, а в 2019 році — найбіднішим. В регіоні розповсюджений алкоголізм та наркоманія."Это Тува, братан, привыкай!" Как живет столица самого бедного региона страны , Сибирь.Реалии (Радио Свобода), 9 марта 2021 У 2021 році Кизил відвідав відомий блогер Ілля Варламов. Він зняв про місто відеоролик, який виклав у мережу. У ролику видно брудні вулиці та п'яних мешканців, кров на землі, розбиті пляшки.Тыва: шаманизм, национализм и алкоголизм | Безработица и преступность в русской Монголии , youtube.com, 15 червня 2021
Російське населення переслідують за національною ознакою, тому росіяни масово виїжджають звідти. У 2016 році російський журналіст Ілля Азаров відвідав регіон і опублікував репортаж. З його слів, менше росіян у відсотковому співвідношенні хіба що на Північному Кавказі.Тувинская народная республика Почему с родины Сергея Шойгу уезжают русские. Репортаж Ильи Азара , Meduza, 15 сентября 2016
Відомі тувинці Монгуш Кенін-Лопсан — всесвітньо відомий тувинський письменник, поет, збирач і популяризатор тувинського шаманського фольклору, довічний президент шаманів Тиви. Ооржак Шеріг-Оол — перший президент Республіки Тува. Сергій Шойгу — міністр оборони РФ. Чинаг Галсан — тувинський письменник, пише свої книги в основному німецькою мовою. Провідник одного з тувинських кланів, народився в 1940-х роках ХХ сторіччя у Західній Монголії, довгі роки живе в Німеччині. Альберт Кувезін — лідер групи Yat-kha. Салчак Тока — перший секретар обкому КПРС Тувинської автономії в РРФСР, очолював республіку з моменту входження до складу РРФСР упродовж 29 років. Саїнхо Намчилак — відома артистка етнічного жанру в Європі. Проживає у Швейцарії. Основна творча діяльність проходить у Європі. Наталя Ажикмаа-Рушева — балерина. Надія Рушева — російська художниця-графік. За своє коротке життя виконала понад 10 000 робіт. Гліб Вікторов — співак, рокер.
Див. також Хостуг Тива Тувинська Народна Республіка Українці Тиви
Примітки
Посилання
`Сайт тувинского народа_ Республика Тыва` — TyvaNET.COM Офіційний сайт Республіки Тува Сайт Територіального органу Федеральної служби державної статистики по Республіці Тува Республіка Тува в довіднику-каталозі «Вся Росія» Головний новинний сайт республіки Тувинські поштові марки 1921—1944 рр. Сайт Тувинського Державного Університету Інформаційний портал Фото Туви